Робочі матеріали та результати засідання робочої групи щодо житлової молодіжної політики

Share

17-18 серпня 2011 року в столиці України м.Києві відбулось засідання робочої групи представників молодіжного руху, членів парламенту та урядовців, щодо житлової молодіжної політики. Це була перша зустріч, з 4-х зустрічей вирішення найважливіших проблем молодіжної політики, які відбудуться найближчим часом в рамках програми залучення молоді до прийняття рішень «Краще разом!»

Проведення такої зустрічі з ініціативи кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!» (організацією-учасником якої є ФРІ) за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі покликане здійснити включення молоді в процес підготовки та прийняття державних рішень. Національний комітет громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА» за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Еберта проводить серію заходів з покращення молодіжної політики в 2011 році через налагодження діалогу між парламентаріями та молодіжними громадськими лідерами. Нашими завданнями є проведення робочої зустрічі представників молодіжного руху, які увійдуть до групи з питань доступу молоді до житла, створення молодіжної експертної групи, підготовка пропозицій до законопроектів та участь в обговоренні пропозицій до нормативно-правових актів.

Гасло заходу: «Будьте реалістами – робіть неможливе!»

В результаті роботи робочої групи були внесені такі пропозиції щодо:

Пропозиції до законопроекту «Про молодіжну житлово-будівельну кооперацію»:

1. Передбачити, що метою цього проекту Закону України є задоволення житлових потреб молодих сімей, виключивши інші категорії;

2. Внеси зміни в містобудівельне та земельне законодавство, щодо передбачення квот для молодіжного житлового будівництва в генеральних планах населених пунктів (у тому числі щодо вимог до генеральних планів населених пунктів);

3. Типові проекти житлових будинків для МЖБ розробляються органами державної влади;

4. 20% членів кооперативу МЖБ може утворити контрольний комітет стану будівництву;

5. Посилити державний контроль за діяльністю кооперативів МЖБ;

6. Порядок продажу земельних ділянок кооперативам МЖБ встановлюється КМУ;

7. Передбачити цей механізм для громадян, які потребують покращення житлових умов та певний час проживають на території громади, а сам реєстр осіб, що бажають вступити до кооперативів ведуть органи місцевого самоврядування.

Пропозиції до законопроекту «Про особливості державної підтримки забезпечення молоді житлом»:

1. Зробити громадські організації суб’єктами молодіжного житлового будівництва;

2. Надання житла в оренду на пільгових умовах для молоді;

3. Передбачити окремі механізми для студентів (що повертаються в свої регіони, або території визначені державою), студентів-випускників ВУЗів певних видів професій, бюджетних спеціалістів та спеціалістів підприємств-флагманів індустрії;

4. Роз’єднати координаційну раду, що є складовою механізму роботи фонду, та механізми громадського контролю, у складі громадської ради;

Пропозиції до діючої постанови про молодіжне житлове кредитування:

1. Внести зміни в чинне законодавство про молодь, щодо молодіжного житлового кредитування, поширивши його дію на всі категорії молоді, а не тільки молодих науковців;

2. Внести зміни в земельний кодекс щодо механізму та квотування реалізації індивідуального житлового будівництва молодими родинами;

3. Зняти верхню вікову межу виплати кредиту молоддю, забезпечивши повну можливість кредиту 30 років для всіх учасників кредитування та запровадити обмеження виходом на пенсію;

4. В пункті 18 постанови вилучити надання підтверджуючих документів про необхідність покращення житлових умов та ввести визначення заявником форму бажаного кредиту (будівництво (реконструкція) або придбання);

5. Скасувати інструкцію про рейтинг в черзі на молодіжний житловий кредит та ввести в постанову критерії переваг в обліку пріоритетності молодіжної черги.

6.  Пропозиція: при наданні заяви на отримання кредиту заявник вказує бажану форму кредиту: будівництво або придбання.

Робочі матеріали засідання:

ПРОГРАМА

засідання робочої групи з питань житлової політики проекту

залучення молоді до прийняття рішень «Краще разом!»

Дата:

17-18 серпня 2011 р.

Місце:

Готель Санкт-Петербург, м.Київ

бул. Т. Шевченко, буд. 4

Координатори:

01004, Kyiv, Pushkinska street, 34

Tel: +38 (044)234 00 38
Fax: +38 (044) 451 4031

Contact person: Olena Davlikanova
E-mail: olena.davlikanova@fes.kiev.ua
Webseite: www.fes.kiev.ua

04080, Київ, вул. Турівська, 31/28

Тел. 050-372-5-100

Олександр Солонтай

Oleksandr.solontay@gmail.com

Веб-сайт: www.mvarta.org.ua

17 серпня, середа
9:00 Реєстрація учасників.
9:30 Відкриття заходу.

Вітальне слово:

Олена Давліканова, координатор проектів регіонального представництва фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусії

Олександр Солонтай, член національного комітету громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»

Леонід Рісухін, Голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»

10:15 Перспективи законодавчих змін у сфері молодіжного житлового будівництва

Леонід Рісухін, Голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»

11:30 Перерва на каву
11:45 Цілі та завдання робочої групи.

Доповідач – Олександр Солонтай, член національного комітету громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»

Модератор – Євгенія Малих, ініціатива «Владо, будуй обіцяне!»

13:00 Обід
14:00 Робота робочої групи з відбору ідей та визначення завдань документів (постанов та законопроектів):

– обговорення анкет, ідей та пропозицій учасників;

– формування міні-робочих груп;

– визначення тем і документів (у т.ч. нормативних актів) кожної підгрупи.

Модератор – Сергій Пархоменко, ініціатива «Тиждень безквартирної молоді»

15:30 Перерва на каву
16:00 Презентація роботи робочих груп

Модератор – Євгенія Малих, ініціатива «Владо, будуй обіцяне!»

17:00 Обговорення та доопрацювання роботи груп

Модератори – Євгенія Малих, ініціатива «Владо, будуй обіцяне!»

Олександр Солонтай, член національного комітету громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»

18:30 Вечеря
19:30 Зустріч-спілкування з народними депутатами
18 серпня, четвер
8:00 Сніданок
9:00 Зустріч-діалог з членами парламенту, на предмет можливої підтримки ініціативи робочої групи (проведення презентацій)

Андрій Пінчук, голова міжфракційної депутатської групи “Молодіжний вибір”

Євген Суслов, Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму

Євген Царьков, міжфракційна депутатська група “Молодіжний вибір”

Модератор – Олександр Солонтай, член національного комітету громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»

11:45 Перерва на каву
12:00 Підведення підсумків обговорень презентацій з народними депутатами

Модератор – Євгенія Малих, ініціатива «Владо, будуй обіцяне!»

13:00 Обід
14:00 Від’їзд учасників

МОЛОДЬ І ЖИТЛО: ШУКАЄМО І ЗНАХОДИМО НЕОБХІДНІ РІШЕННЯ

ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ

Верховна Рада України 15 років тому офіційно визнала, що недосконалість фінансово-кредитної системи, централізація будівництва, реконструкції та утримання житлового фонду, обмеження у виділенні земельних ділянок і спорудженні індивідуального житла, відсутність стимулюючих факторів у розв’язанні житлових питань значно загострили житлову проблему[1].

Заходи, які реалізовуються, не охоплюють усі категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Низький рівень забезпечення житлом залишається однією з найгостріших соціальних проблем, яка не може бути розв’язана без участі держави[2].

«Незважаючи на низький рівень забезпеченості громадян житлом, обсяги будівництва доступного житла зменшуються. До того ж, потребують докорінної зміни чинні законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють відносини у житловій сфері» – вважали керівники нашої держави.

Ще у 1993 році Закон України про молодь (повна назва – «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні») визначив кілька шляхів, як молодь може вирішити свої житлові проблеми (стаття №10 закону):

Варіант №1. При відведенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва органи місцевого самоврядування затверджують квоти ділянок, які надаються молодим сім’ям під будівництво житла;

Варіант №2. Молоді сім’ї та молоді громадяни можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання житлових будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на обзаведення домашнім господарством;

Варіант №3. Молодь, яка переселяється до трудонедостатніх сільських населених пунктів, а також місцева молодь, зайнята в сільському господарстві, переробних, обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, соціальній сфері цих населених пунктів, забезпечується житлом і господарськими будівлями за рахунок Державного бюджету України[3].

Щодо варіанту №2, то окремо закон уточнив – «молоді сім’ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних від суми заборгованості за кредитом. Молоді сім’ї, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом; молодим сім’ям, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашається 25 відсотків суми зобов’язань за кредитом, а молодим сім’ям, які мають трьох і більше дітей, – 50 відсотків суми зобов’язань за кредитом». Порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та їх пільгового погашення встановлюється Кабінетом Міністрів України. При народженні дітей у молодій сім’ї, яка отримала кредит, цій сім’ї може бути надано допомогу для погашення кредиту за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприємств, де працює молоде подружжя (мати або батько).

Усе було б гаразд, але у 2000-2002 роках правила різко змінилися. Україна почала виходити з глибокої економічної кризи, у бюджетах з’явилися перші кошти, а земля почала набувати реальної економічної цінності. Зокрема, у 2003 році Верховна Рада України прийняла, а Президент України Л. Кучма підписав закон, який поправив цю таку важливу статтю № 10 у законі про молодь. Зокрема, у кінці тексту було додано таку поправку: «Дія цієї статті поширюється на молодих вчених, на подружжя, в якому чоловік або дружина є молодим вченим, та на неповні сім’ї, в яких мати (батько) є молодим вченим, якщо зазначені молоді вчені є громадянами України та працюють на державних підприємствах, у державних науково-дослідних (науково-технічних) установах та організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, або навчаються за денною формою навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі».

Також, у 1997 році на підставі Указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів України Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, згідно з розпорядженням Президента України, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 2 червня 2000 року № 885 «Про організацію житлового кредитування населення України» реорганізував Фонд у Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» надає довгострокові кредити на будівництво та придбання житла молодим сім’ям, у яких вік кожного із подружжя становить до 35 років включно, а також одиноким молодим громадянам до 35 років включно. Кредит надається терміном до 30 років.

Позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки річних суми зобов’язань за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, крім того, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов’язань за кредитом; позичальникові, який має трьох і більше дітей, – 50 відсотків суми зобов’язань за кредитом.

Розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) житла визначається регіональним управлінням Фонду, виходячи з норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 20 кв. метрів на сім’ю. При цьому розрахункова вартість 1 кв. метра житла не повинна перевищувати опосередкованої вартості його спорудження, що склалася в регіоні відповідно до даних Міністерства регіонального розвитку та будівництва. З 1998 по 2008 рік Фондом надано 9547 пільгових довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла з державного та місцевих бюджетів різних рівнів на загальну суму понад 990 млн. грн.

У 2003 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» (від 4 червня 2003 року № 853). Позичальник (молода сім’я), відповідно до постанови, отримує компенсацію в обсязі облікової ставки Національного банку України. У 2003-2008 роках забезпечено житлом 17885 молодих сімей та залучено близько 2,1 млрд. грн. позабюджетних коштів на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом.

Реалізація програми часткової компенсації відсотків за кредитами комерційних банків[4]

Рік

Кількість укладених угод

шт.

Обсяг залучених банківських ресурсів

млн. грн.

Фактично профінансовано з державного бюджету

тис.грн.

