Ольга Доброва: в Міжнародній службі я знайшла натхнення та команду однодумців

Share

— Чому у тебе виникло бажання розпочати долучатися до волонтерських та соціальних проєктів?

Розуміння, чому важливо долучатися до таких проєктів прийшло, насправді, після того, як я долучилася до них. Тільки через декілька місяців, а то і років, можна вловити суть.

І тут немає кінцевої точки. Ти завжди продовжуєш відкривати нові грані, чому це варто робити.

Коли я почала організовувати проєкти, я робила це скоріше через те, що мала час та прагнула його використовувати більш корисно, бути в оточенні активних та натхнених людей. Зараз же я це роблю, бо не можу не робити. Створення можливостей для молоді, надання знань та досвіду — це те, що зможе змінити цей світ та побудувати той світ, який я хочу бачити.

— Якщо ти вважаєш, що кінцевої точки не існує, що може спонукти тебе піти з організації?

Розуміння, що своїм виходом я не тільки не вплину негативно на розвиток організації, а й створю іншим можливість взяти на себе ті ролі, які я виконувала, та здобути ще більше досвіду та знань. Але чи змусить це мене повністю увірвати звязок із ФРІ? Думаю, що це неможливо.

— Який був твій перший проєкт у ФРІ? Які склалися стосунки з ментором? Яку оцінку твоєму кандидатському терміну дало Правління?

Моїм першим проєктом була “Твоя Країна”. Якщо чесно, я тоді навіть учасницею не брала участі, а тут одразу організовувати. Можливості фандрайзингу тоді просто перевернули мій світ, у який ніяк не вкладалося розуміння, що люди можуть надавати послуги чи ресурси не в обмін на гроші. А заради суспільної користі. А 5 кг кави, яку потім ще рік бачила на всіх ФРІшних заходах тільки тішив душу.
Менторка мене підтримувала, але ми ніколи близько не спілкувалися. Тоді моїм наставником стала інша людина. А по завершенню кандидатського терміну я встигла організувати 3 проєкти та скоординувати свій власний. Мене довго, насправді, не затверджували, точніше не подавали.

— Який свій проєкт ти вважаєш найуспішнішим?

Проєкт зі зміни себе. Це й найтяжчий проєкт водночас. Але він вартує всіх зусиль.
А якщо говорити про організовані проєкти, то це молодіжний обмін Ерасмус+, який ми з командою організували цього року в Івано-Франківській області. Проєкт, над яким ми працювали понад рік, який вимагав колосальної підготовчої роботи тривалістю в декілька місяць, співпраці зі 6 іноземними партнерами та організацією 30 учасників з різних країн, культур, кольору шкіри та віросповідань. Зібрати всіх у Карпатах, фасилітувати сесії, координувати обмін та вчитися на помилках. Поки що це залишається моїм найглобальнішим, найбільш challenging проєктом, який змусив повірити: “Так, я це можу, і  я це зроблю”.

— Коли ти отримала свою першу посаду?

Насправді, то довго не відбувалося. Я пробувала різні напрями, координувала проєкти, менторила людей, але не займала керівні посади. Колись подавалася в Правління та не пройшла. Тоді стала Заступницею Голови Київської ФРІ, але зовсім не використала ту можливість. Натомість почала брати більш активну роль у Міжнародній службі та стала Головою відділу “Зовнішні зв’язки”. Ним я й керувала до того, як мене обрали Головою Міжнародної служби.

— Що ти відчувала, коли тебе обрали на посаду Голови МС?

Я цього дуже хотіла, серце колотало, та мені не вірилося, що обрали саме мене, бо був інший не менш гідний кандидат. Було величезне бажання нарешті розпочати роботу, так як служба фактично два місяці не працювала, через відсутність Голови. Я подалася на цю посаду, бо не могла бачити, як служба втрачає свої потужності, у мені горіло то не допустити. І прийняла рішення податися на Голову.

Бо дуже простий принцип спрацював: “Щось не подобається — візьми й зміни”.

— Для тебе завжди діяльність у національній команді була важливіша, ніж в осередку?

— Так уже вийшло, що перший мій проєкт був національного масштабу. Так воно й задало темп. Саме в Міжнародній службі я знайшла натхнення та команду однодумців. Бо це моє. Я — міжнародниця, починаючи з освіти та закінчуючи захопленнями.

— Яку найбільш глобальну мету ти прагнеш реалізувати під час каденції?

Моя мета, як Голови — домогтися того, щоб усі члени та членкині міжнародки реалізували свої власні цілі, те, навіщо вони долучилися до команди.

Люди — це сила. А натхнені люди, які знають, як досягти своїх цілей — це рушійна сила змін.

— Які плани у Міжнародній службі на найближчі півроку?

— Ми плануємо подати 3 проєкти Ерасмус+, повністю підготовлені та прописані командою, долучити ФРІ до інших молодіжних проєктів в рамках Ерасмус+, висвітлювати міжнародні можливості для молоді, поглибити співпрацю з YEU, працювати з іншими програмами мобільності (поки що секрет), організовувати проєкти на міжнародну тематику (чекайте на анонс) та підготувати команду до передачі наступній Голові служби.

— Як вдається координувати роботу твоєї команди на карантині?

— Насправді, багато не змінилося.
Ми всі з різних міст та країн, тому працюємо онлайн завжди. Єдине що, це підсилилась можливість проводити різноманітні нетворкінги, спільні перегляди фільмів, вечори ігор та English Speaking club, оскільки люди мають більше можливості спілкуватись один з одним, бо сидять дома. А це настільки позитивно впливає на мотивацію працювати, що я впевнена, час на карантині стане одним з найпродуктивніших етапів!