“Дуже приємна аудиторія,  і водночас дуже неприємно було дізнатися від цих чудових людей про те, що міліція і влада чинять перепони проведенню мирних заходів християнських організацій,” – коментує свої враження від знайомства зі слухачами Михайло.

Роздаткові матеріали лекції можна буде завантажити тут – http://zmina.org.ua/category/porady

]]> http://fri.com.ua/2011/12/orhanizatsiya-myrnyh-zibran-dlya-hrystyyan-yurystiv/feed/ 0 http://fri.com.ua/2011/11/osinnya-bazova-fri-shkola-u-kyjevi-26-27-11/ http://fri.com.ua/2011/11/osinnya-bazova-fri-shkola-u-kyjevi-26-27-11/#comments Mon, 14 Nov 2011 10:18:46 +0000 Київська ФРІ http://fri.com.ua/?p=13287 Київський осередок ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” запрошує студентів і активну молодь Києва та інших міст на дводенну ФРІ-школу 26-27 листопада.
Те, чому тебе не навчать в університеті.
Як стати лідером? Як організувати себе і свою роботу?
Як вийти за межі маршруту “дім-універ-супермаркет-дім”?
Ти справді можеш бути лідером і в своєму університеті, і в своїй країні.
Ти можеш досягнути набагато амбітніших цілей, ніж ти думаєш.

В програмі заходу:
Лідерство і тайм-менеджмент
Нові медіа, можливості інтернету і робота зі ЗМІ
Проектний менеджмент
Основи громадської діяльності

Участь безкоштовна. Учасники забезпечуються роздатковими матеріалами і кава-брейками.

По закінченні учасники будуть нагороджені сертифікатами.
Реєстрація відкрита до 19 листопада за посиланням bit.ly/rIUcaG

Кількість місць обмежена. Про результати відбору і місце проведення заходу буде повідомлено до 22 листопада.

На питання радо відповідають:
(050)6551212 Анастасія,
(066)6439188 Ольга

FRI-D-Club (If) "World literature. Famous writers and poets"

08.11.2011 у КМЦ “Є” о 16.30 відбулась чергова зустріч FRI-D-Club (If), тема якої – “World literature. Famous writers and poets”.

Цього разу говорили про літературу та читати уривки з улюблених книжок, дізнаватись про інші. Презентвали та обмінювались (BookCrossing) власними книгами. Обмінювались думками, певним враженням та розмовами про авторів.

Запам’ятались презентації Antoine de Saint-Exupéry “Le Petit Prince “ та George Orwell “1984″… а ну і звичайно Stephen King :) Наприкінці говорили про розвиток BookCrossing в нашому місті.

Наступного разу організатори FRI-D-Club (If) пообіцяли велику кулькість відео адже будемо дивитись та говорити про сучасне укр. кіно або швидше його розвиток у короткому метрі. Тому побачиося 22 листопада :)

]]> http://fri.com.ua/2011/11/fri-d-club-if-world-literature-famous-writers-and-poets/feed/ 0 http://fri.com.ua/2011/11/13142/ http://fri.com.ua/2011/11/13142/#comments Sat, 05 Nov 2011 17:36:50 +0000 Харківська ФРІ http://fri.com.ua/?p=13142 Базова ФРІшна Школа: як все відбувалося

