З 13 по 18 липня в урочищі Козьмещик на Закарпатті пройшов «Лідер» — щорічний внутрішній табір Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив». Сюди з’їхалися активні фрішники та фрішниці з 10 осередків: Харківського, Сумського, Дніпровського, Криворізького, Київського, Чернігівського, Тернопільського, Луцького, Івано-Франківського та Львівського. На шість днів учасники занурились у те, чим насправді живе організація — її цінності, процеси та люди, які стоять за щоденною роботою.
«Лідер» проводиться щороку, і цьогорічний табір — далеко не перший: традиція триває ще з 2005-го. На відміну від інших ФРІ-таборів, відкритих зовнішній авдиторії, «Лідер» — суто внутрішній формат. Сюди приїжджають ті, хто вже є частиною спільноти, щоб глибше зрозуміти, як організація влаштована зсередини, і привезти це розуміння назад у свої осередки.
Ідея табору проста і водночас цікава та потрібна: показати ФРІ такою, якою вона є сьогодні. Учасники приїжджають, щоб познайомитися з Національною командою, старшими фрішниками/-цями, активними членами і членкинями з інших міст, обмінятися досвідом між осередками і розібратися, чому ФРІ працює саме так: навіщо потрібні внутрішні процеси, яка роль кожного в тому, яка ФРІ сьогодні й куди ми хочемо рухатися далі.
Шість днів програми були побудовані як послідовна історія — кожен день має власну назву й ціль, і разом вони ведуть учасників від знайомства до усвідомленого місця в спільноті.
Перший день — «Хто ти є, з якої фундації?» — був про знайомство. Учасники розповідали про свої осередки у форматі, більше схожому на гру, ніж на презентацію: спочатку вгадували, який факт належить якому осередку, потім — «ФРІ має талант», а в кінці була рефлексія, що б вони взяли в інших. Вечір закрила перша ватра сезону ФРІ-таборів 2026 — про вплив ФРІ на формування особистості. У кожного наступного вогнища була своя тема й свій настрій.
Другого дня, під назвою «Інструкція для використання ФРІ», учасники розбиралися, що взагалі можна робити в організації, які є можливості й формати. Пройшла гра про ФРІ у форматі JeopardyLabs — шість категорій питань про статут, історію, органи, проєкти й «Лідер» перевіряли, наскільки добре учасники знають організацію не з чуток. Був і блок про фрішну документацію, і квест про ФРІ з різними станціями. Ввечері — ватра про факапи: про те, що помилки — це нормально, і як із них вибиратися.
На третій день, під гаслом «Беру і роблю!», відбувся тренінг-маркет — жива бібліотека з трьох паралельних майстерень. Про менторство й наступництво в осередках розповідала Тамара Іоанна Кревська — Голова Національної HR-служби, про партнерства — Тетяна Чищева — Заступниця Голови ФРІ з партнерств, про зовнішні комунікації — Анна Волкова — Голова Національної Комунікаційної служби. Далі учасники працювали над блоком «Де ми є і де хочемо бути»: у форматі світового кафе осередки чесно проговорювали, що працює зараз, якою хочуть бачити свою команду за рік і що заважає туди дійти, а насамкінець прописували перші три кроки, які зроблять уже після табору. День завершився спільним фото, роздачею мерчу та нетворкінгом зі старшочленством — можливістю поставити питання тим, хто в організації вже давно. А ввечері відбулася ватра пам’яті — про фрішників і фрішниць, та близьких їм людей, які загинули на війні. Це був вечір перед сходженням на Говерлу, і історії про них учасники/-ці несли з собою наступного ранку.
Четвертий день — «Поруч попри відстань» — був повністю присвячений Говерлі. Підйом о 5:45, руханка, сніданок — і вихід на маршрут о 7:30. Сходження на найвищу вершину України 16 липня стало кульмінацією табірного тижня — насамперед не фізичним випробуванням, а продовженням того, про що говорили напередодні ввечері: подолання труднощів разом, підтримка одне одного на шляху й усвідомлення, що результат — це завжди спільна робота. Уже після спуску учасники зібралися на творчу ватру — зі співами й віршами, якими хотіли поділитися.
П’ятий день, «Для себе, ФРІ та України», складався з трьох блоків — кожен про інший рівень залученості. «Для себе» — про особисті цілі розвитку й розуміння власного місця в організації. «Для ФРІ» — про ідеї міжосередкових проєктів і про те, як кожен учасник впливає на організацію через власну ініціативу, будь то проєкт, служба чи пост в «Альтанці». «Для України» — гра про мітинги як інструмент впливу на суспільні процеси. Ввечері — тепла ватра подяк.
