Обращение неправительственных организаций региона ОБСЕ к делегациям государств-участников ОБСЕ

Мы, нижеподписавшиеся представители неправительственных организаций региона ОБСЕ, обращаемся к вам в связи с ситуацией с правами человека, сложившейся в Республике Беларусь после президентских выборов в декабре 2010 года, и занятой этим государством позицией на международной арене.

За последний год данное государство продемонстрировало последовательное нежелание следовать стандартам ОБСЕ в сфере человеческого измерения, в частности, в отношении следующих фундаментальных прав и свобод человека:

• свободы собраний – разрешительный порядок проведения мирных демонстраций и их силовые разгоны;

• свободы ассоциаций – уголовное преследование за деятельность незарегистрированных организаций;

• свободы выражения мнения – избыточные требования и препятствия в регистрации СМИ, уголовное преследование журналистов и разрешительный порядок аккредитации иностранных журналистов;

• справедливого судебного разбирательства – обвинительный уклон судебных разбирательств и принятие решения о мере пресечения прокурором, а не судом;

• свободы передвижения – неоправданные ограничения на выезд граждан Беларуси за рубеж и существование «списков невъездных», включающих в том числе правозащитников и журналистов – граждан других государств;

• возможности беспрепятственной работы правозащитников – уголовное дело руководителя Правозащитного центра «Вясна» Алеся Беляцкого, угроза закрытия Белорусского Хельсинкского Комитета.

На сегодняшний день системный кризис с правами человека в Беларуси признан практически всеми международными межправительственными структурами, а именно: Советом ООН по правам человека, Верховным комиссаром ООН по правам человека, Парламентской ассамблеей Совета Европы, Комиссаром по правам человека Совета Европы, Парламентской ассамблеей ОБСЕ, Европейским Парламентом и Советом Европейского Союза.

В то же время власти Республики Беларусь наглядно продемонстрировали незаинтересованность в исправлении ситуации через сотрудничество с органами и механизмами ОБСЕ в области человеческого измерения, что проявилось в:

• отказе в продлении мандата и закрытии офиса ОБСЕ в Минске;

• препятствовании работе докладчика «Московского механизма»,

• отказе признать и выполнять сформулированные в докладе по его итогам рекомендации;

• отказе в официальном визите в страну Представителю ОБСЕ по свободе СМИ Дуне Миятович;

• отказе во въездной визе Уте Цапф, координатору рабочей группы по Беларуси в рамках Парламентской ассамблеи ОБСЕ;

• игнорировании обращений и заявлений действующего председателя, Постоянного Совета и других органов ОБСЕ;

• блокировании принятия повестки Совещания по выполнению обязательств в области человеческого измерения 2011 года.

Мы напоминаем, что основополагающими принципами ОБСЕ, согласно Заключительному акту Хельсинкского совещания, впоследствии также подтвержденными в других документах Организации, являются:

• равное значение и неразрывная связь человеческого измерения безопасности с двумя другими (военно-политическим и экономико-экологическим);

• отнесение вопросов соблюдения обязательств в области человеческого измерения к предмету непосредственного и законного интереса всех государств-участников, а не к числу исключительно внутренних дел соответствующего государства.

Систематическое игнорирование основополагающих принципов ОБСЕ со стороны одного из государств-участников подрывает авторитет этой Организации, бросая вызов системе взаимной ответственности за соблюдение коллективных обязательств. Адекватным ответом и одним из немногих способов сохранить влияние и вес Организации может стать приостановление участия в ОБСЕ подобных государств.

В контексте вышесказанного мы считаем, что государства-участники ОБСЕ должны поднять вопрос о приостановлении участия Республики Беларусь в Организации до ее возвращения к сотрудничеству с институтами ОБСЕ в области человеческого измерения и выполнения рекомендаций доклада по итогам «Московского механизма».

Приостановление участия Беларуси не означает прекращения действия на ее территории обязательств ОБСЕ, но означает неучастие ее в работе официальных структур Организации и процедурах принятия решений. Такая мера послужит четким сигналом того, что другие государства-участники воспринимают свои взаимные обязательства всерьез, а не как ритуальные слова и пустые обещания.

