Марина Солопенко. Чотири місяці для перемоги у CFA challenge — і чотири пропозиції роботи від провідних інвестиційних та IT-компаній

Share

В українському етапі конкурсу CFA Institute Research Challenge другий рік поспіль перемогла команда із Київської школи економіки. Одна з переможниць — Марина Солопенко. Вона розповіла про те, як паралельно навчатися і перемагати в конкурсі, та чи варто взагалі присвятити додатковий рік навчанню.

Нещодавно ви виграли український етап CFA challenge. Вітаю! Розкажіть про цей свій досвід!

Це був неймовірний досвід для мене! Оскільки це реальний бізнес-кейс, де необхідно було оцінити інвестиційну привабливість Coca‑Cola HBC — західноєвропейської дочірньої компанії The Coca‑Cola Company.

Для того, щоб сформувати команди, наші ментори організували «пробний» конкурс, під час якого ми протягом тижня оцінювали компанію Wizz Air. Вже на цьому етапі ми з Іриною Гурик і Юлією Пекар вибудували ефективну стратегію і проявили себе. Коли ми презентували результати, нам сказали: «Дівчата, ви повинні бути разом, у вас така синергія!».

Врешті, наша команда була найменшою з усіх. Це накладало відповідальність на кожну з нас. Ми знали, що від кожної залежить наш спільний успіх.

Як проходив сам конкурс CFA challenge?

Першим етапом було написання інвестиційного звіту на 30 сторінок, який необхідно було надіслати до Нового року. Протягом другого етапу ми вже працювали над презентацією. Важливо було встановити чіткий тайм-менеджмент. Зрозуміло: чотири місяці — великий проміжок часу, але і робота теж вимагає часу, мотивації і зусиль. Кожної миті потрібно було знати, що ти маєш робити.

Насправді, ми дуже багато часу проводили саме у Київській школі економіки. Атмосфера у Школі дуже сприяє продуктивній роботі. А також ми, мабуть, вивчили всі кав’ярні Києва.

За два тижні до півфіналу у нас уже була готова презентація. Вже тоді ми активно репетирували промову і готувались до блоку Q&A (запитання і відповіді), отримуючи дуже корисний фідбек від менторів. І коли ми потрапили на реальну подію, було вже не так страшно. Ми вже знали, до чого треба бути готовими, тому що були впевненими у своїй роботі і багато практикувалися.

Ви досліджували Coca‑Cola HBC. Які методи ви використовували?

Нам був наданий доступ до баз даних Reuters. Це те, що, напевно, відрізняє цей конкурс від інших. У нас була професійна база, де можна було отримати багато інформації в одному місці. Дуже зручно. Завдяки цьому робота проходила набагато ефективніше.

Продовженням мало стати змагання з командами з Європи, Близького Сходу та Африки у квітні в Аммані, Іорданії. Чи сталися зміни через пандемію?

Звісно. Ми мали їхати до Іорданії, але через пандемію весь наступний етап проходив в онлайн-режимі. Тобто кожна команда мала записати відеопрезентацію, відправити і чекати на результати. Зазвичай на цьому етапі була ще одна частина — questions & answers. Однак цього разу такої можливості не було — врешті запитання ставили тільки командам, які пройшли цей етап.

Я вважаю, що скасування блоку Q&A, не посприяло тому, щоб ми пройшли далі. Ми були готові до запитань, це була наша конкурентна перевага. А в результаті не мали додаткової можливості проявити себе.

Паралельно із конкурсом CFA challenge ви навчалися. Як вдалося поєднувати?

Так, ми паралельно навчалися у КШЕ і я також навчаюся у КНУ ім. Шевченка. Насправді, було дуже багато різних завдань. Моя стратегія — концентруватись на чомусь одному в конкретний момент часу і робити вже визначену частину роботи кінця. Таким чином не доводиться повертатися і витрачати час на те, щоб розібратися знову.

Тож найважливішу пораду, яку я б могла дати за результатами проекту — концентруватися і результат не змусить довго чекати.

Що надихнуло вас продовжити навчання попри класичну вищу освіту?

Наприкінці бакалаврату я почала працювати у Roland Berger — четвертій консалтинговій компанії у світі. Саме там від колег я часто чула про те, що найкраща магістратура в Україні — у Київській школі економіки. Я подумала: «Чому б ні? Чому б не спробувати?». Це було дійсно спонтанне рішення.

Також я дізналась, що навчання там інтенсивне і мені захотілося себе випробувати. Я знала, що у мене уже був схожий досвід у Черкаському фізико-математичному ліцеї (ФІМЛІ), який дав мені чудову математичну базу і зробив навчання у КШЕ набагато легшим.