Останній, шостий день — «Змінюючи себе — змінюй країну» — був про рефлексію та прощання. Учасники підбивали підсумки табору через кілька вправ: фіксували, де опинилися у мережі зв’язків, яку вибудували за тиждень. Потім — закриття, прощання з уже новими друзями й подругами і роз’їзд по домівках.
Відгуки учасників:
«Напевно, найсильніше усвідомлення цього табору для мене — про лідерство. Сьогодні є безліч програм, курсів і навчань про те, як бути лідером. Але саме ФРІ вкотре нагадало мені, що лідерство не завжди про посади, інструменти чи гучні слова. Для мене воно про можливість приїхати у свою спільноту й просто бути собою. Про підйом на Говерлу, де ти можеш годину говорити з людиною, з якою раніше перетинався лише в робочих чатах, а дорогою зрозуміти, наскільки вона цікава. Про те, що за всіма задачами, дедлайнами, Google-таблицями й нескінченними повідомленнями є просто люди. І саме з цього, як на мене, народжується справжня спільнота.»
– Вікторія Івашко, учасниця з Львівського осередку
«Точно можу сказати, що я недарма подалася. Дуже класна спільнота, смачна їжа, свіже повітря і ПОВНА відсутність будь-якої цивілізації. Як би, можливо, «дико» це не звучало, але я справді РЕАЛЬНО ВІДПОЧИЛА. Я не відчувала такого вже, мабуть, роки зо три точно.
Супер цікаві, змістовні лекції, неймовірно щемкі та цікаві ватри, рефлексії та сам підйом на Говерлу.
Ти стаєш частиною цієї цілісної спільноти. Ти відчуваєш себе у безпеці. Ти відчуваєш, що тебе не засудять — тебе вислухають, підтримають розмову, допоможуть, якщо ти будеш потребувати цієї допомоги. Неймовірно тішуся, що не проґавила таку можливість. Я закохалася у ФРІ наново!»
– Ганна Кучеренко, учасниця з Харківського осередку
«Найбільше з цього табору я винісла усвідомлення про структуру ФРІ — нарешті по-справжньому в ній розібралась. Але ще більше запам’ятався підйом на Говерлу. Він відчувався, як відчуття спільнотності — коли йдеш назад, розмовляєш із людьми, збираєш чорниці дорогою, і розумієш, наскільки продумано й дбайливо все організовано, щоб ніхто не загубився.
Дуже вдячна команді за атмосферу — координаторці, тренерам, ейчариням, медійникам, інтенданткам і комендантам, які дбали про комфорт кожного, навіть коли намети промокали. Партнерський блок Тані відкрив для мене новий досвід, який тепер хочеться спробувати самій. Найтепліше — це чайок і печивко до ватри, коло подяк наприкінці, і листівка від рефлексійної групи, яку мені няшно вручили, коли я вже йшла з табору. Отримала те, чого хотіла. Думаю, приїду ще»
— Соломія Палка, учасниця з Тернопільського осередку
«Для мене «Лідер» — це концентрована ФРІ, простір, де все про і для ФРІ. Радію обговоренням на таборі хто і які керівні посади планує обіймати в майбутньому, усвідомленням учасниками/-цями їхньої сили та питанням «Дасиш рекомендацію на другий?». Гаслом цьогорічного «Лідера» було «Любити людей, думати головою» – мені здається, ми зробили успішно обидві складові й цей табір став важливим для молодого покоління»
– ділиться координаторка і Голова ФРІ Марія Богаєнко
Цьогорічний «Лідер» відбувся за підтримки «Сто Пудів» — щиро дякуємо за продукцію, яка живила учасників протягом усього тижня і робила спільні обіди та вечері трохи смачнішими.
«Лідер» триває вже понад двадцять років — і щороку збирає нових і старих фрішників та фрішниць, які приїжджають із різних куточків України, щоб знову відчути: ми одна спільнота. Знайомляться, сперечаються, сміються, рефлексують біля ватри — і повертаються додому трохи іншими. З новими контактами, новими ідеями і, головне, з розумінням, навіщо вони тут.
Цього року на вершині думали не лише про маршрут. Думали про тих, хто боронить право на такі моменти — і про тих, кого вже немає поруч. Їхні імена несли з собою від самого підніжжя. Саме тому підйом на Говерлу — це щороку більше, ніж фізичне випробування. Це спосіб сказати: ми пам’ятаємо, ми тримаємося і ми продовжуємо.
ФРІ рухається вперед — і «Лідер» щороку нагадує, що за цим рухом стоять конкретні люди, конкретні рішення і конкретна відповідь на питання: яку організацію ми хочемо будувати? Відповідь не змінюється вже двадцять років. Живу, сміливу й людяну.
«Де Говерла?»