Мы глубоко убеждены, что эта мера необходима для сохранения авторитета и престижа Организации в целом, которая в противном случае продолжит дискредитировать себя, демонстрируя недееспособность и неспособность добиваться выполнения взаимных обязательств.

Это обращение уже подписали:

• Международное Молодежное Правозащитное Движение,

• Общественная Альтернатива (Харьков, Украина)

• Центр Развития Демократии и Прав Человека (Москва, Россия)

• Правозащитный Центр “Граждане против коррупции“ (Бишкек, Кыргызстан)

• Группа “Freedom Files”

• Армянская Хельсинкская Ассоциация (Ереван, Армения)

• Сеть гражданского взаимодействия “Евразия-ИДЕА“

• ВМОО “Фундация Региональных Инициатив” (All-Ukrainian Youth NGO “Foundation of Regional Initiatives”) (Украина)

• Международный Молодежный Ресурсный Центр “Права Человека и Гражданские Действия” (Харьков, Украина)

• Правозащитный центр “Поступ” (Луганск, Украина)

• Региональное отделение “За Права Человека” (Рязань, Россия)

• ХООО “Молодежная Правозащитная Группа – Харьков” (Харьков, Украина)

• Центр развития Гражданских Инициатив (Воронеж, Россия)

• Благотворительная организация “Твое право” (Львов, Украина)

Присоединиться к петиции можно на сайте http://www.civilpetitions.org/campaigns/petition/view/number/13

Шановні друзі, колеги!!!

Маємо честь запросити вас на ФРІ-семінар “МИ + МІЛІЦІЯ = ЛЮБОВ?”

В семінарі йтиметься про обов’язки і права міліціонерів та громадян: Про правову базу діяльності міліцонерів, про безпідставні затримання та як їх уникнути, про те, що повинен знати кожний у спілкуванні з міліцією.

Також ви дізнаєтесь – як відстояти свої парава, коли вас незаконно затримали , обшукали, або коли щодо Вас скоєно правопорушення з боку працівників ОВС. Про необхідний мінімум нормативних актів, який допоможе уникнути правопорушень по відношенню до Вас. Всі бажаючі отримають брошурки із витримками законів, необхідних для убезпечення себе від правопорушень.

Доповідач: Юрій Чумак – екс-помічник міністра МВС з прав людини в Хар. обл, член Асоціації Українських Моніторів Дотримання Прав Людини в діяльності працівників ОВС .

Семінар проводиметься 13-го грудня о 18.00 в приміщенні Харківської книгарні “Є”, (вул. Сумська, б.3 )

Запрошуйте друзів:

Зустріч в контакті:

Зустріч в фейсбуці:

шарте в twitter.com

посилання на сайті http://frikharkiv.org.ua/​fri-seminar-my…litsiya-lyubov/

СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ АКТИВІСТІВ І ОСЕРЕДКІВ ми робитимемо ОНЛАЙН-трансляцію на сайті Харківської ФРІ.

Поширте цю інформацію серед осередків. З повагою, — Юрій Сулима, Голова правління Харківського осередку ВМГО “ФРІ”

Правозахисники з тимчасової робочої групи Громадської ради при МВС у прес-центрі УНІАН презентували звіт за результатами дослідження обставин подій, що потягнули загибель протестувальника Геннадія Конопльова.

30 листопада тимчасова робоча група працювала в Донецьку, опитуючи представників міліції та очевидців з табору чорнобильців. Правозахисники не контактували з працівниками МНС чи “швидкої допомоги”, оскільки це не входить до їхніх повноважень. Дослідити роль лікарів швидкої допомоги та МНС-ників у подіях 27 листопада слід членам громадських рад відповідних міністерств.

2 грудня був готовий звіт тимчасової робочої групи, в якому також були вказані рекомендації та запитання до МВС. Серед них – рекомендація МВС України з метою докладного вивчення подій на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року створити тимчасову робочу групу за участю представників МВС України, Громадської ради при МВС України (зокрема членів тимчасової робочої групи) та громадськості.

