В країні революція, а у нас тут свої бомби і метелики(с)

 

Серед шалених подій в країні та холодної і дощової погоди, в четверту
неділю дощового листопада, в Києві знайшлось тепле місце для гурманів від літератури.

… В черговий раз відкриваються двері і на рецепцію креативного простору «Часопис», в самому центрі Києва, підходять дівчата і хлопці з фразою «Нам би на Бомбардування…». Люди посміхаються, не розуміють, проте цікавляться і підходять ближче. «А яка твоя улюблена..?», «А ти читав..?», «А я читала» – лунає звідусіль.

… «-Розкажи про Марію Штельмах.

– Це типу Роздобудько, але філософсткіше.

– А так буває?»

… « – Що таке букрінг?

–        Це коли твоя книжка до тебе повертається

–        О, чудово, бо я її перечитати хотіла»

… Обмін речовинами відбувався, книжки презентували, настав час поспілкуватись.

Важко знайти більш вправного до закохування в себе письменника ніж Макс Кідрук. Найщиріша посмішка з усіх можливих допомагала йому зобразити людину майбутнього,  відповісти, чому дівчатам треба водити трамваї і як розмовляти з капітаном Боїнгу 777 рейсом до Шанхаю.

Важко знайти більш жіночну і замріяну письменницю ніж Марія Штельмах. Її простими і зрозумілими образами ми осягали побутову філософію стосунків і з’ясовували, кому з нас в майбутньому ходити в магазин.

Не обійшлось і без проблемних питань, які врешті-решт завершились дружніми посмішками, обмінами контактами і спільним чаюванням – тостуванням – каюванням – печів*янням.

І окремо.

Знаєте, що для мене найкращий показник потрібності Літературного Бомбардування?

Коли, народ, розігрітий печивом, чаєм і джемом, виходить на холодне, мокре повітря і гуртом іде в найближчий книжковий магазин чи бібліотеку, щоб знайти всі ті книжки, про які він сьогодні чув.

І коли гуртом придумуються хештеги для нашого заходу.

 

Дякую за паніку «до», тепло «під час», щастя «після».

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ-ВСІХ НА ЗАХОДИ КИЇВСЬКОЇ ФРІ.

У НАС ТУТ ПРЕЧУДОВО! ЧЕСНО :)

Фото на згадку – Оля Перехрест