2003 62 7,0 25,0
2004 1143 95,6 1500,0
2005 15800 1750,0 25000,0
2006 99250,0
2007 205 40,7 114243,0
2008 675 159,0 103729,5
Усього 17885 2052,3 343 747,

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДНІМ УРЯДОМ

У 2007 році провідні політичні сили взяли на себе зобов’язання вирішити ситуацію. Як відомо, за результатами позачергових виборів до Верховної Ради України дві політичні сили – БЮТ та НУНС – у кінці 2007 року утворили коаліцію та сформували уряд. У грудні 2008 року коаліція була утворена ще разза участі БЮТ, НУНС та Блоку Литвина.

Йдучи на вибори 2007 року, БЮТ вирішив здійснити «ЖИТЛОВИЙ ПРОРИВ», а саме:

– забезпечити будівництво нових сучасних студентських містечок та створити достатню кількість місць у гуртожитках, виходячи з розрахунку житлової площі не менше шести квадратних метрів на особу;

– забезпечити ремонт та благоустрій існуючих гуртожитків.

А найголовніше те, що БЮТ вирішив, що «люди отримають довгострокові кредити на житло під 2 – 4% річних на 10 – 30 років».

У той же час, блок НУНС вирішив реалізовувати житлові проблеми значно скромніше, але швидше: «до 2010 року покінчимо з чергою військовослужбовців на житло».

Також до 2012 року НУНС вирішив у містах «зробити доступним соціальне житло шляхом безперешкодного виділення земельних ділянок для його масового будівництва», а у селах «запровадити допомогу в 20 000 гривень і соціальне житло для випускників ВНЗ, які працюватимуть у сільській місцевості не менше 3 років, а також 20 % надбавки до зарплати у порівнянні до аналогічної посади у містах».

Щодо Блоку Литвина, то він вирішив підтримувати надання молодим сім’ям безвідсоткових кредитів на житло. При народженні дитини – погашення 25 % кредиту, другої – 50 %, третьої – повне його погашення. (цікаво, що Комуністична партія України вважає за доцільне робити те саме, тільки з тією різницею, що КПУ вважає за доцільне фінансувати безвідсотковий кредит «на будівництво житла», а от система погашення у комуністів аналогічна з литвинівцями на 100 %).

Попри те, що у 2009 році Блок Литвина перебував при владі, Кабінет Міністрів України залишив без змін Постанову 2001 року. І надалі позичальник, який не має дітей, сплачує відсоткову ставку в розмірі 3 % річних від суми зобов’язань за кредитом, а позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом, хоча Блок Литвина обіцяв 25 % погашення кредиту. На даний момент, у випадку народження позичальником трьох і більше дітей, за рахунок бюджетних коштів відбувається погашення 50 % суми зобов’язань за кредитом, хоча Блок Литвина обіцяв 100 %.

Державна програма забезпечення молоді житлом у 2009 році виконувалась найгірше за увесь час її існування. Причиною стало різке скорочення асигнувань з боку державного бюджету. Так, на програму пільгового кредитування молоді Фонд не отримав жодної копійки. Програма часткової компенсації ставок кредитів, наданих комерційними банками отримала тільки 50 млн. гривень. Цих коштів не вистачило навіть на виконання взятих раніше зобов’язань перед молодими позичальниками. Кредиторська заборгованість Держави в особі Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву вже складає понад 70 млн. грн. і призводить до значної соціальної напруги в молодіжному середовищі, а також масових скарг до органів державної влади молодих сімей, які не отримують компенсацію.

Крім того, у 2007 р. Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву було забезпечено житлом 84 сім’ї педагогічних та науково-педагогічних працівників. У 2008 році було продовжено фінансування з державного бюджету й у результаті надано 42 кредити науково-педагогічним та педагогічним працівникам (через апарат Міністерства освіти і науки).

На реконструкцію та ремонт гуртожитків уряд у бюджеті заклав 92 млн. грн., спрямувавши кошти на ремонти в ПТУ та ВНЗ. Ще 80 млн. грн. було спрямовано на добудову гуртожитку № 8 та проектування гуртожитку № 9 (разом з навчально-лабораторним комплексом) Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

У жовтні 2008 року коаліційний уряд затвердив розпорядження «Про схвалення Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009 – 2016 рр.».

У даному розпорядженні зазначено, що вже запроваджено надання безвідсоткового кредиту для житлового будівництва (придбання) квартир чи індивідуальних житлових будинків державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов. Крім того, урядом була оприлюднена наступну інформація:

«На початок 2007 року на квартирному обліку перебувало 1 млн. 300 тис. сімей та одинаків і 132,5 тис. військовослужбовців, прирівняних до них осіб, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших службових осіб (з них 30,3 тис. на квартирному обліку за місцем проживання). Протягом 2000 – 2007 років щороку одержували житло 1,4 – 1,6 відсотка сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку на початок відповідного року. У розрахунку на 1 тис. осіб у цілому в 2007 році введено в експлуатацію 220,9 кв. метрів житла[5]».

Тим же документом було передбачено, що вартість спорудження доступного житла визначається згідно з вимогами державних будівельних норм. «З урахуванням параметрів доступного житла для сім’ї з трьох осіб середня загальна площа квартири становитиме 62,5 кв. метра. Опосередкована вартість будівництва (придбання) 1 кв. метра загальної площі житла на 1 січня 2008 р., за даними Мінрегіонбуду, у середньому становить 3476 гривень».

Втілення концепції передбачає, що на першому етапі (2009 – 2010 роки) проводиться робота з удосконалення існуючих та розроблення нових законодавчих та нормативно-правових актів з питань запровадження нових фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла для громадян, що потребують поліпшення житлових умов, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, членів їх сімей, прирівняних до них осіб та інших службових осіб.

На другому етапі (2011 – 2013 роки) здійснюються заходи щодо запровадження механізму цільового виділення земельних ділянок і планування територій для будівництва доступного житла, реконструкції будинків перших масових серій із заміною застарілого житлового фонду та модернізації об’єктів комунальної (соціальної) інфраструктури, а також реалізація в усіх регіонах пілотних проектів будівництва доступного житла.

Водночас формується матеріально-технічна база житлового будівництва шляхом впровадження в дію сучасних архітектурно-конструктивних і технічних рішень.

На третьому етапі (2014 – 2016 роки) запроваджуються нові фінансово-інвестиційні механізми державної допомоги зазначеним громадянам, що дасть можливість нарощувати обсяг будівництва доступного житла.

Виконання Програми, окрім іншого, мало дати змогу скоротити строк перебування громадян на квартирному обліку до 10 років та збільшити частку громадян, житлові умови яких поліпшено, до 8 відсотків на рік. Збільшити в цілому обсяг будівництва житла до 20 млн. кв. метрів у 2016 році порівняно з 10,2 млн. кв. метрів у 2007 році та забезпечити нарощення темпів будівництва житла у наступні роки.

Постановою від 11 листопада 2009 р. № 1249 Кабінет Міністрів України затвердив фінальний документ. Його назва «Про затвердження Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010 – 2017 роки». Метою Програми є підвищення рівня забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, шляхом удосконалення існуючого та запровадження нового ефективного фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла.

Оптимальним способом розв’язання проблеми є встановлення нижчих, порівняно з ринковими, відсоткових ставок за кредитами на будівництво (придбання) житла з метою забезпечення їх доступності. При цьому передбачається здійснення поступового переходу від безоплатного надання житла громадянам до його придбання за рахунок власних коштів за умови державної підтримки. Для окремих категорій громадян, що мають право на безоплатне отримання житла за рахунок держави, цей спосіб є альтернативним. Програма повинна виконуватися в три етапи.

На першому етапі (2010 – 2011 роки) передбачається:

– розроблення проектів нормативно-правових актів з питань впровадження фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла;

– апробація механізму фінансування будівництва доступного житла, передбаченого Програмою, шляхом реалізації пілотних проектів;

– здійснення заходів з подолання наслідків світової фінансової кризи у житловому будівництві.

На другому етапі (2012 – 2014 роки) передбачається:

– впровадження механізму цільового виділення земельних ділянок і планування територій для будівництва доступного житла;

– проведення реконструкції житлових будинків перших масових серій, будівель нежитлового призначення, що належать до сфери управління Міноборони та МВС, модернізація об’єктів комунальної (соціальної) інфраструктури;

– будівництво доступного житла;

– формування матеріально-технічної бази житлового будівництва на основі сучасних архітектурно-планувальних, конструктивних та технічних рішень.

На третьому етапі (2015 – 2017 роки) планується впровадження нового фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла, що дасть можливість збільшити обсяг такого будівництва.

Заходом під №1 цієї програми вказаний напрямок роботи з молодими сім’ями та одинокими молодими громадянами (крім цього напрямку, є також напрямок молодих науковців НАН України та молодих спеціалістів космічної галузі). Зокрема, планується протягом 2010-2017 років надання пільгових довгострокових кредитів, часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, наданими комерційними банками, надання субсидій молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на покриття витрат, пов’язаних з першим внеском на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.

Кількість квартир, що планується збудувати (придбати) – 38350. Загальна площа житла, тис. кв. метрів – 2396,9.

ОБСЯГ
потреби щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян у розрізі регіонів

(Середня норма забезпечення житлом сім’ї з трьох осіб становить 62,5 кв. метра)

Окрім того, у 2008-2009 роках Кабінет Міністрів України завершив формування і профінансував Державну іпотечна установа (далі – ДІУ). Реалізовуючи рішення Уряду України щодо подолання наслідків міжнародної кризи станом на 25.12.2009 р., ДІУ виконала реалізацію урядової програми підтримки будівельної галузі та забезпечення житлом окремих громадян України на 97,6 % [6].

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 832 від 05.08.2009 р. «Питання забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов», ДІУ уклала угоди на придбання 5508 квартир у 174 об’єктах готового та незавершеного будівництв на загальну суму 1, 477 млрд. Так, станом на 25.12.2009 року:

1. Знаходяться на балансі ДІУ 3812 квартир на загальну суму 1,047 млрд. грн. за 137 об’єктами завершеного та незавершеного будівництва та передаються відповідно до затверджених списків розподілу житла до головних розпорядників бюджетних коштів та органів самоврядування.

2. ДІУ сумісно з Мінрегіонбудом завершує процес оформлення та прийняття на баланс 1810 квартир на загальну суму 0,482 млрд. грн. за 39 об’єктами незавершеного будівництва у зв’язку зі здачею їх у експлуатацію в період з 21.12.09 до 25.12.09 р. (включно). Зазначені квартири мають бути найближчим часом розподілені Координаційною радою.

З початку реалізації урядової програми, на засіданнях Координаційної ради було розглянуто списки громадян, яким надаються квартири та розподілено 1 717 квартир (30 % від кількості квартир, придбаних ДІУ) між працівниками Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Служби безпеки, Генеральної прокуратури України та місцевим органам влади для надання квартир черговикам та пільговикам, що стали на квартирний облік до 01. 01. 09 року.

Також, відповідно до Статуту, ДІУ профінансувала придбання 114 готових квартир (у м. Боярка та м. Кагарлик) на загальну суму в розмірі 52,015 млн. грн., які були передані працівникам МВС України (м. Боярка) та розподілені Координаційною радою відповідно до порядку, затвердженому КМУ.

5508 сімей отримали житло. Соціальний ефект від реалізації цієї програми Уряду України полягає також у тому, що ще приблизно 20 тисяч квартир будуть добудовані за підтримки будівельної галузі в регіонах. На думку ДІУ саме Президент України виступив для чиновників в регіонах прикладом створення штучних перешкод для громадян у отриманні доступного житла.