Спочатку змусити себе прокинутися рано у свій заслужений вихідний, потім з півгодини блукати поміж дитячими садками, яслами й комінтернівською районною організацією “Партії Регіонів” у пошуках центру “Довіра” – і все для того, щоб зарядитися потужною фрішною енергетикою й отримати купу нових знань на базовій ФРІ-школі, яка відбулася у Харкові 22-23 жовтня. І відбулася на сто відсотків!
Фрі-школа об`єднала тих, що прагнуть саморозвитку і активної участі в суспільному житті, тих, що прагнуть завжди бути “ON”, завжди бути “увімкненими”. Тож і програма школи була гіпернасиченою: вісім навчальних блоків, купа енерджайзерів… І, певна річ, яке навчання без знайомства? Познайомилися швидко, весело, безболісно, і, звісно ж, не без “фраз-у-десятку” на кшталт: “Я граю в шахмати. А що, хіба по мені не видно?”, “Шестеро людей не повірило, що я не п`ю і не палю. А це правда. Ну, тобто, я не  п`ю і не палю…”
Власне навчання розпочалося з лекції Святослава Губіна “Вступ до громадської діяльності”. Розбиралися з тим, що таке “третій сектор”, розглядали види суспільних організацій, моделі влади. І, певне, найбільше зачепили слова: “Потрібно, щоб люди шукали один в одному спільне”. Саме цим ми і займалися на ФРІ-школі упродовж двох днів:-)
Другий навчальний блок, присвячений таймменеджменту, проводила Оля Шигімага. Ми прагнему купу всього встигнути – і годинами просиджуємо в соціальних мережах, хочемо якісно виконати роботу – і залишаємо її на останній момент. Загалом, правильний розподіл часу у більшості з нас – вельми слабке місце. І найчастіше ми ігноруємо такі, здавалося б очевидні принципи, на які звернула увагу Оля, як-то:
- справи, які можна довести до автоматизму – доводьте до автоматизму;
- обов`язково доводьте справу до кінця;
- вмійте вчасно зупинитися;
- правильно визначайте пріоритети;
- відпочивайте ;-);
- вчіться казати “Ні!”;
- і не бійтеся експериментувати!
Разом з Дар`єю Каленюк учасники школи знайомилися з проектним менеджментом. Після теоретичного блоку учасники розділилися на групи, кожна з яких мала за вісім хвилин підготувати власний проект і презентувати його: чи то новий арт-центр в Харкові, чи молодіжний журнал, чи Свято здоро`я, чи акцію з популяризації української мови.
Перший навчальний день завершився тренінгом Дмитра Тарана “Навички ефективної презентації”, на якому учасники школи оволодівали прямими і опосередкованими методами переконання. А після теоретичної частини використовували набуті знання у змодельованих ситуаціях: хтось переконував викладача відпустити студентів з пари, хтось вимагав у деканата надати студентам статут ВНЗ…
Другий день ФРІ-школи виявився не менш насиченим, аніж перший. Світланка Охович розповіла про нові медіа, зокрема, про те, як Facebook, Twitter, G+, ВКонтакте можна використовувати в громадській діяльності. Разом з Анею Власенко писали прес-релізи, розбиралися з тим, на яких принципах громадські організації мають співпрацювати із ЗМІ. Сергій Сажин провів лекцію щодо прав людини. яка переросла у жваву дискусію. Загалом, учасникам базової ФРІ-школи вдалося все: і отримати знання, і розважитися, і працювати в команді, що яскраво продемонстрував енергійний тренінг від Тані Рябченко.
Тож, друзі, до зустрічі на новій ФРІ-школі!;-)

Олена Сорока,

медіа-служба  Харківської ФРІ

fri@frikharkiv.org.ua

«…Корова малює будинок зайця. Заєць читає газету.  Газета схожа на намет, де живе космонавт… Останній полюбляє саджати дерева, на яких  ростуть олівці…».

Якщо ви вважаєте, що я з’їхала з глузду – помиляєтесь! Адже той, хто був в останню п’ятницю жовтня в книгарні «Є» на тренінгу «Прийоми ефективного запам’ятовування» такій чудернацькій комбінації слів не здивується!

Ведучий тренінгу, інструктор «Школи ейдотехніки», ФРІшник  Максим Дергачов, примусив працювати слухачів обома півкулями мозку. Максим  розповідав, як на основі образного мислення з легкістю запам’ятовувати телефони, числа, імена, англійські слова, тексти. Звичайно, не обійшлося і без практики. Але перш ніж випробовувати учасників тренінгу, учасники випробували ведучого. Максим відтворив запропонований аудиторією перелік двозначних чисел  і гральних карт, припустившись лише кількох незначних помилок.

Були розглянуті різноманітні школи і методи запам’ятовування, але, як зауважив ведучий, варто обрати для себе одну школу, і працювати над її методиками. Бо прийомів дуже багато! У  цьому переконались усі, хто прийшов у книгарню на тренінг. До речі, тепер в «Є» меблі закодовані : ). Шафи, годинник і стіни книгарні стали символом номеру телефону Максима. І це дійсно працює – я навіть не напружувала свій мозок, але номер телефону пам’ятаю і досі! Цікаво, що деякі методи з ефективного запам’ятовування впроваджують зараз у школах.  Так, наприклад, у реченні «Синяя галка докаркалась» захована столиця і назва держави. ( Дакар – столиця Сенегалу). Тож вивчення географії для учнів стає легшим і цікавішим. А студентам розвивати пам’ять ще й як потрібно! Окрім використовування методик її покращення, не треба забувати про основну умову – повторення. Завдяки якому ми можемо тримати тисячі «мегабайтів» у голові тривалий час.

Після тренінгу ведучий надіслав методичні матеріали учасникам для самостійного опрацювання.

Ірина Петренко,

медіа-служба Харківської ФРІ

fri@frikharkiv.org.ua

FRI-D-Club (If) "Education in Ukraine and abroad"

FRI-D-Club у Івано-Франківську знову розпочинає свою діляльність. 26ого жовтня вже тадиційно за підтримки культурно-мистецького центру “Є” розпочались осінні зустрічі організаторів, постійних учаників клубу та новачків що долучаються до вільного спілкування англійською за межами своїх університетів та шкіл. Темою спілкування цього разу була освіта, а саме “Education in Ukraine and abroad”.

JCI Youth

Мета форуму ВеE: дати базові знання учасникам про те, як вони можуть відкрити свою справу і що для цього потрібно – починаючи з особливостей  реєстрації Вашого бізнесу, розробкою маркетингової стратегії й закінчуючи пошуком інвесторів.

Цільова аудиторія: всі, хто прагне мати та розвивати власну справу, але кому наразі бракує для цього відповідних знань.

