Ми підемо в далекі гори: про похід ФРІшників та ФРІшниць на Говерлу

Share

У Фундації регіональних ініціатив існує понад 15-річна традиція – членство з різних осередків щороку піднімається на найвищу точку України, гору Говерла. І це не будь-коли, а саме 16 липня, в день ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Цього року пів сотні членів та членкинь ФРІ пішли в далекі гори, аби продовжити традицію організації. 

IMG_20190716_091748

“Понад п’ятнадцятирічна традиція сходити на Говерлу із ФРІшниками створює додатковий сенс, який би раз ти не стояв на цій вершині. Твоє індивідуальне випробування підкріплюється відчуттям єдності та приналежності до чогось спільного. Важливо не дійти одному, а дійти разом, тому взаємодопомога тут на шаленому рівні. Ти впевнений, що кожен із 50-и людей буде з тобою до кінця на цьому шляху. Фізично мені було дуже важко йти, саме ця підтримка допомогла мені зійти на вершину”, – Маргарита Чернишова, ФРІ Сєвєродонецьк, голова Ради Старійшин 2019-2020 рр.

Гірська мандрівка дала змогу вийти за межі онлайн-спілкування. А ще – познайомитися один з одним. Зазвичай на Говерлу піднімаються як досвідчені ФРІшники та ФРІшниці, так і новачки. В цей похід вирушили представники із десяти осередків. 

photo_2021-08-15_16-34-32

“Для мене шлях на Говерлу був важливіший, ніж вершина. Так, на точці призначення гарно, але коли я лише піднімалася, мала змогу спілкуватися з різними людьми. Цей похід дав розуміння, що я можу більше, ніж думаю. Хоч і з’являлися думки, що варто спуститися, але я продовжувала йти далі. Падав дощ, ми йшли по слизьких каміннях, але я йшла. Мене натирали кросівки, пекли ноги під час спуску, але я не зупинилася. Це було таке собі випробування, яке я пройшла успішно”, – Софія Козубаш, членкиня ФРІ Івано-Франківськ. 

Підйом був не з легких: йшли крізь дощ та град. Але успішно піднялися до висоти 2061 метр над рівнем моря. Там заспівали гімн України, поділилися своїми думками щодо походу, згадали важливих для нас людей. Зокрема, покійну членкиню ФРІ Київ Інну Волкову, яка боролася із ускладненням, спричиненимим COVID-19. 

photo_2021-08-15_16-39-07

“Коли ти піднімаєшся на вершину, забуваєш все на світі напевно. Ми стояли на верхівці згуртовано, адже зробили все це разом. Мене пронизувало відчуття, що я стала сильною та сміливішою, ніж була до цього. Я здійснила цей похід із людьми, якими товаришую, з якими творю, – це й було причиною тієї ейфорії на вершині”, – Дар’я Логінова, членкиня ФРІ Харків.

Зазвичай під час спуску, маємо ще невеликий привал з обідом. А далі ще одне випробовування – ми спускаємось до підніжжя самостійно. Кожен у власному темпі, своїми групками і витрачаємо часу стільки, скільки хочемо на чорничне поле, яке в нас посеред шляху. 

IMG_20210716_154403

Для мене цей похід – вихід із зони комфорту, якого я довго чекав у своєму житті. Я вважав, що така спонтанна самостійна поїздка, без особливої підготовки, в абсолютно нову місцину, стане мені класним уроком на майбутнє. Я усвідомив, що ризикувати – це класно. Ця мандрівка дала мені розуміння власних можливостей, перспектив та амбіцій, як класної сили”, – Михайло Карпенко, голова ФРІ Чернігів. 

Поки ми хочемо бути частиною цієї традиції, доти організація живе. До наступного походу у 2022 році!