Адже саме Указом Президента України від 22 липня 2009 року № 565 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 684 та положення постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1094» зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 684 «Про заходи із забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання» та останнього абзацу пункту 4 Порядку надання державних гарантій за зобов’язаннями Державної іпотечної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1094 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 684). А Указом Президента України від 20 листопада 2009 року № 949 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1068» зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1068 «Про збільшення статутного капіталу Державної іпотечної установи та внесення змін до її Статуту». Набрання чинності цими Указами Президента стало на заваді своєчасній реалізації урядової програми із забезпечення житлом громадян. Тим не менше, Державна іпотечна установа за підтримки Уряду знайшла спосіб не допустити зриву програми. Однак, слід зауважити, заходи з її реалізації було профінансовано за рахунок коштів, залучених ДІУ, у результаті успішної господарської діяльності, а не за рахунок Державного бюджету[7].

Разом з тим, у кінці минулого року Рахункова палата України заявила «…Вони аргументують, що у своїй діяльності ДІУ не використовує державних коштів, але це абсолютно не відповідає дійсності. Фактично, з державного бюджету в різній формі протягом останніх чотирьох років до ДІУ спрямовано понад 4 млрд. гривень».

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДІЮЧИМ УРЯДОМ

Важливо розуміти, що з 2007 до 2010 року усе залишилося без змін. В Україні й надалі відсутні такі місця роботи, де молода людина може заробити на квартиру, навіть у кредит. Єдиний виняток – стати власником бізнесу… але чи під силу це багатьом молодим людям, і чи є таке суспільство справедливим ? Саме тому сьогодні понад 50% молодих людей мріють виїхати з України[8].

Відомо, що на 2007-12 роки Партія Регіонів поставила 3 таких завдання:

1. Молода родина отримає в оренду строком на 10 років муніципальне житло, зведене за кошти від земельних аукціонів, за цей час родина зможе придбати власне житло.

2. В окрему категорію Партія Регіонів вивела молодь, яка працюватиме в індустрії, а саме – «молоді спеціалісти, які працюватимуть на підприємствах-флагманах індустрії будуть забезпечені житлом під державні фінансові гарантії (1 млрд. грн.)»

3. А також окрема категорія – це представники бюджетної сфери – «при укладанні трудового договору працівники бюджетної сфери на 20 років одержать ключі від квартири. Через 10 років роботи – житло може бути викуплено за 50% вартості, через 15 років – за 25%, через 20 років – воно стає власністю працівника».

Щодо Блоку Литвина, то він, як відомо, на 2007-2012 роки, як і КПУ, вирішив підтримувати надання молодим сім’ям безвідсоткових кредитів на житло: «при народженні дитини – погашення 25% кредиту, другої – 50%, третьої – повне його погашення».

Комуністична партія України натомість вважає за доцільне робити те саме (фінансувати безвідсотковий кредит на будівництво житла), але без вторинного житла, фактично стимулюючи новобудови.

Крім того, варто зазначити, що до передвиборчої програми Партії Регіонів деякі корективи внесли вибори Президента України. Балотуючись у Президенти України, Віктор Янукович уточнив тезу про житло, зазначивши:

– серед пріоритетних напрямків моєї діяльності – збільшення житлового фонду України, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДОСТУПНИМ ЖИТЛОМ;

– створю умови для відродження іпотечного кредитування з фіксованою ставкою не більше 7% на рік;

– держава повинна сформувати потужне замовлення на будівництво соціального житла. За 10 років буде збудовано 1 млн. квартир для молоді, працівників бюджетної сфери, малозабезпечених сімей, людей з обмеженими фізичними можливостями;

– у першочерговому порядку будуть забезпечені житлом безквартирні офіцери. Запроваджу порядок отримання молодими офіцерами житла протягом першого року служби.

Таким чином, від уряду у 2011-2012 роках можна сподіватися:

1. Початку отримання молоддю в оренду строком на 10 років муніципального (соціального) житла, зведеного за кошти від земельних аукціонів (Партія Регіонів);

Для реалізації цього напрямку необхідною є координація роботи уряду з місцевими радами, прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, закладення відповідних коштів до державного бюджету. Координаційним центром уряд може визначити Міністерство регіонального розвитку та будівництва.

2. Забезпечення житлом під державні фінансові гарантії (1 млрд. грн.) молодих спеціалістів, які працюють на підприємствах-флагманах індустрії (Партія Регіонів);

Для реалізації цього напрямку необхідною є координація з найбільшими підприємствами країни, прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, закладення відповідних коштів до державного бюджету. Координаційним центром уряд може визначити Державну іпотечну установу, або Міністерство регіонального розвитку та будівництва.

3. Укладання представниками бюджетної сфери трудових договорів на 20 років з метою одержати квартиру (Партія Регіонів);

Для реалізації цього напрямку необхідними є прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, закладення відповідних коштів до державного бюджету. Координаційним центром уряд може визначити Державну іпотечну установу, або Міністерство регіонального розвитку та будівництва.

4. Продовження надання молодим сім’ям безвідсоткових кредитів на житло (КПУ, Блок Литвина);

Для реалізації цього напрямку необхідною є закладення відповідних коштів у державному бюджеті та зміна ст. 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню молоді в Україні», або відповідної постанови КабМіну про умови молодіжного кредитування. Координаційним центром уряд може визначити Міністерство у справах сім’ї та молоді.

5. Гарантування іпотечного кредитування з фіксованою ставкою не більше 7% на рік (Партія Регіонів);

Для реалізації цього напрямку необхідною є координація зміна відповідної постанови Кабінету Міністрів України, закладення відповідних коштів у державному бюджеті. Координаційним центром уряд може визначити Міністерство у справах сім’ї та молоді, або Державну іпотечну установу чи Міністерство регіонального розвитку та будівництва.

6. Забезпечення житлом безквартирних офіцерів і отримання молодими офіцерами житла протягом першого року служби (Партія Регіонів).

Для реалізації цього напрямку необхідним є закладення відповідних коштів до державного бюджету. Координаційним центром уряд може визначити Міністерство оборони України та інші відомства, наприклад Державну прикордонну службу.

Президент України Віктор Янукович на зустрічі з представниками Всеукраїнських професійних спілок та професійних об’єднань окремо відзначив актуальність питання забезпечення роботою молоді, а молодих сімей – житлом[9].

Одним днем раніше Глава держави заявляв про необхідність обов’язкового залучення громадськості та органів місцевого самоврядування до розробки програм виходу з кризи. Президент України розповів завдання щойно створеного Комітету економічних реформ. Віктор Янукович зазначив, що очолюваний ним Комітет займатиметься формулюванням основних напрямків стратегічного розвитку України як на найближчу, так і подальшу перспективу, зокрема, в рамках проекту «Україна-2020». Складовою роботи Комітету стане постійний моніторинг механізму запровадження економічних реформ, визначення «больових точок» і подальша спільна з усіма органами влади та громадськістю робота над прискоренням реформ, а також подолання проблем, що виникатимуть на цьому шляху.

Таким чином, представники молоді справедливо вважають, що реалізація існуючих передвиборчих зобов’язань перед молоддю у сфері житлового будівництва є одночасно і реалізацією найбільш ефективних заходів подолання економічної кризи, і підтримкою урядом оголошеної політики новообраного Президента України.

Олександр Солонтай

член національного комітету громадянської кампанії

«МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає»

Проект розроблений Фондом

(Рисухін Л.І.)

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про особливості державної підтримки забезпечення молоді житлом

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні особливості державної підтримки забезпечення молоді житлом, регулювання відповідних правовідносин..

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета та основні принципи державної підтримки забезпечення молоді житлом

1. Метою державної підтримки забезпечення молоді житлом є гарантування конституційного права громадян на житло,

2. Державна підтримка забезпечення молоді житлом надається громадянам з дотриманням таких основних принципів :

визнання забезпечення молоді житлом пріоритетом діяльності держави;

доступність інформації та прозорість механізмів державної підтримки забезпечення молоді житлом;

етапність задоволення житлової проблеми молодих громадян відповідно до Загальнодержавної та регіональних програм;

цільове, адресне та разове використання державної підтримки забезпечення молоді житлом;

диференційний підхід до визначення можливості та способів поліпшення житлових умов молоді в залежності від майнового стану молодих сімей та наявності дітей.

Стаття 2. Пріоритети державної підтримки молоді у забезпеченні житлом

Основними пріоритетами державної підтримки молоді у забезпеченні житлом є :

розроблення, затвердження та виконання Загальнодержавної програми забезпечення молоді житлом та регіональних програм;

створення ефективних фінансово-кредитних механізмів, що забезпечують економічну доступність житла для молоді;

запровадження механізму участі молоді, органів місцевого самоврядування та держави у фінансуванні будівництва та придбання житла для молоді;

розвиток системи молодіжних житлово-будівельних кооперативів, діяльність яких спрямована на самоорганізацію молоді, розширення місцевого самоврядування, спільне вирішення соціальних, житлових і побутових проблем ;

створення необхідних умов для спорудження житла молодими сім’ями, у сільській місцевості;

передбачення різних форм участі молоді в організації будівництва житла;

забезпечення масового будівництва якісного та недорогого житла зокрема через розвиток малоповерхового будівництва;

здійснення будівництва житла із застосуванням новітніх технологій на основі типових проектів із використанням місцевої сировини, матеріалів і виробів вітчизняного виробництва.

Стаття 3. Об’єкти та суб’єкти правовідносин, що виникають при реалізації державної підтримки молоді у забезпеченні житлом

  1. Суб’єктами правовідносин системи державної підтримки молоді у забезпеченні житлом є :

молоді громадяни віком від 18 до 35 років включно – отримувачі державної підтримки;

органи державної влади та місцевого самоврядування;

інші фізичні та юридичні особи, що приймають участь у реалізації механізмів забезпечення молоді житлом;

2. Об’єктами правовідносин системи державної підтримки молоді у забезпеченні житлом є :

житло, що будується або придбається за підтримки держави;

земельні ділянки, що передаються Фонду органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади під будівництво житла для молоді на умовах цього Закону;

житловий фонд, соціальна та інженерна інфраструктура, що створюється за рахунок коштів держави та органів місцевого самоврядування;

інші об‘єкти, що використовуються у процесі державної підтримки молоді у забезпеченні житлом.

Розділ II МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІ ЖИТЛОМ

Стаття 4. Механізми державної підтримки забезпечення молоді житлом

1. Механізмами державної підтримки забезпечення молоді житлом є :

надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок державного та місцевих бюджетів;

іпотечне пільгове кредитування за рахунок власних та залучених коштів Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Фонд);

сприяння створення  молодіжних житлово-будівельних кооперативів;

надання часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, виданого на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла;

надання державної підтримки для будівництва або придбання житла;

надання житла в оренду без права його викупу;

надання податкових пільг;

інші механізми, які розроблені відповідно до цього Закону та затверджені Кабінетом Міністрів України.

2. Порядки надання державної підтримки забезпечення молоді житлом з застосуванням механізмів, вказаних у цій статті, відповідно до цього Закону затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Нормативи державної підтримки забезпечення молоді житлом

1. Максимальна площа житла, з розрахунку на яку надається державна підтримка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 20 кв. метрів на сім’ю.

2. Для розрахунку обсягу державної підтримки, вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничної вартості будівництва житла 1 кв. метра житла, щорічно встановленої Кабінетом Міністрів України для кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя  окремо.

Стаття 6. Надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів

1. Пільговий довгостроковий кредит на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла надається  терміном до 30 років, з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки річних від суми зобов’язань за кредитом.