Секретар тимчасової робочої групи Михайло Каменєв повідомив про висновки: “Зібрання чорнобильців було мирним. У полковника міліції Сєднєва не було підстав просити у листі на ім’я міського голови Донецька Лук’янченка О.О. заборони всіх мирних зібрань у Донецьку. Міліція не забезпечила належне інформування чорнобильців про демонтаж намету. При чому не зрозуміло, чи міг начальник донецької міліції полковник Сєднєв керувати її діями у позаробочий час. Окрім цього в нас є інші питання до МВС”.

Голова тимчасової робочої групи Володимир Чемерис дав загальний висновок звіту: “Органи внутрішніх справ Донецької області та міста Донецьк не надали достатніх та переконливих доказів того, що смерть Геннадія Конопльова настала не в результаті дій працівників МНС чи МВС під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27 листопада 2011 року. Ми діяли з позиції презумпції винуватості держави – держава вважається винуватою доти, доки не доведе протилежне. Цим принципом послуговується Європейський суд з прав людини”.

У зв’язку з цим правозахисники закликають МВС України та його підрозділи в Донецькій області надати достатні та переконливі докази того, що смерть Геннадія Конопльова настала не в результаті дій працівників МВС під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року.

Також було згадано всеукраїнську ініціативу “За мирний протест!”, що ставить за мету захист права на мирні протести в Україні та розвиток загальнонаціональної мережі, котра включатиме у себе активістів та організації, які готові відстоювати право на мирні збори в Україні. Інформація про ініціативу доступна за адресою http://zmina.org.ua.

Тимчасова робоча група затвердила звіт та направить його до органів державної влади України, дипломатичних представництв та до міжнародних організацій, зокрема Комісару з прав людини Ради Європи та Спеціальному доповідачу ООН з питання свободи мирних зібрань та асоціацій.

Правозахисники очікують на реакцію керівництва МВС України.

Висновки робочої групи Громадської ради при МВС з вивчення подій у Донецьку, які призвели до смерті протестувальника – http://fri.com.ua/?p=13652

Контактні телефони:

Михайло Каменєв (Фундація Регіональних Ініціатив) – (067) 404-26-46
Володимир Чемерис (Інститут “Республіка”) – (050) 380-62-68

Розділ A

Вступ

0.1. 29.11.2011 року на засіданні Правління Громадської ради при МВС України було створено тимчасову робочу групу (далі — ТРГ) з вивчення подій, що мали місце 27.11.2011 року в місті Донецьку, під час зібрання у формі наметового містечка біля будівлі управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Університетській, 91 (далі — акція протесту). Розглядалася акція протесту, організована Донецькою обласною організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль-Єдність» та Донецькою міською організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (далі — чорнобильці).

0.2. Затверджено персональний склад ТРГ:

- Захарченко Михайло Миколайович;

- Каменєв Михайло Володимирович — секретар ТРГ;

- Мартиненко Олег Анатолійович;

- Сафоненко Андрій Олександрович — заступник голови ТРГ;

- Чемерис Володимир Володимирович — голова ТРГ.

0.3. 30.11.2011 року члени ТРГ виїхали до Донецька, де провели низку зустрічей з учасниками акції протесту – чорнобильцями, начальником Донецького міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області полковником міліції Сєднєвим Юрієм Володимировичем (далі — полковник міліції Сєднєв), зібрали документи, які стосуються названих подій.

0.4. ТРГ розглядала відповідність дій міліції принципам дотримання прав людини і громадянина та вивчала їх з точки зору Конституції України, законодавства України, Конвенції із захисту прав людини та основних свобод, рішень Конституційного Суду України та рішень Європейського суду з прав людини, які є, згідно з українським законодавством, джерелом права в Україні.

0.5. Обставини, які ТРГ не могла з’ясувати в силу обмеженості своїх повноважень (наприклад, різні учасники подій давали прямо протилежні свідчення), ТРГ не брала до уваги.

Розділ B

Загальний аналіз подій

І. КОНТЕКСТ ПОДІЙ

1.1. 8 листопада 2011 року чорнобильці прийшли до прокуратури Донецької області з документами, що підтверджують факт невиконання рішення судів про виплату у повному обсязі пенсій.

1.2. 14 листопада чорнобильці ввійшли до актової зали управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розмістилися там і розпочали голодування.