Дата та місце: 28-30 жовтня, Університет КРОК.

Форум надасть вам можливість:

• максимально повну та чітку картину того, як робити бізнес в Україні
• покращити розуміння особливостей ведення бізнесу в Україні та основних проблем, з якими стикаються молоді підприємці
• отримати знання та корисні поради від провідних українських бізнесменів і бізнес-консультантів  щодо Вашої бізнес-ідеї;
• розвинути навички бізнес-планування в ході конкурсу бізнес-ідей;
• знайти потенційних партнерів для бізнесу

Вартість участі: 150 грн за три дні проекту (організатори забезпечують роздаткові матеріали для кожного учасника, а також кава-брейки)

Зверніть увагу! До журі конкурсу Бізнес-ідей входитимуть підприємці-інвестори, які об’єктивно оцінять усі бізнес-ідеї учасників.

Для участі необхідно зареєструватися до 21 жовтня включно на сайті beeforum.org.ua

З будь-яких питань щодо участі контактувати:

Шведова Ольга

Менеджер по комунікаціям з учасниками

+38 097 784-77-48

olga@beeforum.org.ua

Михайло Лебедь

Текст роздаткових матеріалів семінару “Співпраця зі ЗМІ” члена Інституту “Республіка” та Голови Ради Старійшин ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ) Михайла Лебедя. Семінар відбулася 9 жовтня у Києві під час дводенного навчання в рамках проекту на захист свободи мирних зібрань в Україні, що реалізується в Інститутом “Республіки” та Центром дослідження суспільства за підтримки National Democratic Institute:

“Представники багатьох організацій, які встали на шлях боротьби за справедливість, скаржаться, що ЗМІ їх “не помічають”. Мовляв, продажні, ледачі і взагалі дуже віддалені від реальних людських проблем. Тому якщо трапитися який конфлікт, то журналісти “ну вже точно не приїдуть”.

Насправді не все так страшно. По-перше, безвихідних ситуацій не буває. А по-друге, навіть маючи такі ЗМІ, як у нас в країні, можна навчитися з ними працювати так, що журналісти будуть до Вас і приїжджати коли треба, і навіть телефонувати потім просто для того, щоб запитати “Як справи?” і спілкуватись на життєві теми.

Але перед тим, як Ваша організація все-таки вирішить cтворити cамий справжній прес-центр, озбройтеся наступними порадами.

КРОК №1. Збір контактів. Зазвичай, коли станеться яка-небудь біда, люди телефонують лише в одну-дві газети або телевізійний канал. І якщо журналістам тема не підходить – зневіряються і припиняють боротися. Але проблема нікуди не зникає. Тому слід відкинути усі сумні думки і узяти… простою завзятістю. Скільки у Вашому місті газет, журналів, каналів і радіостанцій? Як показує не лише досвід, але і банальна логіка – чим більша кількість журналістів буде сповіщена, тим більша вірогідність того, що вони відгукнуться. Тому вирушайте в найближче місце продажу газет, придбайте усю місцеву пресу і перепишіть реквізити редакцій зі сторіночок. Причому вас повинні цікавити не лише телефони, але і факси, поштові і Інтернет-адреси. Так само слід вчинити з місцевим телебаченням, радіо і Інтернет-виданнями. Не забувайте про столичні і всеукраїнські ЗМІ – тут, правда, слід не морочитися особливо, а обмежитися лише найбільш відомими. Не забувайте і про реквізити таких інформаційних агентств як УНІАН, Інтерфакс, ЛігаБізнесІнформ, УКРІНФОРМ та ін. Якщо Ваша біда так чи інакше пов’язана з якимись політиками – сміливо шукайте реквізити їх політичних конкурентів і підконтрольних цим конкурентам ЗМІ. Збір усієї цієї купи контактів в один нотатник (медіа-карту), звісно ж, нудна і марудна робота, але на “перших парах” без неї – ніяк. Пізніше у Вас почнуть з’являтися особисті контакти з журналістами і ви навіть пам’ятатимете кому з них яка тема цікава, але до цього вам ще треба хоч би раз пройти два наступні кроки.