2. Молоді сім’ї, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом; молодим сім’ям, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашається 25 відсотків суми зобов’язань по кредиту, а молодим сім’ям, які мають трьох і більше дітей, – 50 відсотків суми зобов’язань по кредиту.

Стаття 7. Іпотечне пільгове кредитування молоді за рахунок власних та залучених коштів Фонду.

1. Іпотечне пільгове кредитування молоді за рахунок власних та залучених коштів здійснюється Фондом строком до 30 років з відсотковою ставкою, що не перевищує облікову ставку Національного банку України плюс два відсотки річних.

2. З метою реалізації іпотечного пільгового кредитування за рахунок залучених коштів Національний банк України забезпечує довгострокове рефінансування Фонду на рівні облікової ставки та/або шляхом викупу облігацій Фонду, що емітовані під гарантії Кабінету Міністрів України.

Стаття 8. Створення молодіжних житлово-будівельних кооперативів

1. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади визначають та резервують земельні ділянки під будівництво житла для молоді.

2. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади надають Фонду у довгострокову оренду земельні ділянки з метою створення молодіжних житлово-будівельних кооперативів для подальшого будівництва житла для молоді, за ціною 1 гривня за 1 Га за 1 рік.

3. Члени молодіжного житлово-будівельного кооперативу  мають право скористатися пільговим довготерміновим кредитом на будівництво житла та державною підтримкою для будівництва житла для оплати вступних або пайових внесків.

4. При створенні молодіжних житлово-будівельних кооперативів з числа його членів утворюється організаційний комітет, який разом з Фондом забезпечує організацію процесу будівництва та громадський контроль за станом будівництва.

5. Порядок створення та принципи діяльності молодіжних житлово-будівельних кооперативів встановлюється законодавством.

Стаття 9. Надання часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, виданого на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла

1. Часткова компенсація відсоткової ставки кредиту визначається в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України і здійснюється Фондом за рахунок коштів державного та місцевих  бюджетів за кредитами, які видані фінансовими установами на будівництво або придбання житла.

2. Компенсація відсоткової ставки надається строком не більше ніж на 10 років.

Стаття 10. Надання державної підтримки для будівництва або придбання житла

1. Державна підтримка для будівництва або придбання житла надається Фондом для сплати частини вартості будівництва (придбання) житла, на оплату першого внеску по іпотечному кредиту наданому фінансовою установою, або для оплати вступних, пайових, внесків до молодіжних житлово-будівельних кооперативів.

2. Розмір державної підтримки для будівництва або придбання житла за рахунок державного бюджету становить 30 відсотків вартості будівництва або придбання житла. За рахунок коштів місцевих бюджетів може надаватись додаткова підтримка, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування окремо.

Стаття 11. Надання житла в оренду без права його викупу

1. Житло, що надається молоді в оренду без права викупу, має відповідати архітектурно-планувальним, технічним, протипожежним, санітарно-гігієнічним та ішним вимогам, встановленим нормативно-правовими актами, стандартами та технічними умовами Таке житло не підлягає відчуженню, зокрема піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі. Користування таким житлом є платним. Молоді сім’ї – користувачі такого житла мають право на житлові субсидії.

2. Житловий фонд для надання молодим сім’ям житла в оренду без права викупу, створюється за рахунок державного бюджету шляхом будівництва Фондом нового житла, викупу (реконструкції) існуючих споруд. З метою здешевлення будівництва такого житлового фонду застосовуються раціональні конструктивні та інженерні рішення, економічні і енергоефективні технології на основі типових проектів, тощо.

3. Житло в оренду без права викупу надається громадянам на період досягнення дорослими членами сім’ї 35 років (включно).

Після досягнення дорослими членами сім‘ї віку 35 років (включно) договір оренди житла без права викупу розривається, таке житло має бути звільнено протягом трьох місяців з дати досягнення дорослими членами сім’ї 35 років (включно).

Договір оренди житла без права викупу може також бути розірваним  Фондом в односторонньому порядку у випадках, визначених таким договором.

Житло, що вивільняється, надається наступній сім’ї згідно порядку черговості надання державної підтримки.

Стаття 12. Особливості оподаткування при реалізації державної підтримки молоді у забезпеченні житлом

Суб’єктам правовідносин, що виникають при реалізації державної підтримки молоді у забезпеченні житлом надаються  такі пільги:

суми податку на додану вартість, які сплачуються суб’єктами господарювання, які здійснюють будівництво житла для молоді, спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України;

суми коштів з прибутку юридичних осіб, які спрямовані Фонду для фінансування державної підтримки забезпечення житлом молодих працівників цих юридичних осіб, звільняються від обкладення податком на прибуток підприємств.

Розділ III ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІ ЖИТЛОМ

Стаття 13. Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівнцитву»

1. Реалізацію механізмів державної підтримки забезпечення молоді житлом здійснює Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Фонд), у тому числі:

забезпечує надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

забезпечує іпотечне пільгове кредитування за рахунок власних  та залучених коштів;

організує роботу щодо створення молодіжних житлово-будівельних кооперативів;

забезпечує цільове використання виділених земельних ділянок та виконання функцій замовника будівництва житла;

забезпечує здійснення часткової компенсації відсоткової ставки кредитів, виданих на будівництво (реконструкцію) або придбання житла;

забезпечує надання державної підтримки для будівництва або придбання житла;

забезпечує будівництво житла з подальшим наданням його в оренду без права викупу та організовує ефективну експлуатацію такого житла;

виконує інші функції, передбачені статутом.

2. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України. Фонд діє на підставі статуту, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізуючи статутні завдання Фонд впроваджує механізми забезпечення молоді житлом, та інші державні та регіональні програми житлового будівництва та забезпечення житлом окремих категорій громадян.

3. Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Фонд веде бухгалтерський, оперативний та фінансовий облік результатів своєї діяльності та статистичну звітність відповідно до законодавства. Фінансове забезпечення статутної діяльності Фонду здійснюється за рахунок надходжень від наданих послуг, коштів державного та місцевих бюджетів.

4. За рахунок внесків засновника створюється статутний капітал Фонду, який щорічно збільшується відповідно до Закону про державний бюджет за рахунок коштів від повернення пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, наданих за рахунок державного бюджету.

5. Для забезпечення своєї статутної діяльності правління Фонду, з наступним погодженням спостережною радою Фонду, має право утворювати регіональні управління, державні підприємства та інші госпрозрахункові підрозділи.

6. Органами управління Фонду є спостережна рада і правління.

7. Персональний склад спостережної ради Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.

8. Правління є виконавчим органом Фонду і в своїй діяльності підзвітне та підконтрольне спостережній раді та забезпечує виконання її рішень. Члени правління призначаються на посаду та звільняються з посади головою правління Фонду з наступним затвердженням спостережною радою Фонду.

9. Голова правління Фонду призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням спостережної ради Фонду.

Стаття 14. Фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом

1. Фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел не заборонених законодавством.

2. Фінансування будівництва житла для надання в оренду без права викупу, а також соціальної інфраструктури та облаштування інженерної інфраструктури земельних ділянок, виділених під будівництво житла для молоді, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, в тому числі державних цільових субвенцій.

3. Планування видатків державного бюджету здійснюється Кабінетом Міністрів України та подається на розгляд Верховній Раді України у складі Державного бюджету на наступний рік окремою статтею виходячи з розрахунків вартості заходів з реалізації механізмів, передбачених статтею 4 цього Закону, що передбачає можливість забезпечити житлом у відповідному році кількість молодих сімей не менш 10 відсотків від загальної кількості таких сімей у державі (за даними державної служби статистики чи державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов). Розрахунки подаються Фондом Кабінету Міністрів України та Громадській раді.

Стаття 15. Громадський контроль

1. Громадський контроль за реалізацією законодавства з питань забезпечення молоді житлом здійснює Громадська рада з питань контролю за державною підтримкою забезпечення молоді житлом.

2. Громадська рада з питань контролю за державною підтримкою забезпечення молоді житлом (далі – Громадська рада) створюється при Президентові України, як дорадчий орган з питань узгодженого функціонування та взаємодії суб’єктів державної підтримки забезпечення молоді житлом.

3. Громадська рада формується за принципом рівного представництва від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, представників місцевих органів влади, спільного представницького органу профспілок та профспілкових об’єднань, спільного представницького органу роботодавців на національному рівні, громадських організацій, метою діяльності яких є сприяння забезпеченню молоді житлом.

4. Склад громадської ради затверджується Президентом України  за поданням Кабінету Міністрів України.

5. Рада зі свого складу призначає голову та двох заступників.

6. Положення про громадську раду затверджується Президентом України.

7. Організаційно-технічне забезпечення діяльності громадської ради здійснює Адміністрація Президента України.

Стаття 16. Основні завдання громадської ради

Основними завданнями громадської ради є:

підготовка пропозиції по форуванню та проведенню державної політики з питань забезпечення молоді житлом, визначення способів, форм та етапів її  реалізації;

підготовка пропозицій по визначенню основних напрямків вдосконалення законодавства України в сфері забезпечення молоді житлом;

здійснення громадського контролю за врахуванням у державному бюджеті на відповідний рік коштів на фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом у обсягах, визначених статтею 14 цього Закону

визначення переваг, порядку та громадський контроль за формуванням та здійсненням публічного рейтингового відбору молодих громадян – кандидатів на отримання державної підтримки для забезпечення молоді житлом;

здійснення інших функцій, необхідних для забезпечення громадяського контролю за за реалізацією законодавства з питань забезпечення молоді.

Стаття 17. Основні права громадської ради

Основними правами громадської ради є:

запитувати та отримувати в установленному порядку необхідні матеріали від посадових осіб, підприємств, установ організацій всіх форм власності інформацію з питань забезпечення молоді житлом;

запрошувати на засідання громадської ради посадових осіб органів державної влади, представників підприємств, установ, організацій різних форм власності, органів місцевого самоврядування, представників громадських об’єднань, наукових та інших організацій;

направляти представників громадської ради для участі у засіданнях, конференціях та семінарах з питань забезпечення молоді житлом;

інші  права, передбачені положенням про громадську раду.

Стаття 18. Державні та місцеві програми забезпечення молоді житлом

1. З метою здійснення контролю за реалізацією основних напрямів державної політики щодо вирішення проблем забезпечення молоді житлом Кабінет Міністрів України затверджує Державну програму забезпечення молоді житлом на 2012-2015 роки. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України приймає довгострокову Загальнодержавну програму забезпечення молоді житлом на 2015-2020 роки, яка затверджується Законом.

2. Верховна рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування приймають довгострокові регіональні програми забезпечення молоді житлом.

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 154 у Податкового кодексуУкраїни (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 – 17, ст. 112) доповнити пунктом 154.9 такого змісту:

«154.9. Звільняються від оподаткування суми коштів з прибутку юридичних осіб, які спрямовані Державній спеціалізованій фінансовій установі «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» для фінансування державної підтримки забезпечення житлом молодих працівників цих юридичних осіб.»

