Про загибель старшого ФРІшника Дмитра Сінченка повідомила його колишня дружина Олена Сінченко.
«У Дмитра була одна велика любов — Україна. Він мріяв про її світле майбутнє і намагався робити все, щоб прийти до нього, як можна швидше. Він нею жив і за неї ж віддав життя. Він був світлою, розумною, щирою, принциповою людиною», — написала Олена Сінченко.
Вшанувати його пам’ять вона запропонувала так: «Не беріть і не давайте хабарів. Боріться за свої права. Живіть по совісті і по Конституції. Говоріть українською, читайте українське, слухайте українське. Декомунізуйте та дерусифікуйте себе і простір навколо себе. Повірте, він радітиме, де б не був».
Дмитро Сінченко (позивний «Перун») був частиною Сил оборони України, де після 24 лютого 2022 року воював проти Російської Федерації як доброволець у складі Української Добровольчої Армії.
Дмитро — автор у Радіо Свобода, а також писав для Українсього тижня про будні бійців на фронті. Його останній репортаж вийшов 24 серпня 2023 року. За даними Інституту масової інформації Дмитро Сінченко — 73 медійник, який загинув через російську збройну агресію проти України. Крім того, Сінченко координував Всеукраїнську ініціативу «Рух державотворців», очолював ГО «Асоціація Політичних Наук».
Свого часу Дмитро разом з іншими членами та членкинями ФРІ доклав зусиль для захисту свободи зібрань за часів режиму Віктора Януковича, був експертом регіональної коаліції Реанімаційного пакету реформ (РПР), членом Національного комітету Громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!», очолював у Кропивницькому осередок «Національного Альянсу» та брав участь у багатьох громадських ініціативах.
ФРІ висловлює щире співчуття рідним, близьким, побратимам, посестрам, друзям та колегам Дмитра.
Дмитро і його активізм були невід’ємною частиною Кропивницького. Ми пам’ятаємо та цінуємо внесок Дмитра Сінченка у розвиток нашої держави. Шануватимемо пам’ять про нього, про його сміливі рішення та чесні слова. Дмитро Сінченко жив так, як казало його кредо — думав вільно; говорив, що думав; робив те, що говорив.
Його думки, слова та вчинки не будуть забуті. Як і вклад всіх ФРІшників, які загинули захищаючи Україну — Сергія Молчанова та Віктора Гурняка, так і тих хто зникли безвісти — Юрія Мяуса та Максима Зеленського.
Вічна Слава Героям!