1.3. 16 листопада чорнобильці, які перебували в актовій залі управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звільнили зал. Як розповіли чорнобильці, вони домовились з в. о. начальника управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Олегом Ватуліним (попередній начальник подав у відставку одразу ж після початку акції чорнобильців) про те, що управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відкликає з судів першої та другої інстанцій подані заяви щодо роз’яснення порядку нарахування пенсій.

1.4. Як засвідчили чорнобильці та начальник Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області полковник міліції Сєднєв, голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький того ж дня звернувся до місцевого управління Міністерства надзвичайних ситуацій, аби воно надало чорнобильцям великий намет, генератор електричного струму та пічку типу «буржуйка». Що й було зроблено.

1.5. ТРГ спеціально не досліджувала перебіг подій, які передували рішенню суду про заборону акції чорнобильців. У звіті ці події викладені в тому вигляді, як їх подали найбільші та найавторитетніші електронні ЗМІ України, в яких відображено позиції як чорнобильців, так і представників виконавчої влади (різниця між їхніми версіями практично відсутня), лише для розуміння контексту.

ІІ. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ.

2.1. За свідченнями як представників МВС, так і чорнобильців, 22 листопада до наметового містечка чорнобильців прийшли представники пожежної служби МНС. Вони склали акт про те, що у одному з наметів (не найбільшому, що був наданий МНС, а в наметі одного з чорнобильців) знаходяться два газових балони, про що було складено акт № 822 від 22.11.2011 Держтехногенбезпеки. Окрім цього, вибухонебезпечних і займистих речовин у наметовому містечку чорнобильців знайдено не було. Газові балони одразу ж були винесені за межі містечка.

2.2. 22 листопада Донецьке міське управління ГУМВС України в Донецькій області спрямовує на ім’я міського голови Донецька Лук’янченка О.О. листа, в якому йдеться, що «згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет наступний вибух відбудеться в м. Донецьк». У цьому листі полковник міліції Сєднєв просить «вирішити питання в судовому порядку, щодо заборони проведення зазначеного та інших масових заходів на території м. Донецьк, до поліпшення оперативної обстановки в місті» (правопис оригіналу збережено).

2.3. 22 листопада Донецький міськвиконком подає позов до Донецького окружного адміністративного суду про припинення акції протесту-голодування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС біля будівлі обласного управління Пенсійного фонду через можливий теракт. До позову долучається згаданий лист Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області за підписом полковника міліції Сєднєва.

2.4. О 01:55 23 листопада Донецький окружний адміністративний суд задовольняє позов Донецького міськвиконкому і постановляє: «Встановити обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони Донецькій обласній організації Всеукраїнської громадської організації Інвалідів Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль-Єдність», Донецькій міській організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» та організованим ними групам осіб проведення акцій протесту, пікетування, інших масових заходів в м. Донецьку за адресою 83073, місто Донецьк, вулиця Університетська, № 91 (сквер головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) згідно заявок, поданих 10 листопада 2011 року та 27 вересня 2011 року відповідно» (правопис оригіналу збережено). Представник відповідача Микола Гончаров не бере участі в судовому процесі за станом здоров’я, у зв’язку з чим подає клопотання про перенесення судового розгляду, яке судом відхиляється.

2.5. Увечері 24 листопада до наметового містечка прибувають представники виконавчої служби Донецького управління юстиції та зачитують рішення суду про заборону акції. Чорнобильці відмовляються підписувати акт (представник відповідача Микола Гончаров був відсутній). Виконавці повідомляють, що перебування чорнобильців на акції протесту є незаконним і йдуть з місця проведення зібрання.

ІІІ. ПОДІЇ 27 ЛИСТОПАДА.

3.1. 27 листопада полковник міліції Сєднєв, отримавши повідомлення від місцевого управління МНС про те, що вони мають намір забрати намет, генератор та пічку «буржуйка», які належать МНС, прибуває близько 19:00 до наметового містечка чорнобильців, де керує діями міліції.

