22-28 серпня проходив уже одинадцятий ФРІ-Табір Крок до Лідерства. Це було 7 днів інтенсивного навчання, мінливої погоди, чудесних людей та позитивних емоцій. Це було 7 днів боротьби із собою та виховування в собі лідера. Але давайте детальніше пройдемось по основних моментах.
УЧАСНИКИ
Їх було півсотні й вони представляли всю країну. Кияни, львів’яни, вінничани, харків’яни, жителі Кропивницького та Запоріжжя – назви міст можна ще довго перераховувати. Це були люди, які вже мають досвід в громадській діяльності, які вже брали участь в організації проектів. Багато хто представляв різні ГО. Також варто зазначити, що це були люди, яким не начхати на те, що відбувається навколо. Це справжні активісти, які в тій чи іншій мірі будуть змінювати світ навколо себе. Цікавий факт: один з небагатьох випадків, коли на ФРІшному проекті було більше хлопців, а не дівчат.
ПРОГРАМА
Щоб змінювати світ потрібно володіти відповідними знаннями. Велику частку таких знань учасники здобули на таборі.
Валентин Десятник розповідав про власний досвід в громадській діяльності, а як ми знаємо, немає нічого ціннішого за досвід.
Софія Рудь познайомила з основами брендінгу та PRу.
Сінавер Сейтумеров вчив ефективному командотворенню та розповідав про власний досвід HRа.
Руслана Коренчук допомагала налагоджувати ефективні комунікації.
Катерина Духнич розповіла про конфліктологію.
Вероніка Кобзиста поділилась знаннями про Agile методології та SCRUM.
Окрім виступів спікерів учасники мали можливість виступати самостійно та ділитись власними досвідом та знаннями. Це був таборовий TEDх. Не можемо гарантувати, що він перший такий, але точно один з найбільш успішних на берегах Кременчуцького моря.
Також не можна забувати про гру-моделювання до 24 серпня, де учасники мали розбудовувати країну з перших днів незалежності.
Щоб описати всю програму табору в деталях потрібно багато часу та ще більше місця в текстовому редакторі, тому коротко згадаємо про решту пунктів (але це не применшує їх важливості): ворк-шоп із кризового менеджменту, презентація ГО в форматі живої бібліотеки, нетворкінг, гарячі ватри з мотиваційними виступами та ін.
МІСЦЕ
За свою історію Крок до Лідерства багато де побував. Цьогоріч він вперше проводився на берегах Дніпра. В Кіровоградській області, неподалік від селища Нагірне є місцина під назвою Страж гора (стара назва Московська гора). Колись тут було місто, але історичні події, природні катаклізми та радянська влада призвели до того, що більша частина древнього поселення затоплена Кременчуцьким водосховищем і від міста залишилось тільки маленьке село. Внаслідок створення водосховища там утворився невеличкий півострів (це і є Страж гора). Саме на ньому проходив табір. Сказати, що це місце з мальовничими краєвидами – не сказати нічого. Сосновий ліс на фоні блакитного неба це неймовірне поєднання кольорів. Сонце, яке щовечора ховається за водосховище це можливість ненадовго забути про всі свої проблеми і насолоджуватись красою. Звісно, погода не весь час була ідеальною. Поривчастий вітер, дощі, різкі перепади температур – це норма для тієї місцевості. Але хто жалітиметься? Майбутнім лідерам лідерські умови.
ОРГАНІЗАТОРИ
18 хлопців та дівчат для яких цей табір тривав не 7 днів, а більше місяця. З моменту включення до команди і до слів про закриття табору всі вони викладались в міру своїх сил та можливостей. Інколи навіть більше.
Унікальність організаторів ФРІ-Таборів полягає в тому, що це вперті й трохи дивні люди. З року в рік вони кожного літа витрачають майже всі свої запаси енергії та нервових клітин, важко працюють фізично та інтелектуально і майже не сплять. Це все для того щоб організувати табір. Зрозуміло, що ніякої матеріальної вигоди вони не отримують. Навіщо тоді це все? От тут і проявляється їхня “дивина”. Їм це просто подобається. Вони розуміють, що це потрібно, що комусь це може змінити життя. І кожного року хтось думає: “все, це останній табір”. Але приходить чергове літо й ці слова забуваються.
Все ж таки дещо організатори отримують. І це цінніше за гроші: унікальний досвід та неймовірні емоції. І про вдячність учасників не забуваймо. Це дорого коштує.
ПІДСУМКИ
Минув майже тиждень від закінчення табору. Учасники (вже колишні учасники) пороз’їжджались по свої містах, пішли на навчання чи на роботу. Організатори (вже також колишні) зробили те ж саме. Отут стерлась та маленька грань між учасниками та організаторами. Якщо на таборі вони чимось і відрізнялись, то в повсякденному житті це дуже схожі молоді люди. Вони ходять в університет чи на роботу, дивляться серіали, гуляють з друзями. А далі проявляється дуже чітка грань, що відрізняє їх всіх від решти української молоді, яка нікуди не залучена і нічого не робить. Ця грань полягає в наступному: вони не чекають. Не чекають чуда, чиєїсь подачки чи благословіння. Вони беруть і роблять. І коли вони починають діяти, то університети, робота, серіали відходять на другий план. Основою стають їхні ідеї, проекти, безсонні ночі, витрачені запаси енергії, а також радість. Саме радість, тому що всі вони люблять те, що роблять. І більшість з них готові платити за це будь-яку ціну. Це і є наш щоденний крок до лідерства – бачимо проблему і починаємо діяти. Маємо ідею – починаємо діяти. Не знаємо куди себе подіти – знаходимо тих, хто діє і починаємо діяти разом з ними.
Таборовий сезон закрито і якщо хоча б один ФРІ-Табір цього літа комусь допоміг знайти свій шлях, то все це було не марно. До наступного літа. Будьте тими змінами, які хочете бачити навколо, як кажуть наші друзі пластуни.