СПіЧ 2.0 Українізація

Share

Ще не встигли гості літературно-музичного вечора «СПіЧ» роз’їхатися по домівкам – а команда ФРІ Запоріжжя вже запланувала швидше робити СПіЧ 2.0. І вже менше ніж за місяць у стінах бібілотеки знову лунали пісні та вірші. Цього разу – виключно українською мовою. Чому? Адже приурочили наш захід до Дня Гідності і Свободи, адже це річниця “Помаранчевої революції” та “Революції гідності”. Наше бажання – аби цього вечора ми усі разом показали красу української літератури і милозвучність нашої мови, просто  нагадати один одному, що ми українці і разом ми нереально крутий живий і вибуховий організм. Особливо у творчому сенсі.

IMG_1905

І безмежно раді, що наш проєкт підтримали чудові організації, допомігши у здійсненні наших задумів. Яких саме?

Просторе приміщення – Запорізька обласна універсальна наукова біблотека знову відкрила нам свої двері Простір і світлі стіни так і просять наповнити їх змістом. І ми вже друге проводимо СПіЧ саме тут, у царстві книг і тиші. Але співаємо ми не тихо, адже і апаратуру з мікрофоном біблотека надала.

Вода для чай/кави – ТМ Киссон, відома в Запорізькому регіоні компанія з поставки бутильованої води привезли для нашого чаювання 19літровий бутиль води. І нам його ледь вистачило, адже чаювати ми любимо!

Прокат чашок – Zpspace.com.ua разом із нами проти одноразових паперових чашок, тому вже вдруге поспіль надають свій різнокольоровий арсенал багаторазових чашок для учасників заходу!

Пуфи – СпілноХаб та Взаємодія позичили на один вечір свої мякенькі крісельця. А благодійний фонд «Імпульс.ua» допоміг їх перевезти з до бібліотеки (а тоді ще назад повернути!) Ми потурбувалися про комфорт наших гостей, замінивши звичайні стільці пуфами – атмосферно і спина не втомлюється! Адже можна сісти як завгодно, та хоч лягти. Що ми із задоволенням і робили

 Вишиванки – Яна Яковенко допомогла нам доторкнутися до  національної самобутності, проявити свої українські коріння і оргнаізатори були одягнені у пречудові вишиваночки.

Але це не найголовніше на СПіЧ… ЛЮДИ. Наші неймовірні учасники – мужні хлопці та тендітні дівчата з гітарами, з під їхніх пальців виринали неймовірно-гарні звуки, а спів хотілося чути якомога довше. Хотілося підспівувати відомим хітам Скрябіна та Один в Каное, або в тиші слухати авторські пісні. Ми чули вірші Жадана та Франка, знайомих запорізьких поетів та написані самими учасниками – про кохання, про сенс життя у дрібницях, про країну. І звісно – глядачі, які розділили з нами ці кілька годин вечора п’ятниці, наповнили його жартами, дружнім спілкуванням за чаєм та щирими оплесками для виступаючих.

9K5B5870

Закінчення СПіЧ – то взагалі неймовірно атмосферна точка! Коло з пуфів, електронна ватра, загальні співи під гітару пісень «на замовлення» – «лиш вона, лиш вона сидітиме сама…», «де ти, човне, що шукаєш» – важко було обрати улюблені пісні, але без цих ми просто не могли лишитися. І, наостанок, слова учасників про те, що «так не хочеться, аби це закінчувалося…безмежно щаслива, що провела цей вечір тут, а не вдома за ноутбуком…хочеться ще ,і ще, і ще»

І нам хочеться ще! СПіЧ 3.0 бути!