2) в Бюджетному кодексі України  (відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50 – 51, ст. 572; із змінами, внесеними законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI та від 5 квітня 2011 року N 3172-VI, від 19 травня 2011 року N 3396-VI):

підпункт 6) частини першої статті 29 викласти в такій редакції:

«6) податок на додану вартість (крім податку, який сплачується суб‘єктами господарювання, які здійснюють будівництво житла для молоді, який спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом, та податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);»;

частину другу статті 53 після слів «соціальних реформ» доповнити словами «та забезпечення молоді житлом»;

частину третю статті 71 викласти в такій редакції:

«3. Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм (проектів); будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства в першу чергу молоди сім‘ям; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.»;

частину восьму статті 78 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Перерозподіл бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється з урахуванням пріоритетності спрямування зазначених коштів на реалізацію державної житлової політики, зокрема   забезпечення молоді житлом.»;

3) Главу 5 Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573) доповнити статтею 1491 такого змісту:

«1491. Молодіжні житлові комплекси

З метою забезпечення житлом молоді, молоді громадяни можуть створювати молодіжні житлово-будівельні кооперативи.

Молодіжні житлово-будівельні кооперативи створюються та діють, як самоврядні організації.

Порядок створення та функціонування молодіжних житлово будівельних кооперативів визначається законодавством.»;

4) частину другу статті 25 Закону України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238 із наступними змінами)викласти у такій редакції:

«Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, а також небанківських фінансових установ, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.»;

  1. Кабінетові Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

розробити та затвердити Державну програму забезпечення молоді житлом на 2012-2015 роки;

ініціювати, розробити та подати протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми забезпечення молоді житлом на 2015-2020 роки;

при розробці проекту державного бюджету на 2012 рік передбачити виділення коштів на заходи з реалізації механізмів державної підтримки в обсязі розрахованих згідно статті 14 цього Закону;

протягом місяця з дня набрання чинності цим законом подати пропозиції Президенту України  до складу громадської ради.

ЗАКОН УКРАЇНИ

“ПРО МОЛОДІЖНУ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНУ КООПЕРАЦІЮ”

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Молодіжна житлово-будівельна кооперація

Молодіжна житлово-будівельна кооперація – це система  кооперативних організацій,  створених  з метою  задоволення житлових потреб молоді.

Стаття 2. Молодіжний житлово-будівельний кооператив

Молодіжний житлово-будівельний кооператив  – це юридична особа, утворена молоддю, яка добровільно об’єдналася з метою задоволення своїх житлових потреб шляхом будівництва чи реконструкції житлового будинку та його утримання.

Молодіжний житлово-будівельний кооператив є різновидом споживчого кооперативу та здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку.

Молодіжний житлово-будівельний кооператив (далі – кооператив) може без обмежень займатись будь-якою некомерційною діяльністю, що не суперечить законодавству України.

Стаття 3. Законодавство про молодіжні житлово-будівельні кооперативи

Законодавство про молодіжні житлово-будівельні кооперативи базується на нормах  Конституції України, Цивільного, Господарського та Житлового кодексів України, Законів України “Про кооперацію” та “Про споживчу кооперацію”, цього Закону та інших законодавчих актів.

До молодіжних житлово-будівельних кооперативів застосовуються норми законодавства про  кооперативи та споживчі кооперативи, якщо інше не встановлено цим Законом.

Стаття 4. Порядок створення молодіжного житлово-будівельного кооперативу

Кооператив створюється його  засновниками  на  добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути особи, які у відповідності до статті 16 цього Закону, мають право на членство у молодіжному житлово-будівельному кооперативі.

Рішення про    створення    кооперативу    приймається   його установчими зборами і  оформлюється   протоколом,   який підписують головуючий та секретар зборів. Копія протоколу  установчих зборів у 10-денний строк з моменту їх проведення надсилається Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

Стаття 5. Статут молодіжного житлово-будівельного кооперативу

Молодіжний житлово-будівельний кооператив діє на підставі Статуту. Типовий Статут молодіжного житлово-будівельного кооперативу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Копія Статуту молодіжного житлово-будівельного кооперативу надсилається Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву у 5-денний строк з моменту його прийняття.

У разі внесення будь-яких змін до  Статуту молодіжного житлово-будівельного кооперативу у 5-денний строк з моменту прийняття таких змін про них письмово повідомляється Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Стаття 6. Державна підтримка молодіжних житлово-будівельних кооперативів

Держава та органи місцевого самоврядування сприяють молодіжній житлово-будівельній кооперації.

Органи місцевого самоврядування:

– передають кооперативам земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності під будівництво;

– безоплатно передають кооперативам будинки, що вимагають  реконструкції;

– на пільгових умовах забезпечують будинки, побудовані молодіжними житлово-будівельними кооперативами, доступом до комунальної інфраструктури;

– здійснюють у межах чинного законодавства інші заходи з підтримки молодіжної житлово-будівельної кооперації.

Порядок пільгового приєднання будинків побудованих молодіжними житлово-будівельними кооперативами до комунальної інфраструктури визначається Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до будинків, які вимагають  реконструкції та  можуть бути передані молодіжним житлово-будівельним кооперативам встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва.

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву:

– веде реєстр молодіжних житлово-будівельних кооперативів, їх членів та осіб, що бажають стати членами таких кооперативів;

– може надавати членам молодіжних житлово-будівельних кооперативів пільгові довготермінові кредити спрямовані на сплату паїв та внесків;

– разом з членами кооперативу утворює організаційний комітет, який забезпечує  організацію процесу будівництва та громадський контроль за станом будівництва.

Стаття 7. Контроль за діяльністю молодіжних житлово-будівельних кооперативів

Контроль за діяльністю молодіжних житлово-будівельних кооперативів здійснюється органами місцевого самоврядування, Державним фондом  сприяння молодіжному житловому будівництву та іншими органами державної влади у межах їх повноважень.

Виконавчі комітети місцевих рад:

– у встановлених законом випадках затверджують рішення загальних зборів членів кооперативу;

– у разі необхідності, зокрема у випадку виявлення інформації про порушення кооперативом чи його органами вимог законодавства, скликають позачергові загальні збори членів кооперативу;

– здійснюють контроль за використанням кооперативами комунального майна;

– у разі виявлення порушень у діяльності кооперативу, передають відповідні матеріали уповноваженим органам держаної влади;

– у разі нецільового використання кооперативами комунального майна чи порушення кооперативами прав територіальної громади, звертаються з відповідними позовами до суду.

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву:

– у встановлених законом випадках затверджує рішення загальних зборів членів кооперативу;

– висуває кандидатури на зайняття посад членів ревізійної комісії (ревізора) молодіжного житлово-будівельного кооперативу;

– у разі необхідності скликає позачергові загальні збори членів кооперативу;

– може приймати рішення з питань діяльності молодіжних житлово-будівельних кооперативів, які підлягають обов’язковому розгляду правлінням чи головою  кооперативу

– здійснює контроль за дотриманням кооперативами вимог цього закону

– у разі виявлення порушень кооперативами цього закону чи законодавства про кооперацію, передає відповідні матеріали уповноваженим органам держаної влади та звертається з відповідними позовами до суду.

  Інші види контролю за діяльністю молодіжного житлово-будівельного кооперативу, зокрема контроль за дотриманням кооперативом санітарних вимогам, нормами техніки безпеки і охорони праці, пожежної та екологічної безпеки здійснюють відповідні  органи  державної  влади  в  межах  своєї компетенції встановленої законами України

Розділ ІІ. МАЙНО КООПЕРАТИВУ

Стаття 8. Джерела формування майна кооперативу

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує грошові кошти, майно, майнові права, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є:

паї, додаткові паї, вступні, членські та цільові внески його членів;

майно, добровільно передане кооперативу його членами;

кошти, що надходять від провадження господарської діяльності;

грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

земельні ділянки та/або будинки передані кооперативу безоплатно органами місцевого самоврядування;

інші надходження, не заборонені законодавством.

Стаття 9. Надання земельних ділянок кооперативам

Органи місцевого самоврядування можуть безоплатно передавати  молодіжним житлово-будівельним кооперативам земельні ділянки у власність або в оренду відповідно до норм чинного законодавства.  Така безоплатна передача земельної ділянки не вважається пайовим внеском.

Молодіжні житлово-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність або в оренду за цивільно-правовими угодами.

У випадку продажу молодіжним житлово-будівельним кооперативам земельних ділянок загального користування держаної чи комунальної власності (або прав на них), земельні торги не проводяться.

Стаття 10. Вступні внески членів молодіжного житлово-будівельного кооперативу

При вступі до кооперативу для організаційного забезпечення його діяльності кожна фізична особа  робить  вступний внесок у грошовій формі у розмірі встановленому Загальними зборами.

Вступний   внесок   є  обов’язковою  умовою  членства  у кооперативі. Вступний внесок є неповоротним.

Стаття 11. Членські внески

Рішенням загальних зборів членів Кооперативу  може встановлюватись порядок сплати  та розмір членського внеску, який сплачується членом кооперативу періодично і використовується на забезпечення поточної діяльності кооперативу. Членський внесок є неповоротним.

Стаття 12. Паї та додаткові паї членів кооперативу

Пай – разовий  майновий поворотний внесок у створення і розвиток кооперативу. Пай є персоніфікованим і визначає частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Розмір паю є однаковим для всіх членів кооперативу та встановлюється Загальними зборами кооперативу. Пайові внески можуть бути внесені виключно у грошовій формі і вносяться на банківський рахунок кооперативу.

Пайові внески реєструються у бухгалтерських книгах Кооперативу у день їх отримання   кооперативом.

Право  власності  членів кооперативу  на пай є спадковим.

У  разі  виходу (виключення) з кооперативу  член кооперативу має право на отримання паю грішми.  Термін отримання паю не може перевищувати  трьох місяців.  Відлік цього терміну починається з  1 січня року,  що наступає після моменту виходу (виключення) із кооперативу.

Члени кооперативу мають право  крім обов’язкового паю внести додатковий пай, який передається ними за власним бажанням до пайового фонду і є поворотним.

Стаття 13. Цільові внески членів кооперативу

Цільові внески членів кооперативу вносяться понад пай і спрямовані на створення спеціального фонду для забезпечення статутної діяльності Кооперативу.

Розмір обов’язкового цільового внеску для кожного члену кооперативу встановлюється загальним зборами. Цільові внески  є неповоротними.

Стаття 14. Майнові фонди кооперативу.

Для  здійснення  господарської  та  іншої  діяльності Кооператив  за  рахунок  власного  майна формує відповідні майнові фонди.

Майнові фонди  кооперативу поділяється  на пайовий, неподільний  і спеціальний.

Пайовий  фонд кооперативу формується за рахунок паїв і додаткових  паїв членів кооперативу.  Правління кооперативу веде облік пайового фонду з визначенням паїв кожного з членів кооперативу.

До   неподільного  фонду  кооперативу  зараховуються вступні та членські внески,  що  вносяться  членами кооперативу.

Спеціальний фонд є неподільним і формується за рахунок цільових внесків членів кооперативу.

Кооператив  може  визначати  і  утворювати  інші фонди кооперативу  (в  тому  числі  резервний  фонд, фонд соціального розвитку).   Розмір,   порядок   формування  та  використання таких фондів затверджуються  рішенням  загальних  зборів членів кооперативу.

Розмір  та кількість відрахувань до фондів Кооперативу визначаються  рішенням  загальних  зборів кооперативу.

Стаття 15. Особливості набуття членами кооперативу права власності на житло

Член кооперативу набуває право власності на житло після введення в експлуатацію будинку побудованого кооперативом, за умови сплати ним всіх необхідних внесків. За умови заборгованості по внескам, член кооперативу отримує лише право користування житлом

Житло надається члену кооперативу відповідно до внесених ним пайових та додаткових пайових внесків.

У перші десять років після введення в експлуатацію будинку, побудованого кооперативом, власники житла у цьому будинку не можуть його відчужувати (зокрема продавати, здавати в оренду тощо), за виключенням випадків передання такого житла у спадок. Всі угоди, що порушують зазначену норму та  спрямовані на відчуження такого житла  є нікчемними.

