Надія Гранкіна: деякий досвід отримувати приємніше, деякий — вчить більшому.

Share

— Як почався твій шлях у сфері громадського сектору та активізму?

— Мій шлях почався в 2014 році з харківського ФРІ-табору “Be Free”. Там я усвідомила, що хочу приєднатися до ФРІ, а після ФРІ-табору “Крок до лідерства” моє бажання лише підкріпилося. І у вересні 2014 я стала членкинею Харківського осередку ФРІ.

— Який був твій перший проєкт у ФРІ, і як ти почувалася на кандидатському терміні (якщо він був)?

— Так сталося, що кандидатського терміну у мене не було. А перший проєкт — це участь у підготовці фестивалю здорового способу життя “Здорово”. На жаль, він не відбувся, бо на тій же локації (площа Свободи) у Харкові в той день був націоналістичний марш (і ввечері цього дня повалили пам’ятник Леніну).

— Що ти вважаєш найбільшою перемогою та факапом у твоїй діяльності у ФРІ?

— В якийсь момент я перестала виділяти саме “факапи”, бо вважаю все досвідом. Просто деякий досвід приємніше отримувати, а деякий більшому вчить.
Напевно, у цьому контексті найцінніший досвід для мене — головування ФРІ. І найповчальніший — осіння ЗВК 2017 року, коли я перестала бути головою ФРІ.

— Як вдається поєднувати діяльність в УАЛ та ФРІ? Які цілі діяльності в обох організаціях ти вбачаєш?

— Поєднувати діяльність у ФРІ та роботу в УАЛ важко, бо і те, і те вимагає емоційного ресурсу, але в УАЛ багато віддаєш себе, часто працюєш понаднормово. У ФРІ я, на мою думку, зробила вже достатньо, і зараз скоріше віддаю належне організації, коли намагаюсь долучатися до її стратегічного розвитку. Зізнаюся, не завжди виходить бути в контексті всього, що відбувається, але роблю для цього все можливе.
Щодо моїх цілей в цих організаціях, то у ФРІ я хочу допомагати розвиватися Фундації та фрішникам, а в УАЛ мені подобається робити речі зі змістом, допомагати комусь ставати кращим та робити вплив на громаду, завдяки суспільному розвитку (наскільки це можливо і в карантинних умовах).

— Що тебе мотивує та надихає? Як ти дозволяєш собі розслабитися, або що є обов’язковим елементом святкування власних перемог Надії Гранкіної?

— Мене мотивують люди навколо, мої цілі, я сама себе мотивую. А надихаюся я зазвичай подорожами або новим побаченим, тому зараз із цим тяжко. Але намагаюся відкривати щось нове навіть неподалік із домом.
Щодо розслабитися — дуже цікаве питання! Бо я зазвичай дуже виступаю за те, щоб святкувати перемоги, але зараз навіть важко пригадати, як саме я це робила. Напевно, до карантину я могла себе потішити походом до улюбленої кафешки. А зараз хіба що купляю собі морозиво (це відсилає мене до шкільних часів, коли після останнього дзвоника я купляла собі святкове морозиво, яке насправді звичайнісіньке).