Тож я подалась на стипендію. КШЕ — це не тільки люди і знання, це й можливості: отримати стипендію, а в майбутньому — працевлаштування.

Як виявилось, отримати стипендію було не так складно, як я очікувала. Я подумала, що це доля, і якщо я ще й стипендію отримаю, то точно маю спробувати. І жодним чином не пошкодувала про це, тому що для мене відкрилося дуже багато можливостей.

Що ви написали у мотиваційному листі при подачі заявки на стипендію від Ampersand Education Foundation? (Там треба було відповісти на питання «Що для вас найбільш важливо, і чому?»)

Не думаю, що написала щось надзвичайне. Але в мене була стратегія: якщо пишеш, що для тебе щось важливо — ти повинен підкріпити це реальним випадком зі свого життя. Тобто що ти зробив для цього? Чому для тебе це важливо? Тож у мене було чотири чи п’ять пунктів, і кожен з них я підкріплювала реальними кейсами. Я думаю, що це і вразило представників Ampersand Education Foundation.

Один із пунктів — досягнення кінцевого результату. Для мене важливо, виконуючи роботу, не розпорошуватися, а концентруєшся і доводити справу до кінця. Прикладів може бути безліч — дипломна робота, робота у консалтинговій компанії тощо.

Як ви готувалися до вступу у КШЕ?

У мене була база знань, але я вирішила відвідувати курси з економіки і математики, які організовує КШЕ. Тож протягом двох місяців я ходила на курси. Їх проводили студенти старших курсів і пояснювали все з таким запалом! Коли я потрапила у цю атмосферу — зрозуміла, що хочу тут вчитися.

Я склала три іспити (математика, економіка, англійська) плюс співбесіда. На основі цього на мою спеціальність відібрали лише одну людину — я не пройшла. Вирішила: «Може буде друга хвиля, спробую себе ще раз». Була можливість піти на програму “Економічний аналіз”, де більше стипендій. Але я точно знала, що я хочу на однорічну програму «Бізнес і фінанси», тож вирішила чекати наступної хвилі.

Тож влітку мені пощастило — на основі трьох співбесід я отримала стипендію. Ці співбесіди були більш персонального характеру з ціллю обрати людей, які чимось виділяються з-поміж інших: прагненнями, досягненнями, досвідом роботи.

Тобто soft-skills іноді бувають важливіші за hard-skills?

Так, під час цих співбесід soft-skills 100% зіграли свою роль.

Що вам дало навчання у КШЕ?

Знання. Це те, заради чого я йшла у КШЕ. Тут ми отримуємо знання, які можуть бути дійсно прикладними в реальній економічній дійсності. Під час навчання ми можемо спробувати себе у різних ролях — це бізнес-аналітик, інвестиційний аналітик, навіть трейдер. І ти дійсно визначаєш для себе, що тобі подобається і в чому ти найкращий. І ти можеш скоординувати напрям свого життя у майбутньому.

Також це нетворкінг. У КШЕ навчаються і викладають надзвичайні люди, які дійсно хочуть і вміють працювати. Окрім цього, відчувається постійна підтримка з боку представників фонду Ampersand. Вони теж дуже допомагають у просто пошуку себе — того, що дійсно подобається, — а також у майбутньому працевлаштуванні.

Ці два ключових фактори справді відкрили переді мною багато можливостей.

Чи обрали ви напрямок роботи для себе?

Зараз я більше концентруюся на консалтингу. Тому що я вже мала досвід роботи у цій сфері — це був research (дослідження, — ред.), як перший етап. Тепер хочу продовжити свою кар’єру в цьому напрямку.

Чи надходять вам пропозиції щодо роботи?

Так, після після CFA challenge нам надходили пропозиції від таких інвестиційних компаній як Dragon Capital, Horizon Capital, Blackshield Capital і навіть від IT-компанії Genesis. Думаю, те, що роботодавці писали нам напряму — вже досягнення.

Якби ви зверталися до студентів перших курсів, що б ви їм порадили? Чи варто приділити більше часу навчанню і тільки потім набирати обертів у кар’єрному зростанні?

Безумовно, варто. І це не такий великий проміжок часу, як здається. Це лише один-два роки, які дадуть величезний поштовх, познайомить з багатьма людьми — професіоналами, які стануть друзями на все життя. Ти відчуваєш себе у такому потоці енергії, коли не хочеться відхилятися. Ти хочеш рухатися далі, прогресувати. Йти вперед і тільки вперед. Тому я думаю, що це досвід, який позитивно повпливає на будь-яку кар’єру.

Інтерв’ю записала журналістка Ольга Чайка