Розділ ІІІ. ЧЛЕНИ МОЛОДІЖНОГО ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАВТИВУ

Стаття 16.  Право на членство у кооперативі

Членами молодіжного житлово-будівельного кооперативу можуть бути дієздатні громадяни України віком від 18 до 35 років, які перебувають у шлюбі не менше 3 років, або мають дитину та які постійно проживають  у  населеному  пункті, який є місцезнаходженням кооперативу.

Особи, що бажають стати членами молодіжного житлово-будівельного кооперативу мають бути зареєстровані у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву у реєстрі осіб, що бажають стати членами такого кооперативу.

Особа одночасно може бути членом лише одного молодіжного житлово-будівельного кооперативу. Особа виключена з молодіжного  житлово-будівельного кооперативу на підставі пунктів 3, 6, 7, 9, 10 статті 19 цього Закону втрачає право бути членом будь-якого молодіжного житлово-будівельного кооперативу.

Асоційоване членство у молодіжному житлово-будівельному кооперативі не допускається.

Неповнолітній чи малолітній спадкоємець члена кооперативу,  який проживає разом з ним, може бути прийнятий до членів кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття, його права і обов’язки здійснював опікун (піклувальник).

Кооператив веде облік своїх членів та видає кожному з них посвідчення про членство.

У разі зміни у складі членів молодіжного житлово-будівельного кооперативу, кооператив повинен у 10-денний строк з моменту такої зміни письмово повідомити про це Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву

Стаття 17. Документи, які подає особа, що бажає стати членом кооперативу

Особа, що бажає стати членом кооперативу подає голові правління чи голові кооперативу такі документи:

1) паспорт громадянина України;

2) документ, що посвідчує перебування у шлюбі не менше 3 років або наявність дитини;

3) письмову заяву про вступ до кооперативу;

Посадовим особам кооперативу забороняється вимагати від осіб, що бажають стати членами кооперативу, інші документи.

Після подання заяви про вступ до кооперативу, проте до розгляду загальними зборами питання про прийняття особи до членів кооперативу така особа повинна подати:

1) документ, що посвідчує внесення вступного внеску;

2) документ, що засвідчує внесення паю чи його частини визначеної статутом кооперативу.

Особи, які є засновниками кооперативу та підписали установчий договір не повинні додатково подавати документи для вступу у нього.

Стаття 18. Момент набуття членства у кооперативі

Вступ до  кооперативу  здійснюється  на  підставі  документів визначених статтею 17 цього Закону.  Особа,  яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай  у  порядку  та  розмірах,  визначених  його статутом.

Члени кооперативу, які є його засновниками стають членами                              кооперативу з дня державної реєстрації статуту кооперативу.  Особи, які прийняті до діючого кооперативу стають його членами з дати схвалення рішення про їх прийняття загальними зборами членів кооперативу.

З моменту прийняття головою Кооперативу рішення про прийняття до кооперативу  до моменту схвалення такого рішення  загальними зборами членів Кооперативу така особа має ті ж права і обов’язки, що й інші члени Кооперативу.

Стаття 19. Підстави припинення членства у кооперативі

Членство у кооперативі припиняється у разі:

1) добровільного  виходу  з  кооперативу  відповідно  до поданої заяви;

2) припинення діяльності  кооперативу;

3) встановлення у судовому порядку фактів фальсифікації відомостей, що   були підставою  для  прийому до кооперативу або неправомірних дій посадових  осіб  при  вирішенні  питання  про  прийом  до   членів кооперативу;

4) неодержання  ордеру та незаселення жилого приміщення  без  поважних причин протягом   трьох місяців  з  дня  видачі  ордерів  членам  даного кооперативу;

5) за систематичну  несплату без поважних причин внесків у порядку,  визначеному Статутом;

6) систематичного не виконання або неналежного виконання своїх обов’язків, або перешкоджання своїми діями досягненню кооперативом цілі  діяльності;

7) систематичного руйнування або псування жилого  приміщення, або порушення норм користування будинком (жилим приміщенням), яке робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку;

8) виїзду на інше постійне місце проживання;

9) відчуження жилого приміщення (за виключенням спадкування) у перші 10 років після введення будинку в експлуатацію;

10) здачі  жилого  приміщення  в  оренду у перші 10 років після введення будинку в експлуатацію;

11) у зв’язку зі смертю члена кооперативу або визнання його померлим.

Досягнення членом кооперативу 35-річного віку чи втрата ним дитини не є підставою для його виключення із членів кооперативу.

Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Стаття 20. Порядок припинення членства у кооперативі

Член Кооперативу, який припиняє членство у кооперативі, має право одержати внесений ним пай.

У разі припинення членства у кооперативі його член має право на отримання паю грішми.  Термін отримання паю не може перевищувати  трьох місяців з дня припинення членства у кооперативі.

У випадку добровільного припинення членства, особа, яка бажає добровільно припинити членство повинна письмово попередити про це правління кооперативу не пізніше як за один місяць до моменту виходу.

Спори, що виникають у зв’язку з виходом або виключенням члену кооперативу  із кооперативу, у тому числі спори щодо порядку визначення паю члена кооперативу, який бажає вийти, строки виплати, вирішуються судом.

Стаття 21. Основні права члена кооперативу

Член молодіжного житлово-будівельного кооперативу має право:

1) на участь в господарській  діяльності  кооперативу,  а  також  в управлінні  кооперативом,  право  голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

2) на користування послугами кооперативу;

3) на отримання від Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву пільгових кредитів у порядку встановленому законодавством;

           4) на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності
незалежно від причин і  строку  відсутності.  Тимчасово  відсутній
член кооперативу зберігає права і несе обов'язки,  передбачені цим
законом та статутом кооперативу;
 5) проводити, у встановленому чинним законодавством України порядку, будь-які вдосконалення і зміни належної   йому на праві власності квартири, якщо вони не порушують структурну цілісність жилого будинку, його технічного обладнання, а також не завдають шкоди майну інших членів Кооперативу;

6) вносити  пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління  та  посадових осіб;

7) звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу,  посадових осіб кооперативу  із  запитами, пов’язаними  з членством у кооперативі,  діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити;

8) на добровільний вихід  з  кооперативу та одержання паю у разі виходу  з  кооперативу.

Законодавством та Статутом кооперативу можуть встановлюватися додаткові права члену молодіжного житлово-будівельного кооперативу.

Стаття 22. Основні обов’язки члена кооперативу

Член молодіжного житлово-будівельного кооперативу зобов’язаний:

1) додержуватися Статуту кооперативу;

2) виконувати рішення  органів  управління  кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;

3) у встановлений строк внести вступний і пайовий внески;

4) своєчасно вносити платежі у погашення банківського кредиту і  в  покриття  витрат  кооперативу  на експлуатацію і капітальний ремонт  жилого  будинку   (будинків)   та   утримання   прибудинкової території,  внески  до  спеціальних  фондів та плату за комунальні послуги;

5) використовувати  жиле  приміщення   відповідно   до   його призначення,   забезпечувати   схоронність   приміщення,   бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання та об’єктів благоустрою;

6) додержуватись  правил утримання жилого будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, чистоти і порядку в під’їздах, кабінах  ліфтів,  на сходових клітках та в інших місцях загального користування;

7) проводити  за  свій   рахунок   поточний   ремонт   жилого приміщення,   а  в  разі  вибуття  з  кооперативу  із  звільненням приміщення – здати його у належному стані

Законодавством та Статутом кооперативу можуть встановлюватися додаткові обов’язки члену молодіжного житлово-будівельного кооперативу.

Розділ ІV. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ МОЛОДІЖНОГО ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ

Стаття 23. Загальні збори  членів молодіжного  житлово-будівельного  кооперативу

Загальні збори  членів є вищим органом управління молодіжного житлово-будівельного  кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

1) прийняття Статуту кооперативу;

2) обрання правління та ревізійної комісії кооперативу;

3) затвердження рішення   правління  або  голови  правління  про прийняття нових членів та припинення членства;

4) затвердження проекту  і зведеного кошторису  на  будівництво  жилого  будинку  (будинків) та надвірних будівель;

5) прийняття рішення про одержання  кредиту  на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель;

6) встановлення розміру і строку внесення вступного та членського внеску;

7) затвердження   розрахунку   вартості   квартир,  складений проектною організацією;

8) встановлення розмірів пайових внесків;

9) розподілення  квартир  між  членами  кооперативу;

10) прийняття   рішень   про  порядок  експлуатації  жилого  будинку (будинків);

11) затвердження, за погодженням з ревізійною комісією,    звіту    правління     кооперативу     про фінансово-господарську діяльність  кооперативу  за  минулий  рік і фінансово-господарський план на поточний рік;

12) затвердження, за погодженням з ревізійною комісією, річних балансів кооперативу

13) заслуховування звітів голови правління та голови ревізійної комісії;

14)  прийняття  рішення  про надання  членові  кооперативу  замість  займаної  іншої квартири з такою  ж  кількістю  кімнат

15) прийняття рішення  про  утворення  спеціальних   фондів, встановлення розміру та строків внесення членами кооперативу внесків до цих фондів, а також порядку їх витрачання;

16) встановлення порядку витрачання інших надходжень;

17) прийняття рішення про  переобладнання  не  придатних  для проживання  жилих  приміщень  у  будинку  (будинках) кооперативу в нежилі.  Рішення загальних зборів з цього  питання  затверджуються виконавчим  комітетом  районної,  міської,  районної  в місті Ради народних депутатів;

18) визначення розмірів оплати  праці  голови  правління,  голови ревізійної  комісії  (ревізора),  а  також  кошторису на утримання апарату органів  управління  та  органів  контролю  за  діяльністю кооперативу, їх преміювання та застосування інших видів заохочень;

19) розгляд скарг на дії правління і ревізійної  комісії кооперативу;

20) прийняття рішень    щодо    володіння,    користування     та розпорядження майном кооперативу;

21) прийняття рішень  про  вступ  кооперативу  до   кооперативних об’єднань;

22) прийняття рішень    про    реорганізацію    або    ліквідацію кооперативу;

23) вирішення   інших   питань  віднесених законодавством до повноважень загальних зборів членів кооперативу.

Рішення загальних зборів, якими вони здійснюють свою компетенцію передбачену пунктами 1, 2, 4, 11, 17, 20, 21, 22 вимагають затвердження Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву. Рішення загальних зборів, якими вони здійснюють свою компетенцію передбачену пунктами 17 та 22 вимагають додаткового затвердження місцевими органами самоврядування (виконавчими комітетами місцевих Рад депутатів) .

Рішення загальних зборів, які вимагають додаткового затвердження направляються відповідним органам у місячний строк з моменту їх прийняття.

Якщо рішення було прийнято  з  порушенням  законодавства, орган, що має затверджувати його, може відмовити у затвердженні такого рішення.

Стаття 24. Збори уповноважених молодіжного  житлово-будівельного  кооперативу

При наявності в молодіжному  житлово-будівельному  кооперативі  75  і більше  членів  замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами  членів кооперативу по одному від п’яти членів кооперативу строком на 2 роки.

Уповноважені діють на підставі письмового доручення.

Збори уповноважених вирішують ті ж  питання,  що  й  загальні збори членів кооперативу.

Збори уповноважених проводяться у тому ж порядку, що і збори членів кооперативу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 25. Порядок скликання загальних зборів

Загальні збори  членів  житлово-будівельного  кооперативу скликаються правлінням не рідше двох разів на рік.

