«Обирай головою» з Наталею Буковською: ЗНО, професія та студентські роки

Share

— Розкажи про свої шкільні роки?

— Я була скрізь. Займалася танцями, ходила в художню школу, на плавання, брала участь в усіх олімпіадах та конкурсах, починаючи від образотворчого мистецтва, закінчуючи фізикою та хімією. А ще із середньої школи завжди мала розписаний розклад із різноманітними активностями й поверталася додому не раніше 21-22 години, а потім робила домашку. (Сміється)

— Розкажи, які предмети здавала на ЗНО, про процес підготовки та результати?

— Якщо чесно, то взагалі було не важко. Я добре вчилася і до всіх предметів готувалася сама. Результати: українська мова — 190, математика — 185, географія — 192. Насправді я хотіла 200 чи 199 і навіть думала, що знаю на стільки, але дуже хвилювалася і через неуважність наробила мільйон помилок.
Тому не хвилюйтеся!

— Як ти вважаєш, краще поступати одразу чи скористатися практикою «GAP YEAR»?

— Тут все відносно. Якщо ти розумієш, що хочеш бути медиком — іди в медичний.
Gap year – це круто, але не завжди ефективно. Насправді ніколи не думала, що буду його мати. Але, коли вступила в УАЛ, то, звичайно, була дуже щасливою. Все ж таки цей рік я витратила на круту програму, не на «туси». Якщо ти чітко знаєш, що хочеш і будеш робити – це буде корисно.

— На що звертала увагу, коли обирала університет та спеціальність?

— Спочатку десь з 8 класу в мене був чіткий план, що я вступаю в КПІ, а потім в Академію Мистецтв. І навіть після школи вже вступила на факультет «Авіаційного та ракетно-космічного обладнання». Після УАЛ-у я зрозуміла, що хочу творити соціальні зміни та не готова лише малювати чи працювати інженером. Тоді я почала думати, що взагалі мені важливо саме зараз. Я хотіла вміти створювати дизайн (і вчитися цьому не у ЗВО), робити якісь екологічні та соціальні проєкти. Спеціальність «екологія» досить вузька, тому я обрала вивчати географію в КНУ ім. Т.Шевченка, бо цей предмет подобався в школі.

— Як організовувала процес переїзду та як минув період адаптації?

— Відколи себе пам‘ятаю, то завжди хотіла навчатися і жити в Києві. УАЛ дав мені круту навичку вживатися з різними людьми й швидко підлаштовуватися. Переїзд для мене був не стресом, а великим щастям, бо: «Тепер мені 18, і я нарешті у своєму місті, буду досягати всіх успєшних успєхів».

— Що ти вважаєш головними перевагами та недоліками своєї професії?

(Сміється) Головний недолік – всім незрозуміло, чому ти не економіст, чи фінансист, чи хоча б філолог. В мене ще спеціальність «управління розвитком регіону», й інші дуже цьому дивуються. Переваг безліч: невелика завантаженість й розуміючі викладачі, коли ти можеш спокійно займатися своїм; я комунікаційниця і завдяки навчанню знаю багато цікавих фактів.

— Чи є в університеті для студентів додаткові можливості навчання: стажування, закордонні обміни тощо?

— Обмінами так, але тут справа далеко не в спеціальності, а в тобі. Зі стажуваннями трохи складно. Але я б їх теж шукала не від університету, а просто напряму писала у компанії, які хочу.

— Як вдається поєднувати навчання та громадську діяльність?

— Для мене це легко, адже навчання стоїть далеко не на 1-му місці. Також я планую свій час і не люблю всілякі гулянки, а це значно економить час.

— Чи замінила тобі неформальна освіта формальну?

— Так. Я б навіть сказала, що майже не відчуваю впливу формальної освіти. Неформальність потрібніша тим, що вона більше змушує думати та креативити.

— Що тебе надихає в роботі?

— Мета та потрібність. Я зараз в комунікаціях і навіть трохи в шоу-бізнесі. Раніше б ніколи не могла уявити собі це. Часто я не знала, що і як робити.
Нещодавно була на презентації нового кліпу групи «Антитіла». Їхній продюсер Сергій Вусик казав, що коли потрібно було писати режисерський план, то він взагалі нічого не знав про це. Я подумала: «Ого! Людина яка в цій сфері десь 20 років теж іноді не знає, що і до чого». Це надихнуло просто брати й пробувати.

— Які поради ти дала б собі у 17 років?

— Не хвилюватися та не боятися. Раніше я не була такою сміливою та частіше соромилася себе, а це дуже сильно все гальмує.