3.2. 27 листопада намет демонтують представники МНС у цивільному одязі. У наметовому містечку знаходились, за словами полковника міліції Сєднєва, 10 міліціонерів і один міліціонер знаходився у замкненому зсередини приміщенні управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Представники виконавчої служби на місці акції протесту були відсутні.

3.3. За словами полковника міліції Сєднєва, представник МНС, який знаходиться ззовні намету, повідомляє чорнобильців, що МНС демонтуватиме намет. За словами чорнобильців, жодного повідомлення не було.

3.4. Чорнобильці стверджують, що люди в цивільному погрузили намет у автомобіль марки «Камаз» без номерних знаків.

3.5. Після демонтажу намету учасника голодування Геннадія Конопльова без ознак життя відносять до автомобіля «швидкої допомоги», що чергує на місці акції протесту.

3.6. Чорнобильці, отримавши повідомлення, що Геннадій Конопльов помер, блокують автомобіль «швидкої допомоги». Міліція впродовж декількох хвилин розблоковує проїзд для автомобіля «швидкої допомоги».

Розділ C

Висновки ТРГ. Резюме

4.1. Чи було зібрання чорнобильців мирним: так.

4.2. Чи були підстави у полковника міліції Сєднєва просити у листі на ім’я міського голови Донецька Лук’янченка О.О. заборони всіх мирних зібрань у Донецьку: ні.

4.3. Чи був демонтаж намету на акції протесту чорнобильців виконанням рішення суду про заборону мирного зібрання: ні.

4.4. Чи забезпечила міліція належне інформування чорнобильців про демонтаж намету: ні.

4.5. Чи були в автомобіля марки «Камаз» на місці подій номерні знаки: невідомо, слід додатково встановлювати обставини.

4.6. Чи мав право полковник міліції Сєднєв здійснювати свої прямі службові обов’язки 27.11.2011 року близько 19:00 на місці акції протесту: невідомо, слід додатково встановлювати обставини.

4.7. ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: Органи внутрішніх справ Донецької області та міста Донецьк не надали достатніх та переконливих доказів того, що смерть Геннадія Конопльова настала не в результаті дій працівників МНС чи МВС під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27 листопада 2011 року.

Розділ D

Висновки ТРГ. Аналітична записка

5.1. Чи було зібрання чорнобильців мирним?

5.1.1. На думку полковника міліції Сєднєва, що була висловлена членам ТРГ, акція протесту не було мирною оскільки за час її проведення були факти захоплення чорнобильцями актової зали управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, погрози міліціонерам з боку чорнобильців та блокування чорнобильцями автомобіля «швидкої допомоги».

5.1.2. Захоплення актової зали управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не може характеризувати дане зібрання як немирне, оскільки було складовою іншого зібрання. Взагалі присутність людей в приміщеннях органів влади не є злочином чи правопорушенням. Можливість проведення мирних зібрань у публічних місцях, зокрема в приміщеннях органів влади гарантована міжнародними нормами та стандартами.

5.1.3. Не було надано жодних доказів наявності погроз з боку учасників зібрання в бік працівників міліції. У випадках погроз міліціонери зобов’язані складати протоколи про правопорушення, чи злочин. Також не надано жодних відеозаписів на підтвердження цих слів.

5.1.4. Окремо слід відзначити, що мирне зібрання за міжнародними нормами може дратувати чи ображати певних осіб. І це не є підставою для визнання його немирним, припинення чи заборони.

5.2. Чи були підстави у полковника міліції Сєднєва просити у листі на ім’я міського голови Донецька Лук’янченка О.О. заборони всіх мирних зібрань у Донецьку?

5.2.1. Полковник міліції Сєднєв звернувся до міського голови Донецька Лук’янченка О.О. з проханням заборонити через суд усі мирні зібрання в місті Донецьку фактично на невизначений період, оскільки прохання містило формулювання «до покращення оперативної обстановки».

5.2.2. Підстави для судової заборони всіх мирних зібрань, викладені в листі, недостатньо деталізовані, слабоаргументовані.

5.2.3. У тексті листа відсутній прямий логічний зв’язок між повідомленням в Інтернеті про підготовку до терористичного акту та необхідністю через суд заборонити всі мирні зібрання в місті Донецьку, зокрема й акцію протесту чорнобильців.