Загальні збори проводяться за рахунок коштів кооперативу.

Про дату,  місце,  час проведення та порядок денний загальних зборів  члени  кооперативу повинні бути персонально повідомлені у письмовій формі не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу проводяться на території України, в межах населеного  пункту  за  місцезнаходженням кооперативу.

Стаття 26. Позачергові загальні збори

Позачергові збори скликаються на вимогу:

–  1/3 загального  числа членів  кооперативу;

–  на вимогу правління кооперативу,

– ревізійної комісії,

– виконавчого  комітету  місцевої  Ради  народних депутатів

– Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

У разі якщо позачергові загальні збори проводяться  з ініціативи  виконавчого  комітету  місцевої  Ради  народних депутатів чи Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву збори проводяться за кошти зазначених органів.

Загальні збори   членів   кооперативу  (збори  уповноважених) визнаються правомочними,   якщо  на  них  присутні  не  менше  2/3 загального числа членів кооперативу (уповноважених).

Стаття 27. Порядок прийняття рішень загальними зборами кооперативу

Всі члени кооперативу мають право голосувати на загальних зборах. Кожний член кооперативу має один голос.

У випадку проведення зборів уповноважених кожний уповноважений має один голос.

Рішення загальних  зборів   членів   (зборів   уповноважених) кооперативу  приймаються  відповідно до його Статуту відкритим або таємним голосуванням з обов’язковим використанням бюлетенів.

Рішення загальних   зборів   членів    кооперативу     приймаються   простою  більшістю,  а  рішення  про прийняття Статуту кооперативу,  прийом до кооперативу і виключення з кооперативу,  про  затвердження  розрахунку  вартості квартир та застосування  поправочних  коефіцієнтів,   встановлення   розмірів пайових    внесків    і   про   розподіл   квартир   між   членами новоорганізовуваного  кооперативу  –  більшістю   не   менше   3/4 голосів присутніх  на  зборах  членів кооперативу (уповноважених).

Рішення про реорганізацію та  ліквідацію  кооперативу  приймається загальними  зборами  членів  кооперативу  за  умови,  що  за нього проголосувало  не  менше  3/4  загальної  кількості  всіх   членів кооперативу.

Стаття 28. Протокол загальних зборів

Протокол    загальних   зборів  складається протягом 10 днів з моменту закриття  загальних  зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.

Якщо на загальних зборах проводилося голосування, то у  протоколі в обов’ язковому порядку наводяться підсумки    голосування    із   зазначенням   результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів  та рішення, прийняті загальними зборами.

Протокол загальних  зборів,  підписаний головою та секретарем загальних зборів,  підшивається,  скріплюється печаткою кооперативу та   підписами  голови правління.

Стаття 29. Правління молодіжного  житлово-будівельного  кооперативу

Правління  житлово-будівельного  кооперативу є виконавчим органом   кооперативу,   підзвітним   загальним   зборам   членів кооперативу.

Правління   обирається  загальними  зборами  з  числа  членів кооперативу  строком на два роки. Кількість членів правління не може бути меншою ніж  3 особи

Правління обирає  з  свого  складу  голову та його заступника (заступників). Голова правління здійснює повсякденне  керівництво діяльністю  кооперативу,  забезпечує  виконання  рішень  загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) і правління.

Правління  підзвітне загальним зборам і несе перед ними відповідальність за ефективність функціонування кооперативу.

Голова правління та його члени можуть бути достроково відкликані зі своїх посад за рішенням загальних зборів.

Голова та/або члени правління, які завдали своїми діями шкоди кооперативу, несуть перед ним матеріальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Стаття 30.  Голова кооперативу та його заступник

Якщо кооператив складається менш  як  з  20  членів,  замість правління обираються голова кооперативу  та  його  заступник,  які мають повноваження правління.

Голова кооперативу та його заступник мають всі повноваження голови правління та члену правління відповідно, якщо законодавством прямо не встановлено інше.

Стаття 31. Повноваження правління молодіжного житлово-будівельного кооперативу:

1) забезпечує   додержання   кооперативом   та  його  членами законодавства і Статуту кооперативу;

2) оформляє  банківський кредит на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель і своєчасно його погашає;

3) здійснює   контроль   за   будівництвом   жилого   будинку (будинків) та надвірних будівель;

4) виділяє  представника  для  участі в державній приймальній комісії по прийняттю в експлуатацію жилого  будинку  (будинків)  і надвірних    будівель;

5) забезпечує   складання  звіту  про  фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік та  фінансово-господарського плану,  кошторису  доходів і витрат на поточний рік та подає їх на затвердження   загальних   зборів   членів;

6) розпоряджається    коштами   кооперативу   відповідно   до затвердженого  загальними  зборами  членів  кооперативу   кошторису  доходів  і  витрат на поточний рік;

7) укладає від імені кооперативу  договори  та  інші угоди,  пов’язані з діяльністю кооперативу;

8) представляє інтереси кооперативу в державних і громадських органах, на підприємствах, в установах і організаціях;

9) подає   заявки   і   розрахунки  на  виконання  проектних, ремонтних та інших робіт,  пов’язаних з експлуатацією  і  ремонтом жилого будинку (будинків) та утримання прибудинкової території;

10) контролює  надходження  від членів кооперативу платежів у рахунок погашення позички банку,  веде точний облік заборгованості і  забезпечує виконання зобов’язань членів кооперативу до повного погашення заборгованості;

11) контролює надходження  від  членів  кооперативу  вступних внесків,  пайових  внесків,  внесків  на капітальний ремонт жилого будинку (будинків),  на експлуатацію жилого будинку  (будинків)  і утримання  прибудинкової  території,  плати  за комунальні послуги та інших платежів;

12) у  разі  несвоєчасного   внесення   членами   кооперативу відповідних   платежів   вживає   заходів   до   їх   стягнення  в установленому порядку;

13) забезпечує ведення діловодства,  бухгалтерського обліку і складання звітності;

14) веде  списки  членів  кооперативу  і  членів  їх сімей на одержання жилих приміщень що звільняються,  в  будинку  (будинках) кооперативу  пайовий внесок за які внесено не повністю;

15) повідомляє   у   п’ятиденний  строк Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву  про звільнення жилого приміщення в будинку (будинках) кооперативу;

16) готує пропозиції про прийом до кооперативу і виключення з кооперативу,  надання  жилих  приміщень  та  з  інших  питань,  що належать до відання загальних зборів  членів  кооперативу  (зборів уповноважених);

17) приймає на роботу та звільняє  працівників, які  обслуговують  жилий будинок (будинки) та прибудинкову територію;

18) забезпечує проведення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених);

29) звітує  перед  загальними  зборами   членів   кооперативу (зборами уповноважених) не рідше одного разу на рік;

20) вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю кооперативу, за винятком тих,  які належать  до  компетенції  загальних  зборів членів кооперативу.

Стаття 32. Порядок проведення  засідання правління молодіжного житлово-будівельного кооперативу

Засідання   правління   житлово-будівельного  кооперативу скликаються головою правління в міру необхідності,  але  не  рідше одного  разу  на  три місяці.  Засідання  можуть  скликатися також на вимогу членів правління або ревізійної комісії.

Рішення правління  приймаються  простою   більшістю   голосів присутніх членів правління відкритим голосуванням.

Голова кооперативу своє рішення приймає одноособово.

Рішення правління (голови кооперативу) оформлюються протоколом підписаним головою правління, скріпленим печаткою кооперативу та підписом голови ревізійної комісії.

Фінансова документація підписується головою правління або його заступником та бухгалтером,  а при відсутності останнього – членом правління,   до   відання   якого   віднесені   фінансові  питання кооперативу.

Стаття 33. Ревізійна комісія молодіжного житлово-будівельного кооперативу

Ревізійна  комісія  обирається загальними зборами кооперативу  з  їх  числа членів кооперативу або з осіб запропонованих. Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву в кількості не менше 3 осіб строком на 2 роки.  Ревізійна  комісія  обирає  з  свого складу голову комісії.

Ревізійна  комісія  підзвітна загальними зборами кооперативу.

Члени    ревізійної   комісії житлово-будівельного кооперативу,  які завдали, своїми діями шкоди кооперативу,  несуть  перед  ним  матеріальну  відповідальність  у встановленому законом порядку.

Якщо кооператив  складається  менш  як  з 20 членів,  замість ревізійної  комісії  обирається  ревізор,  який  має всі повноваження ревізійної комісії

Стаття 34. Повноваження ревізійної комісії кооперативу

Ревізійна комісія  житлово-будівельного  кооперативу:

1) здійснює контроль за додержанням правлінням кооперативу  і членами  кооперативу  законодавства, актів органів місцевого самоврядування, рішень Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву;

2) проводить  не рідше одного разу на рік (при необхідності – з участю     відповідних     спеціалістів)     планові     ревізії фінансово-господарської діяльності  кооперативу  та  звітує про їх  наслідки перед  загальними  зборами  членів   кооперативу;

3) перевіряє    виконання   правлінням   кооперативу   рішень загальних зборів  членів   кооперативу;

4) контролює правильність  укладення  правлінням  кооперативу договорів;

5) перевіряє правильність нарахування і своєчасність внесення платежів   у  рахунок  погашення  банківського  кредиту  та  інших встановлених платежів;

6) погоджує річні баланси кооперативу, звіт правління     кооперативу про фінансово-господарську діяльність  кооперативу  за  минулий  рік і фінансово-господарський план на поточний рік;

7) надає висновки на річні звіти кооперативу;

8) контролює  своєчасність  розгляду  правлінням  кооперативу заяв і скарг членів кооперативу та інших громадян;

9) за наявності порушень у діяльності членів правління, голови правління чи голови кооперативу ініціює розгляд загальними зборами питання про дострокове припинення їх повноважень

10) виконує інші повноваження покладені законодавством чи Статутом кооперативу.

Стаття 35. Дії ревізійної комісії у випадку виявлення порушень

У  разі  виявлення   допущених   правлінням   кооперативу порушень законодавства, актів органів місцевого самоврядування, рішень Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву,  фінансової  дисципліни  ревізійна комісія повідомляє про це загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) та Державний фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, а  при  необхідності  –  також  виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів.

У  разі  виявлення  загроз  інтересам  кооперативу або зловживань  посадових  осіб  кооперативу  ревізійна комісія зобов’язана негайно поставити питання про скликання позачергових загальних зборів.

Стаття 36.  Річні  звіти молодіжного житлово-будівельного кооперативу

Не пізніше    кожного   першого кварталу фінансового  року   голова  правління (голова кооперативу)  подає   на   розгляд  ревізійної комісії(ревізора) та загальних зборів  річний  фінансовий  звіт,  звіти  про  податкові  та  інші відрахування   за   попередній  фінансовий  рік,  інші  звіти,  що складаються  Кооперативом  відповідно  до  законодавства  України. Представлені  звіти  підлягають затвердженню загальними зборами на підставі висновків ревізійної комісії (ревізора).

Стаття 38. Обмеження щодо посадових осіб кооперативу

До     складу    правління    та    ревізійної    комісії житлово-будівельного  кооперативу  не  можуть  одночасно   входити особи,  які  є  між  собою  близьким  родичами  або  перебувають у свояцтві. Вказані обмеження поширюються на голову кооперативу та ревізора.

Члени правління та ревізійної комісії, а також особи, які є з ними  близькими  родичами  або  перебувають у свояцтві,  не можуть займати   оплачувані   посади   в   цьому   кооперативі   або    в юридичних особах утворених кооперативом.