КРОК №2. Інформаційний привід. Власне, яка б подія у вас не сталася – рекет з боку місцевої комунальної служби, землетрус або культурно-просвітницький захід – вирішують, цікаво їм це або ні, все одно редактори, їх боси або навіть журналісти. Тому обов’язково треба навчитися дивитися на світ їх очима. Якщо Ви уважно вивчите новини наших ЗМІ, то зрозумієте, що, наприклад, сам факт масового звільнення на якомусь підприємстві під час фінансово-економічної кризи пригорне менше уваги, ніж якась дія – будь то мітинг або театралізований захід, наприклад, робітників. Працівники ЗМІ люблять “картинку” – щось таке, що прирівняло б їх телесюжет або статтю до захоплюючого художнього мініфільму або розповіді. Тому для того, щоб було “на що подивитися”, вам треба показати оригінальність. Адже журналіст (зверніть увагу – не глядач!) перевагу віддає саме їй. Приклад: під час одного із столичних протестів проти пенсійної реформи демонстранти лягли на підлогу біля входу у будівлю, де мала відбуватись Погоджувальна рада депутатських фракцій Верховної Ради. Про усе це були оповіщені ЗМІ. Тому, коли народні обранці заходили і виходили з будівлі, то потрапляли в об’єктиви кіно- і фотокамер. У газетах та на телебаченні матеріали виходили обов’язково із словами про те, як політики переступають через людей… Висновок наступний – після того, як у Вас сталося щось важливе, зберіться разом з товаришами і подумайте над тим, як саме це подати журналістам. Фантазерів на таке обговорення слід запрошувати першими. КРОК №3. Кличемо журналістів. Після того, як Ви підготуєте інформаційний привід, про нього треба ще повідомити. Тут теж є декілька тонкощів. Повідомляти слід в усіх доступних формах – і усно (по телефону) і письмово (факсом, електронним листом, через соціальні інтернет-мережі).

З телефонними дзвінками усе просто. Головне – перш ніж телефонувати, подивіться, про що і для якої аудиторії це ЗМІ транслюється. Потім придумайте, чому їм було б цікаво до вас приїхати. Формулу “Я думаю, що вашому виданню це було б цікаво тому, що…” слід підготувати для кожного ЗМІ індивідуально. Якщо це ваша перша розмова такого роду, то запишіть перед дзвінком усе це на папірці – для вірності. А репетицію можете зробити разом з друзями.

Кликати журналістів письмово трохи складніше. Тут важливо, щоб відразу було видко ваш статус, якому можна довіряти. Статус вашої організації, звичайно ж, для цього підходить більш ніж, але не забудьте підкреслити це, вставивши в лист “шапку” з логотипом організації і контактами. Якщо відправляєте повідомлення електронною поштою, то назва листа повинна відображати суть повідомлення. Стосовно самого тексу – пам’ятаєте, що журналісти ледачі. Тому повідомлення має бути максимально адаптоване для того, щоб вони могли його копіювати або переписати практично без змін. Навичці складати такі тексти деякий час вчаться, тому перед тим, як зробити це вперше, гляньте, як складають новини самі журналісти. Якщо є можливість, попрацюйте деякий час редактором стрічки новин в якомусь інформагенстві – відточіть навичку. Далі – для Інтернет розсилки повідомлень Вам знадобляться усі ті контакти, які Ви зібрали під час “Кроку №1″. Створіть собі електронну пошту з виразною і зрозумілою назвою на gmail.com – цей ресурс хороший для масового надсилання повідомлень.

Пам’ятаєте – не у усіх журналістів суто фізично виходить приїхати на ваш захід. Тому вже після того, як усе завершилося, надішліть усім їм письмове повідомлення про те, як усе пройшло – пост-реліз.

Типи письмових повідомлень для журналістів:

“Прес-анонс” – повідомлення про подію, яка скоро повинна статися. Таке повідомлення, якщо його вчасно розіслати, забезпечить присутність представників преси під час події. Окрім викладу суті майбутнього, в цьому прес-анонсі можна дати відповідну передісторію події, яка допоможе зацікавити пресу. Має бути невеликим за об’ємом і вміщувати ваші контакти (номер телефону і т.д.).

“Прес-реліз” або “Пост-реліз” – повідомлення про подію, що вже відбулася. До нього можна додати фотографії і дописати короткі коментарі дійових або зацікавлених осіб. Має бути невеликим за об’ємом і вміщувати ваші контакти (номер телефону і т.д.).

“Інформаційна довідка” або “Прес-реліз” – повідомлення про поточну, ще не завершену подію. У цьому повідомленні дається звіт про поточні зміни або новий поворот подій. Такі повідомлення роздають пресі під час прес-конференцій, прес-брифінгів, круглих столів, мітингів, демонстрацій, страйків, пікетів, публічних культурних заходів і т.д. Повинен вміщувати ваші контакти (номер телефону і т.д.).

Навички написання письмових повідомлень можна отримати під час майстер-класу від Олени Літвішко.

Планування медіа-супроводу інформаційного приводу.

Плануючи захід ваша організація має запланувати і графік повідомлень у ЗМІ про захід.  Експерти радять повідомляти журналістів про захід три рази: за тиждень, за три дні (або за день у великих містах) та безпосередньо в день проведення заходу. Пост-реліз можна надсилати як в день заходу, так і на наступний день після заходу.

Прес-конференція – публічний для ЗМІ захід, метою якої зазвичай є розповсюдження суспільно-важливої інформації експертами у даному питанні.

Прес-брифінг – публічний для ЗМІ захід, який є вкороченою версією прес-конференції. На відміну від прес-конференції, доповідач, зазвичай, один, і він або одразу відповідає на питання журналістів без довгої “вступної частини”, або ж навпаки – не відповідає на них, подає лише відповідну офіційну позицію, і йде геть.