5.2.4. У тексті листа відсутня інформація про реальну небезпеку конкретно для акції протесту чорнобильців.

5.2.5. Посилання на порушену УСБУ в Донецькій області кримінальну справу за статтею 258 КК України на підставі повідомлення про підготовку до терористичного акту — не є достатньою підставою для звернення до органів місцевої влади з проханням заборонити мирні зібрання.

5.2.6. Полковник міліції Сєднєв не мав права звертатися до міського голови Донецька Лук’янченка О.О. з проханням через суд заборонити всі мирні зібрання на території міста Донецька.

5.3. Чи був демонтаж намету на акції протесту чорнобильців виконанням рішення суду про заборону мирного зібрання?

5.3.1. На МНС та МВС законом не покладено функції примусового виконання рішення суду.

5.3.2. І полковник міліції Сєднєв, і чорнобильці заявили, що представників виконавчої служби впродовж 27 листопада 2011 року на місці акції протесту не було.

5.3.3. Враховуючи, що судові виконавці під час демонтажу намету не були присутні, можна впевнено зробити висновок, що дії, здійснені представниками влади 27 листопада 2011 року на акції протесту чорнобильців не були виконанням рішення суду про заборону мирного зібрання.

5.3.4. За словами полковника міліції Сєднєва, намет демонтували представники МНС з ініціативи ГУ МНС України в Донецькій області, посадові особи якого, знаючи про судову заборону мирного зібрання, намагалися шляхом демонтажу намету повернути до МНС майно, що було надано чорнобильцям у тимчасове користування.

5.3.5. Будь-які заяви представників органів влади щодо виконання МНС чи МВС рішень суду про заборону мирних зібрань (такі, як http://www.unian.net/ukr/news/news-471020.html, http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1288322) є неправдивими та такими, що суперечать українському законодавству.

5.4. Чи забезпечила міліція належне інформування чорнобильців про демонтаж намету?

5.4.1. Чорнобильці стверджують, що жодного попередження про демонтаж намету ні з боку працівників МВС, ані з боку представників МНС не було.

5.4.2. Полковник міліції Сєднєв стверджує, що чорнобильців про демонтаж намету безпосередньо на місці попередив представник МНС. Про попередження через звукопідсилювальну апаратуру зазначено не було.

5.4.3. Міліція не повідомила належним чином чорнобильців про демонтаж намету.

5.5. Чи були в автомобіля марки «Камаз» на місці подій номерні знаки?

5.5.1. Чорнобильці стверджують, що демонтований намет та інші вилучені предмети були завантажені на автомобіль марки «Камаз», що не мав номерних знаків.

5.5.2. Полковник міліції Сєднєв повідомив, що не звертав уваги на автомобіль марки «Камаз», що був поруч з акцією протесту, а на місці подій був працівник ДАІ.

5.5.3. Сам факт прибуття на місце події автомобілю без номерних знаків є порушенням, передбаченим ст. 121 КУпАП (Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами), що тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5.5.4. Працівники міліції в разі наявності автомобіля без номерних знаків мали вжити наступних заходів реагування згідно п. 5 ст. 10 ЗУ «Про міліцію»:

1. встановити власника транспортного засобу;
2. перевірити транспортний засіб як потенційно небезпечний об’єкт, що може бути використаний, згідно повідомлень працівників СБУ та ОВС, для вчинення терористичного акту в умовах великого скупчення людей;
3. унеможливити пересування транспортного засобу без номерних знаків;
4. при наявності водія або власника транспортного засобу скласти протокол про адміністративне порушення;
5. у разі неможливості встановити власника або відсутності водія вжити заходів щодо поміщення транспортного засобу на штрафний майданчик.

5.5.5. Враховуючи вищезазначене, невідомо, чи були в автомобіля марки «Камаз» на місці подій номерні знаки, чи ні. Слід додатково встановлювати обставини.

5.6. Чи мав право полковник міліції Сєднєв здійснювати свої прямі службові обов’язки 27.11.2011 року близько 19:00 на місці акції протесту?

5.6.1. Невідомо, чи був виданий наказ про те, що полковник міліції Сєднєв мав керувати діями міліції під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року.

