Оля Круглій: Менеджмент і медіа — це саме те, що мені вдалось поєднати.

Share

—  Як почався твій шлях у громадській сфері та активізмі?

—  Я народилась і виросла у маленькому місті, де займалась різними активностями ще в шкільні роки. Спробувала все: від учнівського парламенту до сцени. Коли приїхала до Києва, справді прагнула реалізувати свої амбіції, але діяльність у студентському парламенті мені не дуже подобалась, тому я шукала щось цікаве у Фейсбуці. Тоді натрапила на такий проєкт, як «Драбина» (який до речі, згодом координувала), і завдяки цьому дізналась про «ФРІ».

—  Які відносини у тебе склалися з ментором? Яку оцінку дало твоєму кандидатському терміну Правління?

—  Насправді, мені дуже пощастило з менторкою. Вона одразу познайомила мене з тодішнім керівництвом, розповіла про всі тодішні проєкти, які розроблялися в осередку. Ми дуже потоваришували, пізніше організовували багато спільних заходів. Я вважаю її однією з тих, хто вплинув на моє подальше становлення як активістки і особистості загалом. І хоча Марта вже трішки відійшла від організації, я все одно дуже тішусь всім її досягненням.

—  Тобі одразу вдалося отримати авторитет серед керівництва та інших членів осередку?

—  Це було дуже важко.

Бо перші пів року мене ніхто не сприймав в організації. Це правда, усі думали, що я прийшла просто «потусити» і нічого з мене толкового не буде. Та я і сама не знала навіщо я тут і куди мені рухатись: робила собі проєкти та й робила, без будь-якого усвідомлення.

Але після участі у внутрішньому таборі «Лідер», переосмислила всю свою діяльність і почала працювати інакше. Тільки тоді поступово заробляла авторитет і вже менше ніж через рік мене обрали головою київського осередку.

—  Знаю, що ти думала про те, щоб піти з організації. Чому у тебе виникли такі думки та що стало переломним моментом у зміні ставлення до діяльності в осередку?

—  Так, були думки, але я назву їх моментами слабкості. Це відбувалось тому, що я не розуміла для чого роблю це все. На фоні непорозумінь з певними людьми, великої кількості завдань та емоційного виснаження виникали такі думки.

Але зараз я розумію, що йти з організації – це не вихід. Треба або щось робити, або не обурюватись, що все не так.

—  Коли ти отримала свою першу посаду?

—  Ще в перший рік своєї діяльності у ФРІ я фактично відродила й очолила Мистецьку службу. Після цього мене обрали до складу Правління київського осередку.

—  Який свій проєкт ти вважаєш найуспішнішим?

—  Я б не назвала його успішним за всіма показниками, які існують в проєктному менеджменті. Але саме цей проєкт став тими «граблями» на які не треба наступати, його можна розбирати на кейси з антикризового менеджменту. Якби я організовувала його зараз, будувала б роботу зовсім інакше.
У 2018 році в Києві я координувала відомий тоді освітній захід «Журналістська кузня». Він тривав майже місяць і там було все: і спікери відмовлялись за пів години, і приміщення злітало, і ще багато курйозів. Але я спілкуюсь зараз з багатьма учасниками і всі вони кажуть, що це було дійсно круто і проєкт багато їм дав. Я сміюсь, звісно, але розумію, що не маючи досвіду, зробити таку школу журналістики здавалось високим рівнем.
До того ж після цього в мене з‘явилось дуже багато хороших знайомств і навіть якийсь авторитет.

Хоча є більш успішні приклади. Наприклад, я була одним з організаторів «Media Weekend» – це освітній проєкт в Києві, який я вважаю одним із найкращих. Також можна назвати бізнес-форум «B&NGO» Conference, де ми збирали представників бізнесу і ГО.

—  Що ти вважаєш своїм найбільшим досягненням у ФРІ?

—  Мабуть, це головування у київському осередку. Тому, що там я змогла втілити вже набуті знання і разом з командою напрацювати багато цікавих механізмів. Ми змогли досягнути все те, що запланували.

Безумовно, керувати осередком на 100+ членів та членкинь було важко, але водночас я отримала цінний досвід.

—  Чому в тебе виникло бажання очолити Комунікаційну службу?

—  В якийсь момент я зрозуміла, що свою діяльність потрібно спрямувати вже на щось конкретне. Звісно, мені подобалось розвиватись в управлінському чи проєктному менеджменті, але це не те з чим хочеться працювати надалі. Паралельно із діяльністю у ФРІ я займалась журналістикою: проходила стажування, працювала, брала участь у програмах та обмінах. Я подумала, що менеджмент і медіа можна поєднати та продовжувати прокачуватись у цих обох напрямках. Знала, що в організації планують створити комунікаційну службу і спочатку якось вагалась, бо думала, що вже достатньо попрацювала у ФРІ, але все таки вирішила, чому дуже рада, бо зараз активно працюємо з командою. Роботи багато, але впевнена, що це теж стане не менш корисним досвідом.

—  Які 3 цілі, що ти плануєш реалізувати під час своєї каденції, для тебе найбільш важливі?

—  Я бажаю аби про ФРІ знало ще більше молоді, тому командою плануємо залучати до діяльності лідерів думок, зокрема медійних. Також плануємо співпрацювати зі ЗМІ: окрім забезпечення висвітлення наших подій в медіа та прес-конференцій, плануємо цікаві колаборації та проєкти. А ще моя персональна ціль полягає в тому, щоб самі фрішники були амбасадорами бренду організації і якісно розповідали про ФРІ.