Круглий-стіл – можливий публічний для ЗМІ захід, де експерти, або представники різних сторін конфлікту обговорюють якесь питання. Круглий стіл може завершитись таким інформаційним приводом як підписання спільної Резолюції чи Меморандуму учасників. Зазвичай, круглі столи цікаві ЗМІ лише перші 15 хвилин.”

Максим Кицюк

Текст роздаткових матеріалів лекції на тему “Робота в мережі Інтернет: нові медіа, власний сайт” Максима Кицюка, члена Інституту “Республіка”, тренера ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ), члена-кореспондента Міжнародної мережі “Молодіжний правозахисний рух” (МПР) та активіста Міжнародної наглядової місії Комітету міжнародного контролю за ситуацією з Правами Людини в Білорусі. Лекція відбулася 8 жовтня у Києві під час дводенного навчання в рамках проекту на захист свободи мирних зібрань в Україні, що реалізується в Інститутом “Республіки” та Центром дослідження суспільства за підтримки National Democratic Institute:

Польове використання ресурсів Соціальних Медіа у громадському активізмі та діяльності 0.1

1. Активізм в Інтернеті

Соціальні медіа швидко стали одним з найбільш потужних комунікаційних інструментів у розвинених країнах світу. Вони використовуються для закликів до дії, для реєстрації подій, що відбуватимуться, у роботі у соціальних мережах, таких як Twitter, Facebook, Vk та у службах обміну миттєвими повідомленнями,тощо. Менше з тим, тепер є платформа для вільного спілкування, моніторингу, складання статистики та освіти.

Але, як і все хороше в житті, завжди є опозиційні погляди, що  прагнуть до дискредитації гарних ідей. Страшно те, що у даному випадку, опозиція виходить від групи людей, які були поставлені при владі нами та виключно для захисту наших прав і громадянських свобод – уряду. Від Саудівської Аравії до Великобританії, уряди намагаються знайти методи тиску на використовуючих соціальні медіа з метою координації цивільних викликів. Хіба ж це не найяскравіший прояв втручання та порушення наших конституційних свобод?

На перший погляд, це не необґрунтовані дії з боку урядів, а, скоріше, свідчення того, що прихильність справі боротьби зі злочинністю дійсно стоїть на найвищому рівні, навіть в умовах технічного прогресу сьогодення. Це чудова мета, але, на жаль йде прямо проти одного з найбільш фундаментальних стовпів демократії – захисту наших конституційних свобод, включаючи право на недоторканність приватного життя. І навіть якщо вони були б у змозі виправдати власні дії конституційно, існують речі, що не піддаються зловживанням з боку можновладців, чи не так?

Це ще один спосіб, в якій уряд намагається зменшити силу впливу соціальних медіа. Після заворушень у Лондоні, уряд Великобританії створив робочу групу по обмеженню доступу до соціальних мереж і кур’єрських послуг під час ймовірних заворушень. У Саудівській Аравії минулого року були заборонені месенджери BlackBerry через “очевидну проблеми безпеки”. Це просто короткий перелік регулювань або обмежень у використанні найбільш популярних соціальних мереж, або навіть обмежень доступу до мережі Інтернет, які ми вже бачили у кількох азіатських країнах та, наприклад, європейській Білорусі.
Всі перераховані вище приклади вказують на тривожну глобальну тенденцію, коли уряди, яким щось не подобається, намагаються запобігти цьому безпосередньо, ставлячи під загрозу права громадян. Враховуючи, що право на протест проти усього, чого ми не хочемо, знову ж таки, закріплене у нашій Конституції, сподіваюсь, що уряд буде заохочувати використання соціальних засобів масової інформації, а не буде ховатись від них. І постає питання: чи варто врегульовувати медіа-контент та соціальні медіа-ресурси? Я впевнений, що ні. І пропоную Вам власний погляд на використання таких ресурсів.

2. Створення скриньок

Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад,фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв’язку.

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж.

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп’ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:

●       ідентифікація власника поштової скриньки;

●       автоматичне приєднання підпису;

●       адресні книги;

●       перевірка орфографії;

●       можливість створення поштових скриньок різного призначення;

●       шифрування/дешифрування повідомлень;

●       робота у автономному (off-line) режимі;

●       фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;

●       автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або

●       автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.

Найпопулярнішими у світі поштовими службами на сьогодні є:

Складено Campaign Monitor

Тим не менш, в Україні популярні такі поштові служби як: Gmail, Mail.ru, Ukr.net, Yahoo, I.ua, Яндекс, Hotmail, Meta, Mail.ua, тощо. Реєстрація у цих поштових службах є безкоштовною, як і їх подальше використання. За характеристиками важко дати адекватну оцінку, проте моя порада – Gmail, який, по-перше, з’єднаний і з Документною службою і Календарем, та іншими ресурсами компанії Google. Плюс доступ до поштової скриньки та чату доступний майже зі всіх мобільних платформ, що робить його, на мою думку, найдоступнішим в Україні. Зокрема, спілкуватися з протестного натовпу, полиці плацкарту чи міліцейського “автозаку” з мобільного іноді дуже актуальне, тим паче, що є можливість і поштової розсилки, і планування, і роботи з користувачами онлайн.