Розділ E

Перелік запитань та рекомендацій до МВС України

6.1. ТРГ звертається до управління ДАІ у Донецькій області з проханням надати інформацію про наявність та тип (згідно з ДСТУ 4278:2004) номерних знаків на автомобілі марки «Камаз».

6.2. ТРГ звертається до Головного управління МВС України в Донецькій області з проханням надати інформацію про те, чи був виданий наказ про те, що полковник міліції Сєднєв мав керувати діями міліції під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року.

6.3. ТРГ рекомендує МВС України з метою докладного вивчення подій на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року створити тимчасову робочу групу за участю представників МВС України, Громадської ради при МВС України (зокрема членів ТРГ) та громадськості.

6.4. ТРГ закликає МВС України та його підрозділи в Донецькій області надати достатні та переконливі докази того, що смерть Геннадія Конопльова настала не в результаті дій працівників МВС під час демонтажу намету на акції протесту чорнобильців 27.11.2011 року.

Голова ТРГ     Володимир ЧЕМЕРИС

Секретар ТРГ     Михайло КАМЕНЄВ

http://fri.com.ua/wp-content/uploads/2011/12/zvit_TRG_GR_MVS-final.pdf

Під час прес-конференції учасники розкажуть про результати проведеного ними розслідування справи, представлять відео-запис свідчень людей, що були безпосередніми свідками події. Також журналісти зможуть отримати інформацію про реакцію керівництва Міністерства внутрішніх справ України на події в Донецьку.

Учасники:

Володимир Чемерис – голова робочої групи, керівник Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест”, Інститут “Республіка”;

Михайло Каменєв – секретар робочої групи, Фундація регіональних ініціатив;

Олег Мартиненко – член робочої групи, Асоціація укранських моніторів з дотримання прав людини в діяльнсті правоохоронних органів.

Захід відбувається у рамках Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” (http://www.zmina.org.ua/)

Додаткова інформація: Володимир Чемерис (050-380-6268).

Онлайн відео-трансляція прес-конференції – http://press.unian.net/ukr/abouttranslation

Заява ФРІ щодо загибелі людини під час акції в Донецьку - http://fri.com.ua/?p=13504

Донецькі міліціонери не надали достатніх доказів щодо того, що смерть учасника акції Геннадія Конопльова 27 листопада «настала не в результаті атаки спецназу на наметове містечко», повідомив Радіо Свобода координатор робочої групи, правозахисник Володимир Чемерис.

«Робоча група вказала, що Донецьке управління міліції не мало достатніх підстав звертатись до мера Донецька з пропозицією подати до суду про заборону акції протесту «чорнобильців». Акція протесту «чорнобильців» є мирною. Ні міліція, ні Міністерство з надзвичайних ситуацій, згідно з чинним законодавством, не мали повноважень виконувати рішення суду», – наголосив Чемерис.

В робочу групу з розслідування інциденту, створену при Громадській раді Міністерства внутрішніх справ України, входять такі правозахисники як Володимир Чемерис (Інститут “Республіка”), Олег Мартиненко (Асоціація українських моніторів дотримання Прав Людини в діяльності правоохоронних органів), Михайло Каменєв (Фундація Регінальних Ініціатив) та ін.

У результаті знесення намету голодуючих «чорнобильців» у Донецьку 27 листопада помер один з протестувальників, Геннадій Конопльов. Робоча група Громадської ради МВС України провела в Донецьку власне розслідування.

Джерело: Радіо Свобода

Заява ФРІ щодо загибелі людини під час акції в Донецьку - http://fri.com.ua/?p=13504

“Буквально щойно відбулося засідання правління Громадської ради при МВС, створено робочу групу, яка сьогодні виїжджає у Донецьк для розслідування дій міліції 27 листопада, коли загинула людина, один із учасників акції протесту”, – сказав Володимир Чемерис.

“Ми завтра вже будемо у Донецьку і зможемо конкретніше сказати, чи порушували представники міліції права людини під час тих подій”, – додав Чемерис.

Джерело: Українська правда

Заява ФРІ щодо загибелі людини під час акції в Донецьку - http://fri.com.ua/?p=13504

Луцькі молодіжні громадські організації (надалі МГО) погодились об’єднати зусилля для створення кращого простору та платформи діяльності для молоді міста.