Розділ V. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КООПЕРАТИВУ

Стаття 39. Рішення про припинення діяльності кооперативу

Рішення про припинення діяльності (реорганізацію чи ліквідацію кооперативу) приймається загальними зборами та підлягає обов’язковому затвердженню Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву та виконавчим комітетом місцевої ради депутатів.

Реорганізація, ліквідація та банкрутство кооперативу відбувається відповідно до норм законодавства України з урахуванням особливостей встановлених цим Законом.

Стаття 40. Особливості розпорядження майном кооперативу при припиненні його діяльності.

Комунальне майно передане кооперативу органами місцевого самоврядування (зокрема земельна ділянка під забудову) не включається до ліквідаційної маси, не може бути стягнуто кредиторами та підлягає безоплатному поверненню у комунальну власність.

Майно  кооперативу, що залишилося після розрахунків по оплаті праці, з бюджетом та кредиторами розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.

У випадку припинення діяльності кооперативу після завершення будівництва будинку, для власників житла у ньому протягом 10 років зберігається заборона на відчуження житла встановлена статтею 15 цього Закону.

РОЗДІЛ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня  його опублікування.

2. Внести зміни до таких Законів України:

1)  у Житловому кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1983, Додаток до № 28, ст.573 із наступними змінами):

доповнити Житловий кодекс статтею 133-1 такого змісту:

“Стаття 133-1. Молодіжні житлово-будівельні кооперативи

Особливості правового статусу, утворення та функціонування молодіжних  житлово-будівельних кооперативів встановлюються Законом України “Про молодіжну житлово-будівельну кооперацію” ;

доповнити статтю 143 частиною п’ятою такого змісту:

“Обмін жилого приміщення у будинках побудованих молодіжними житлово-будівельними кооперативами не дозволяється протягом перших 10 років після введення будинку в експлуатацію.”

доповнити статтю 144  частиною шостою такого змісту:

“У будинку побудованому молодіжним житлово-будівельним кооперативом протягом перших 10 років після введення будинку в експлуатацію не дозволяється здавати в найом (оренду) жиле приміщення чи його частину.”

2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3-4, ст.27 із наступними змінами):

у  частині першій та другій статті 41 слово “(житловим)” замінити словами “(молодіжним житлово-будівельним, житловим)”;

у частині третій статті 134 слова “садівницькому товариству” замінити словами “садівницькому товариству, молодіжному житлово-будівельному кооперативу”.

3) у Законі України “Про кооперацію” (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 5, ст.35 із наступними змінами) статтю 6 доповнити  частиною четвертою такого змісту:

“Особливості правового статусу, утворення та функціонування молодіжних  житлово-будівельних кооперативів встановлюються Законом України “Про молодіжну житлово-будівельну кооперацію”.” ;

4) у Законі України “Про споживчу кооперацію” (Відомості Верховної Ради України 1992, N 30, ст.414 із наступними змінами):

у преамбулі виключити слово “сільського”;

статтю 1 після слова “заготівельну,” доповнити словом “будівельну”;

у статті 1 слово “села” замінити словами “населених пунктів”;

пункт 1 статті 6 доповнити новим абзацом такого змісту:

“Членами молодіжного житлово-будівельного кооперативу можуть бути дієздатні громадяни України віком від 18 до 35 років, які перебувають у шлюбі не менше 3 років, або мають дитину та які постійно проживають  у  населеному  пункті, який є місцезнаходженням кооперативу.”;

пункт  2 статті 6 доповнити новим абзацом такого змісту:

“Колективне членство у молодіжних житлово-будівельних кооперативах забороняється.”;

5) у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 31, ст.440 із наступними змінами) частину першу статті 26 доповнити новим реченням такого змісту:

“До ліквідаційної маси не включається комунальне майно передане  молодіжному житлово-будівельному кооперативу органами місцевого самоврядування (зокрема земельна ділянка під забудову).”.

3. Молодіжні житлово-будівельні кооперативи, які створено до набрання чинності цим Законом,  зобов’язані протягом  року  з  дня набрання   чинності   цим   Законом   привести   свої   статути  у відповідність із цим Законом.

4. До приведення статутів  у  відповідність  із  цим  Законом кооперативи   та  кооперативні  об’єднання  керуються  положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Кабінету Міністрів України в тримісячний термін з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Голова Верховної Ради

України                                                                                                                                  В.ЛИТВИН

Цікаві факти

1 млн. 216 тис. 1 млн. 216 тис. становить кількість молодих сімей та одиноких молодих громадян, які ОФІЦІЙНО перебувають на квартирному обліку станом на початок 2010 року.
Двічі на тиждень Останні роки в Інтернеті почали з’являться рекламні оголошення щодо надання кімнати в квартирі в обмін на певні послуги. Деколи ці послуги можуть бути цілком невинними – як, наприклад, прибирання квартири або прання, проте часто прохання носять сексуальний і принизливий характер. Деякі автори оголошень прямим текстом заявляють потенційним орендарям: «Секс двічі на місяць / тиждень» або «Потрібна людина, відкрита духом і згідна на все».
80% Молодий фахівець, який приїхав з регіону до Києва у пошуках гідної роботи витрачає на оренду житла до 80 % своїх доходів, при тому, що рівень його заробітної платні часто не перевищує 4 тис. грн.
40 років Щоб надати кредит на придбання житла тим хмельничанам, які стоять на черзі в Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву, потрібно не менше 40 років. За цей час абсолютна більшість із них перестане бути «молоддю» та буде знята з черги.
10 тис. кредитів З 1998 по 2008 рік Фондом надано 9547 пільгових довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла з державного та місцевих бюджетів різних рівнів на загальну суму понад 990 млн. грн.
17,9 тис. кредитних угод 17 тис. 885 молодих осіб скористалися програмою часткової компенсації відсотків за кредитами комерційних банків. З державного бюджету було використано 343,7 млн. грн., і таким чином було залучено 2,052 млрд. грн. у 2003-2008 роках.
58,4% За даними дослідження «Становище студентської молоді України», проведеного в листопаді 2008 р., Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді спільно з Центром «Соціальний моніторинг», лише 6,7 % опитаних відзначили, що відчувають, як реалізується молодіжна політика. 61,1 % – не відчувають цього взагалі, а 32,2 % не змогли відповісти на це запитання. 58,4 % оцінює діяльність органів влади щодо вирішення проблем молоді у сфері забезпечення житлом «НЕГАТИВНО» (ще 4 % байдуже (найнижчий рівень байдужості серед усіх проблем), 17,1 % – важко відповісти).
Кохається тільки половина За даними соціологічного дослідження кампанії «Рейтинг», у віці 18-49 років тільки 54 % займаються сексом. Дослідники з BabyCenter опитали 2000 респондентів і виявили, що 59 % кохаються в присутності дитини, оскільки живуть в одній кімнаті, очікуючи, коли дитина засне.
80% У гуртожитках вищих навчальних закладів проживає бл. 80 тис. студентів, що складає 87% від загальної потреби у гуртожитках. За останні 3 роки в Україні не збудовано жодного нового студентського гуртожитку.
Проблема молоді №1 За даними дослідження «Становище студентської молоді України», 62 % опитаних вважають, що «надання житлових кредитів молоді» є тією програмою, яку стосовно молоді повинні реалізувати органи державного управління у першу чергу.
226 тис. Постановою Кабінету Міністрів України про програму доступного житла заплановано забезпечити житлом тільки 266 тис. з них.

Вимоги маршу безквартирної молоді – 2010:щорічне зменшення вартості іпотечних кредитів. Янукович обіцяв 7%, Тигіпко, комуністи і Литвин виступають взагалі за нульову ставку, Тимошенко за 3%….але наразі іпотечний кредит становить понад 20% річних. Сьогодні вся влада у руках тих, хто вже давно взяв на себе відповідні зобов’язання перед молоддю і майбутнім України. Але квартиру купити у кредит можуть тільки найзаможніші. Наша вимога – держава має працює з банківською системою на взаємовигідних умовах так, щоб кредитування житла стало доступним. Це допоможе усім, – економіці, молоді, бізнесу, політикам! – збільшення фінансування будівництва. Політики обіцяли запровадити програми «доступне житло» і «соціальне житло», ми це підтримуємо. Але ми вважаємо, що програми повинні охоплювати десятки тисяч людей в усіх містах. Ми вимагаємо від партій у радах усіх рівнів нарощувати фінансування обсягів будівництва та спрямувати кошти від земельних аукціонів на будівництво соціального, орендного житла; – будівництво гуртожитків. Держава конкретними справами повинна підтримати вищу освіту будівництвом сучасних гуртожитків та реконструкцією існуючих. Врешті-решт, це інвестиція в економіку: підтримуючи найкращі ВУЗи і допомагаючи збудувати гуртожитки у перспективних навчальних закладах, держава розвиває вищу освіту. Наша вимога – будівництво 10 нових гуртожитків у найближчий рік та проведення капітальних ремонтів у 50 найгірших щороку. – зміна умов державного кредитування. Постанова про умови молодіжного житлового кредитування (програма Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву) повинна бути приведена у відповідність до передвиборчих зобов’язань. Ми вимагаємо реалізувати зобов’язання політиків на 2007-12 роки, а саме: «при народженні дитини – погашення 25% кредиту, другої – 50%, третьої – повне його погашення»; – подолання корупції. Сьогодні квартири у бідних районах великих міст України коштують дорожче за вартість квартир у багатьох європейських столицях. Усе це є можливим тільки завдяки корупції, яка заполонила органи влади. Чиновники наживаються на людському горі. Ми вимагаємо реалізувати комплекс заходів по зниженню корупційного тиску на будівельну галузь; – введення податку на нерухомість. Наразі є будинки, в яких більше половини квартир простоюють, частина квартир взагалі виконує роль заощаджень. Разом з тим, податкова система повинна стимулювати обіг житла. Наша вимога – усі, хто мають квартині надлишки, наприклад понад 100 кв.м. на особу, повинні сплачувати додатковий податок. Список наших вимог буде розширюватися і коригуватися. Але усі вимоги мають на меті лише єдине – ПОКРАЩИТИ ДОСТУП МОЛОДІ ДО ЖИТЛА. Ми хочемо, щоб проблема №1 для молодих людей почала вирішуватися. Закликаючи «Владо, будуй обіцяне!» ми підкреслюємо, що вирішення житлових проблем молоді – це зобов’язання усіх політиків, які вони взяли перед нами! Тільки так ми зупинимо масовий відплив молоді закордон і виведемо українську економіку з кризи!


[1] КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ, СХВАЛЕНА Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 року N 254/95-ВР

[2] РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 22 жовтня 2008 р. N 1406-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009 – 2016 роки»

[3] Відповідно до Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» за рахунок державного бюджету житло забезпечується особам до 40 років.

[4] Інформацію та показники у таблиці наведено за даними Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, оприлюднені у державній доповіді Державного інституту розвитку сім’ї та молоді «СТУДЕНТСЬКА МОЛОДЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР», К., 2009 р.

[5] РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 22 жовтня 2008 р. N 1406-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009 – 2016 роки»

[6] Прес служба Державної іпотечної установи

[7] Прес служба Державної іпотечної установи

[8] За даними соціологічного дослідження «Становище студентської молоді України», яке проводилося у лютому-грудні 2008 р., 23,8% студентів вже планують виїхати за кордон на постійне місце проживання, натомість тільки 8,7% хочуть брати участь у розбудові своєї держави.

[9] Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Залишити відповідь