3. Створення розсилок

Використання електронних розсилок якісно впливає на роботу у групах, та швидко поширює новини, стимулюючі дискусії та швидкі реакції серед учасників групи розсилки. Раджу ознайомитись з Google-групами, як одним з найефективніших ресурсів для розсилок інформації.

4. Створення календарних планів

Дозволяє опрацьовувати планування заходів та зустрічей, а в деяких службах, з можливістю попереднього нагадування за допомогою SMS повідомлень.

5. Створення медіа-бази

З першого дня діяльності збирайте контакти людей, з якими спілкуєтесь. А згодом впорядковуйте їх. Це дасть Вам можливість оперативно знаходити потрібні вам контакти та швидко поширювати потрібну інформацію, зокрема у своїй діяльності маю декілька баз, однією з яких є регіональні ЗМІ, що дозволяє вести інформаційну роботу за таргетинговою системою.

6. Створення екаунтів у соціальних мережах

Першим інтернет-сайтом, який пропонував можливості роботи із соціальними мережами, був classmates.com, який з’явився в 1995 році. У слід за ним, в 1997 році з’явився SixDegrees.com. Починаючи з 2001 року почали з’являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж, яка широко використовується у віртуальних спільнотах, набула широкої популярності в 2002 році та розквітнула з появою сайту Friendster. Наразі, існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж. В цих спільнотах, спочатку, група перших користувачів надсилає запрошення членам власних соціальних мереж приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи загальну кількість учасників та зв’язків в мережі. Сайти, також, пропонують такі можливості, як автоматичне оновлення адресних книг, перегляд особистої інформації один одного, утворення нових зв’язків за допомогою «служб знайомств» та інших форм соціальних зв’язків у мережі. Соціальні мережі також можуть організовуватись навколо ділових стосунків, як, наприклад, у випадку LinkedIn.

Більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними, дозволяючи будь-кому приєднатись. Деякі організації, такі як великі корпорації, також мають доступ до приватних служб соціальних мереж. Вони встановлюють ці програми на власних серверах та надають можливість робітникам оприлюднювати свої мережі контактів та відносин із зовнішніми особами та компаніями.

Facebook

Користувачі Facеbook’у мають можливість створювати профілі з фотографіями, списками інтересів, контактними даними та іншою особистою інформацією. Вони можуть спілкуватися із друзями та іншими користувачами за допомогою приватних або загальнодоступних повідомлень і чату. Також користувачі можуть створювати і приєднуватися до груп за інтересами та «сторінок уподобань» . Деякі з цих сторінок підтримують організації як засоби реклами. Для більшої безпеки Facebook надає своїм користувачам можливість вибирати власні налаштування приватності та осіб, які можуть переглядати окремі частини їхнього профілю. Доступ до веб-сайту безкоштовний, а прибутки надходять від реклами, зокрема банерної. За умовами Facebook’у ім’я користувача та його зображення для профілю (за наявності) будуть загальнодоступними. Налаштування приватності дають змогу користувачам контролювати, хто може бачити інформацію, якою вони діляться, а також хто може знаходити їх у пошуку.

Офіційний додаток Facebook’у доступний для iPhone OS,Android OS і Palm webOS. Компанії Nokia та Research In Motion оснащують свої мобільні пристрої Facebook-додатками. Понад 150 мільйонів користувачів у 60 країнах світу через 200 мобільних операторів заходять до Facebook’у через мобільні пристрої.

В Україні, за даними сайту Alexa.com Facebook є 7-им за відвідуваністю сайтом в Україні та 2-им за відвідуваністю сайтом в США. Кількість українських користувачів Facebook на середину лютого 2011 сягає 1 190 тисяч.

LinkedIN

LinkedIn надає можливість зареєстрованим користувачам створювати і підтримувати список ділових контактів. Контакти можуть бути запрошені як з сайту, так і ззовні, проте LinkedIn вимагає попереднє знайомство з контактами. У випадку, коли користувач не має прямого зв’язку з контактом, він може бути представленим через інший контакт.

Користувачі LinkedIn можуть використовувати список контактів у різних цілях:

●       Бути представленими через існуючі контакти і розширювати зв’язки;

●       Здійснювати пошук компаній, людей, груп за інтересами;

●       Публікувати професійні резюме і здійснювати пошук роботи;

●       Рекомендувати і бути рекомендованими;

●       Публікувати вакансії;

●       Створювати групи за інтересами.

LinkedIn також дозволяє публікувати інформацію про ділові поїздки, майбутні конференції, прочитані книги.