Метою створення молодіжної платформи є розбудова молодіжного суспільства для спільних злагоджених скоординованих дій молодіжного крила громадськості. Таким чином планується об’єднати зусилля заради лобіювання інтересів МГО у Луцьку, проводити та сприяти проведенню спільних масових акцій. Об’єднання також передбачає взаємодопомогу у всіх напрямках діяльності МГО і консультації щодо юридичних питань стосовно діяльності МГО.

На прес-конференції голова ВО МГО «УНМ», Захар Ткачук, зазначив, що варто відновлювати потужний молодіжний рух у країні, консолідувати молодь. Це є способом об’єднатися та робити великі проекти разом.

Павло Самолюк, голова Луцької «ФРІ», сказав, що дана зустріч та підписання Меморандуму має на меті сприяти об’єднанню активних молодіжних організацій, спонукати стати командою та реалізувати ініціативи. Новоспечена команда, наприклад, візьметься за реалізацію Всеукраїнського проекту «Зробимо Україну Чистою».

Іванна Мартинів, голова «Квартира FM» відзначила, що вже мали досвід у проведенні спільних акцій спільно з «УНМ», але при організації акції були незначні труднощі, котрих можна уникнути завдяки подібному об’єднанню. Зокрема, це проведення мистецької всеукраїнської акції для молодих художників та фотографів. Перша Art Now Session завершилась в листопаді 2011 року у Луцьку.

Голова ВО МГО “Студентська ініціатива”, Павло Заєць, розповів, що існувало багато об’єднань молодіжних організацій, результатів котрих не було видно. Він сказав, що молодіжна платформа – це не об’єднання заради об’єднання, a для реалізації конкретних цілей.

Павло Порицький, голова ВО МГО «Творча майстерня „Гармидер”», відзначив, що великим плюсом у створенні об’єднання – те, що сюди входять організації різного спрямування (творчі та нетворчі), і що це є корисним симбіозом. Він виокремив, що не завжди у творчих організацій є ресурси та бачення щодо створення акцій суспільного напрямку. З іншого боку, у «нетворчих» організацій може не вистачити фантазії чи бачення, як цікаво провести свої заходи.

Голови молодіжних організацій зазначили, що у платформі немає лідерів, що це в першу чергу об’єднання навколо ідеї, спільних планів та акцій, без політичного підтексту.

Ініціативу проявив Тарас Ібрагім, член «ФРІ» та вніс пропозицію підтримати Всеукраїнську кампанію «За мирний протест!».

На прес-конференцію також прибув координатор із Відділу за збереження сім’ї, материнства та проблем абортів Волинської Єпархії Української Православної Церкви Священик Георгій Віхоть. Він розповів про плани роботи Відділу щодо акцій проти абортів та за збереження сімей. Священик Георгій Віхоть також повідомив, що вони мають ініціативу проводити у майбутньому акції, розвинути у людей повагу до життя.

МГО, котрі вже увійшли до молодіжної платформи:

ЛМ МГО “Фундація регіональних ініціатив”
ВО МГО “Студентська ініціатива”
ВО ВМГО “Українська Народна Молодь”
МО «Квартира FM»
ВОМГО «Творча майстерня „Гармидер”»

Інформація про дану зустріч була донесена не до всіх молодіжних організацій м. Луцька та області, тому члени молодіжної платформи зазначають, що до союзу можуть долучитися діючі та активні молоді громадські організації, котрі мають Статут та бажають брати активну участь у культурному, соціальному житті міста.

З повагою,
Прес-служба
Молодіжної платформи

Доповідь Михайла Лебедя, активіста ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ), під час круглого столу “Роль українського студентства в розбудові громадянського суспільства”, що був організований у приміщенні благодійного фонду “Смолоскип” Толокою інтелектуальних комунікацій. Спвідоповідачами були активістка ВМГО “Молодіжний націоналістичний конгрес” (МНК) Катерина Аврамчук та Олесь Доній – громадський діяч, народний депутат України, один з лідерів “Студентської революції на граніті”.