«Many Cultures — One Human Race» — як організувати проєкт Erasmus+ в Україні

Share

25 лютого — 4 березня члени ФРІ провели молодіжний обмін «Many Cultures — One Human Race». У рамках програми Erasmus+ до проєкту долучилася молодь із шести країн: Вірменії, Італії, Йорданії, Франції, Польщі та України. Ми вирішили показати роботу команди над проєктом ізсередини, тому взяли короткі інтерв’ю в організаторів-фрішників Ольги Добрової, Руслана Гайдука та Анастасії Кравець.

Вражень від проєкту як в організаторів, так і в учасників надзвичайно багато. Коли ти чуєш про Erasmus+, це здається таким крутим і трішки недосяжним, а тут фрішники отримали змогу прописати власний проєкт із чистого аркуша й організувати щось своє справді неймовірне.

photo_2020-04-23_19-21-49

Для Олі Добрової цей проєкт став першим, де вона проявила себе як координатор проєту Erasmus+. «Я і не уявляла, що буде така атмосфера на заході. Я шалено задоволена, що реалізувала цей проєкт, адже ми привезли 25 іноземців у Карпати, показали їм нашу культуру й побудували ком’юніті».

Учасників відбирали за зашифрованими анкетами, які переглядала комісія з п’яти — восьми людей. Аналогічні процедури проводили організації в інших країнах. Обирали зацікавлених у темі міжнародного обміну й міграції, а також тих, хто ще не мав значного досвіду в обмінах, щоб дати можливість проявити себе.

Оля згадує, що програму прописали до травня, а в серпні проєкт затвердили, усього підготовка зайняла близько року. І тоді розпочалася серйозна організація, розподілення бюджету, потрібно було продумати все до дрібниць: як довозити учасників, чим годувати, де поселити, які канцтовари купити та багато іншого. Проєкт провели у Верховині в Івано-Франківській області.

photo_2020-04-23_19-21-45

На проєкті «Many Cultures — One Human Race» влаштовували тімбілдинги, обговорювали міжкультурні стереотипи та міграцію, спонукали людей різних національностей більше спілкуватися одне з одним.

«Найбільший виклик — залишатися собою та водночас бути координатором, коли на тобі багато обов’язків і потрібно працювати з командою, — ділиться Оля. — Мені вдалося відпустити роль координатора й насолоджуватися моментом. Я також прокачала себе як фасилітатор. І розумію, що у 21 рік після організації такого масштабного проєкту я можу все!»

Оля охарактеризувала проєкт такими словами: diversity, tolerance, friendship.

Вона також склала короткий чекліст, на що варто звертати увагу іншим організаторам-фрішникам: планувати все завчасно, практикувати кризовий менеджмент, підтягувати англійську до початку проєкту, бути готовим, що все одно щось піде не так. Наприклад, для деяких іноземців непросто отримати візу до України. Так, до голови ФРІ телефонували з СБУ й запитували, чому дівчинка з Йорданії їде до нас. Але головне — насолоджуватися результатами!

photo_2020-04-23_19-21-41

Руслан Гайдук так відгукується про проєкт: «На молодіжному обміні зібралися дуже цікаві люди з досвідом у темі проєкту та без нього, тому нам удалося створити насичене середовище для обміну знаннями».

Підготовка була насиченою: за кілька місяців до початку команда організаторів регулярно проводила онлайн-зустрічі, де обговорювали програму, логістику, створювали інфопак для учасників. Також постійно вели комунікацію з партнерами та майбутніми учасниками. І в такий спосіб завдяки ретельній підготовці фрішники змогли провести проєкт на чудовому рівні.

Оскільки це був молодіжний обмін, то на проєкті проводилися сесії, що їх фасилітували фрішники. Метою було створити ідеальне середовище для обміну досвідом та генерації ідей щодо вирішення проблем про міграцію та міжкультурний діалог.

photo_2020-04-23_19-21-48

Руслану серед усіх подій найбільше запам’яталися неформальні вечори, адже всі збиралися біля вогнища, ділилися своїми історіями і традиціями та грали різні ігри (мафія, правда чи дія тощо).

Руслан охарактеризував цей проєкт словом «яскравість». Він зазначив, що захід поліпшив навички у фасилітуванні та дав багато життєвих уроків.

Анастасія Кравець, ще одна співорганізаторка проєкту, так описує свій досвід: «Запам’яталися зустрічі щопонеділка в Zoom. Так, вони з’явилися ще до того, як це стало трендом. Починалися зазвичай близько 20-ї години й завершувалися вже після 23-ї».

Якби потрібно було описати проєкт одним словом, Настя обрала би слово «Верховина». Тепер це місце в неї асоціюється лише з проєктом: людьми, тренінгами, досвідом та емоціями.

photo_2020-04-23_19-21-43

Фрішниця ділиться, що отримала цінний досвід у фасилітації тренінгів англійською мовою, комунікації з персоналом хостелу (відчувала себе місточком між учасниками й персоналом), у проведенні рефлексій з молоддю. Також намагалася поєднувати основну роботу з проєктом, але зрозуміла, що морально це непросто. Вона наголосила, що організаторам варто розуміти, коли вони роблять такі проєкти, то на тиждень випадають із власного життя. Присвячуєш себе з 8-ї ранку до 22-ї вечора організаційним моментам і комунікації з учасниками, витрачаєш енергію на інших, і ніч є лише для того, щоб відновитися, а не працювати. Якщо вже обираєте працювати на цей період громадським діячем, то краще не розфокусовуватися, а слідувати одній справі й виконувати її максимально якісно.

Своїми враженнями вирішили поділитися й безпосередні учасники з України та з-за кордону.

Таня Бас, Україна: «Насамперед хочу сказати, що проєкт мав колосальний вплив на мене як особистість. Дуже багато стереотипів у моїй голові зруйнувалися, багато нових поглядів відкрилося, розширився світогляд. Стосовно учасників: вони всі прекрасні! За ті кілька днів ми перетворилися з незнайомців на сім’ю. У нас були дуже класні лекції та затишні вечори з посиденьками коло каміна до ранку. Атмосфера проєкту неперевершена 😍 Хочу ще».

photo_2020-04-23_19-21-44

Коралі Ботен, Франція: «Я очікувала познайомитися з новими людьми з різних країн та дізнатися більше про них. Але особливо хотіла дізнатися про міграцію та бути в змозі скласти власну думку, незалежну від ЗМІ.

Я здобула хороший досвід, тому що нам удалося обговорити серйозні питання в позитивній атмосфері без засудження. Це важлива тема, про яку не завжди легко говорити. У нас була гарна нагода зробити це!

Поділюся смішними історіями: у мене була можливість організувати гру, яка базувалася на театральній імпровізації. Кожен учасник мав свою роль і міг долучитися до гри в будь-який момент. Ми чудово провели час, особливо коли один із учасників вирішив долучитися в ролі песика!

photo_2020-04-23_19-21-47

А останнього дня організатори вирішили помститися за те, що ми запізнювалися під час сесій. Тож вони нас просто зачинили всередині кімнати! Було смішно, поки нам не почало пахнути димом…»

Отже, сподіваємося, що цей матеріал надихне й інших фрішників долучитися до створення проєктів Erasmus та отримати безцінний досвід у міжнародному середовищі. Про детальні поради з організації всі охочі зможуть дізнатись у методичці з прописування та проведення проєктів Erasmus+, яку зараз готує Міжнародна служба ФРІ.


Підготувала Марія Рідкоус

Фото: Анастасія Кравець

Дизайн афіші: Андрій Гладкий