Vk

В Контакті – доволі радикальна мережа за змістом, проте зручна у користуванні. Розвиток ресурсу можна споглядати майже щодня, розробники публікують результати роботи щомісяця, що підкреслює зацікавленість у нових користувачах та небайдужість до існуючих. Зокрема FB вже давненько не звітувався за виконані зміни, просто ставлячи користувача віч-на-віч з нововведеннями. Згадавши FB, хочеться зауважити, що за структурою та користуванням В Контакті дещо нагадує вищезгаданий аналог, тому робота з ним теж не є важкою. На сьогодні ресурс має більше 100 млн користувачів, займає 3 місце серед сайтів по відвідуванню в Україні та доступний аудиторії більш ніж 65 мовами. Ті самі групи, зустрічі, повідомлення. Але моя думка спотворена подейкуваннями про доступ ФСБ до екаунтів В Контакті, тому, раджу, писати менше особистої інформації.

Українські соціальні мережі:

Connect.ua  — молодіжна соціальна мережа,

Profeo — ділова соціальна мережа для професіоналів,

Українські науковці у світі — соціальна мережа для науковців, тощо.

7. Планування кампанії

Ретельне планування підвищує ймовірність того, що кампанії з інформування буде ефективним у тому, щоб право повідомлення для потрібної аудиторії, і тим самим сприяти бажаного кінцевого результату. Дане Керівництво визначає основні етапи процесу планування і дає посилання на додаткову інформацію.

Перед тим як почати, щоб провести дослідження, приймати рішення або планування нових заходів, корисно проаналізувати, що організація вже намагалася і досягла в плані медіа-просвітницької діяльності.

●       Які інформаційно-пропагандистські зусилля (заходи, кампанії, комунікаційні продукти) були проведені до сих пір?

●       Чи глядачі були мішенню цих зусиль?

●       Що працює?

●       Що не спрацювало?

●       Які партнерства були створені за ці зусилля?

З урахуванням уроків, отриманих у минулому, при визначенні цілей, які кампанії нової пропаганди повинні домогтися них, і тому важливо розглянути наступні питання:

●       Які проблеми, що повинні бути виконані з новою пропагандистською кампанією? Прикладами таких проблем формується необхідність: сприяння творчій та винахідницькій діяльності у певній галузі або регіоні; недостатню обізнаність про переваги кінцевих цілей; підвищення поваги до пропагандистської кампанії; глибше розуміння того, які права має пропагандистська кампанія і як вона має бути приведена до реалізації.

●       Як ці проблеми стосуються більш широких цілей організації та / або національні уряди? Відповідь на це питання може допомогти вибрати завдання, які повинні отримати пріоритетну увагу і фінансування. Ці пріоритетні завдання, у свою чергу, допоможуть визначити цілі для нової кампанії з населенням.

Висловлюючи цілі кампанії з інформування, важливо пам’ятати що кампанія прагне змінити. Зверніть увагу, що у той час як навчання і зміна відносин можуть відігравати певну роль в остаточному підсумку, зміна поведінки цільової аудиторії, освіти і зміни загалом не кінцева мета сама по собі.

Цілі можуть бути виражені через підвищення обізнаності / освіту, щоб змінити сприйняття і ставлення цільової аудиторії до того чи іншого питання. Ці зміни у сприйнятті і ставленні, відкритому шляхові до кінцевої мети, зміни поведінки, як згадано вище.

Дослідження має важливе значення на кожному етапі розвитку комунікаційної програми будь-якої кампанії з населенням.У плануванні і попередньому тестуванні, дослідження допомагає визначити цільову аудиторію і обрати кращі повідомлення та інструменти для досягнення цієї аудиторії. На етапі моніторингу, дослідження дають цінну інформацію, яка може допомогти адаптувати кампанію та гарантувати, що це приведе до успіху. Нарешті, на етапі оцінки, результати досліджень забезпечують уроки та / або обгрунтування для майбутніх кампаній.

Різні аудиторії мають різні бажання і потреби, тому організатори кампанії мусять  підходити до них по-різному. Сегментація аудиторії полегшує процес адаптації повідомлення і засобів зв’язку, залежно від потреб і бажань цільової аудиторії.

При виборі серед альтернативних можливих цільових аудиторій, це допомагає думати про те, що поведінка буде рекламувати кампанію і людей, які самим безпосереднім чином беруть участь або постраждали від такої поведінки.

Комунікаційні програми повинні бути засновані для вищезазначених цілей і завдань, не забуваючи врахування досліджень і чітке розуміння цільової аудиторії. Серед найбільш важливих рішень, які будуть зроблені в комунікаційній програмі, є вибір правильного повідомлення та середнього досягнення у цільовій аудиторії.

Щодо оперативних методів, пропоную одразу розробити хеш-тег заходу та чітко зформувати робочу групу – хто за що відповідає, та хто, у разі чого, виконуватиме ті, чи інші функції. Визначити єдиний телефон та персону для інформування перебігу заходу.

8. Створення Івентів

Створення зустрічей (івентів) є одною з функцій низки соціальних мереж. Це допомагає якісно поширити інформацію про запланований захід/зустріч та проаналізувати попереднє обговорення стосовно цього заходу/зустрічі та підрахувати приблизну кількість користувачів, що планують взяти участь в івенті.

9. Створення блогів

Блог – один з найпоширеніших видів ресурсів, що інформують інтернет-спільноту про заплановані заходи/зустрічі та новини у діяльності активу кампанії. Існує низка платформ, що допомагають у лічені хвилини створити свій блог, а при нагоді, перетворити його у повноційний сайт кампанії. Серед пропонованих мною: Blogger, WordPress, Joomla та LiveJournal.

Щодо мікроблогів, то найефективнішим, за мого досвіду, є Твітер. Він доступний майже на усіх мобільних платформах, що дозволяє оперативно поширювати інформацію, щодо перебігу заходу/зустрічі та, особливо, при великій кількості учасників за визначеного заздалегідь хеш-тегу, допоможе слідкувати за реакцією/новинами від інших користувачів, що приймають участь/спостерігають за перебігом заходу/зустрічі. Також для розгляду пропоную Buzz та Tumblr.

10. Створення Графічного ресурсу

Пропоную читачам використовувати Picasa від Google чи Flickr від Yahoo. Кожен перевірено на практиці. Не підводять. Дозволяють поширювати фотозвіти, цікаві кадри та просто графічну інформацію з заходів/зустрічей.

11. Створення відеоресурсу

За практики переконався у якості відеоресурсів Youtube, Vimeo, Rutube та Video.Ukr.net. Вони дозволяють оперативно поширювати відеоматеріали з акцій/заходів/зустрічей. Цікавий також ресурс Ustream, що дозволяє вести прямі трансляції в мережу Інтренет за домоги професійної, чи, навіть, веб-камери нетбука та Qik, що дозволяє трансляції за допомоги мобільних пристроїв.

12. Створення подкасту

Іноді виникає потреба у створені власної радіохвилі. Таку можливість можна отримати, використавши численну кількість ресурсів для подкастингу – транслювання ефіру в мережу Інтернет. Моя пропозиція – Podcaster.

13. Створення сайту

Звичайно, найпростішим методом створення сайту є розробка його на блоговій платформі та купівля для нього доменного ім’я. Проте, при зацікавленості у більш професійній розробці, пропоную звертатися у відповідні компанії.

14. Створення бренду

Систематичне використання бренду кампанії під час заходів та зустрічей призведе до впізнаваності його, як учасниками та і журналістами, не кажучі про правоохоронців та владу. у цей момент настає час до розкрутки – виведенняя бренду на світовий рівень сфери вашої діяльності. Цим теж займаються відповідні компанії-професіонали.

15. Розкрутка

Порада в тім, аби звернутися до СЕО майстрів, вони і виконають цю нелегку справу. Відстежити розвиток вашого ресурсу допоможе проект Google Analytics, зручний у використанні.

16. Висновки

Використання соціальних засобів масової інформації бере на себе значні зміни, починаючи з планування і організації моніторингу, документування та звітності. Оригінальна організація груп та інтернет-спільноти починають використовувати ці інструменти (відео/фото обмін, блоги, Twitter, соціальні мережі, тощо), щоб тримати рух імпульсу в реальному світі дій. Засоби масової інформації можуть також увійти в історію і стати серйозною її ланкою, як на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівні, залежно від сфери суспільних змін. В Єгипті після того, уряд закрив доступ до Інтернету, люди, замість того, аби йти додому, фактично були змушені вийти на вулиці, аби дізнатися, що відбувається, і вони в кінцевому підсумку почали кампанію.

Отже ще раз про Комунікації:

Блоги: Blogger, ExpressionEngine, LiveJournal, WordPress.

Мікроблогінгу: Jaiku, Twitter, Qaiku, Yammer, Google Buzz.

Соціальні мережі: Facebook, Orkut, LinkedIn, MySpace, Vkontakte, odnoklassniki.ru

Подієві комунікації: Eventful, Meetup.com, Upcoming.

Геосоціальних сервіси: Foursquare, Gowalla, AlterGeo.

Вікі: PBworks, Wikia, Wikimedia

Соціальні закладки: CiteULike, Google Reader, StumbleUpon.

Новини (користувачі самі знаходять інформацію і завантажують її на сайт соціальних новин, де передплатники мають можливість обговорювати її зміст): Digg, NowPublic, Reddit, Newsvine

Навігація: Trapster, Waze

Фотохостинг: Flickr, Photobucket, Picasa, SmugMug.

Відеохостинг: Viddler, Vimeo, YouTube.

Кастинг: Skype, Stickam, Ustream.

Музика: Last.fm, The Hype Machine.

Віртуальні світи: Active Worlds, Forterra Systems, Second Life.

Блоги (LiveJournal, LiveInternet, Twitter)

Подкасти (Russian Podcasting, PodFM, LibSyn)

Вікі (Wikipedia, PBWiki, Google Docs)

Соціальні аггрегатори (Plaxo, Friendfeed)

17. Література

Вікіпедіа та власний досвід.