Еко(не)свідомість у дії: що коїться у світі й куди тікає клімат?

Share

Сьогодні поговоримо про вплив людської діяльності на клімат планети, про природні аномалії, підвищення світового рівня води, сніг улітку, 50-градусні морози. Про те, що чекає на нас через десяток років і як ми можемо допомогти природі вже сьогодні.

Вікторія Кравченко

Весна вже цілком увірвалася в наше життя: крізь поталий сніг з’явилися перші «підсніжники», але чомусь це не білі тендітні квіточки, а пакети й інший пластиковий мотлох, який консервувався в льодяних кучугурах цілу зиму. Ця стаття не про ігнорування комунальними службами своїх обов’язків і навіть не про людське свинство. А про екологію, про те, що ми робимо в процесі нашої життєдіяльності, який вуглецевий слід залишаємо по собі й плоди чого вже активно пожинаємо…

Зміну клімату вважають основною глобальною проблемою, яка загрожує існуванню людства, а новини й прогнози про кліматичні катастрофи постійно на слуху. За результатами досліджень Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН (The Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), із початку промислової революції температура планети зросла майже на 1 °С. Здавалося б, це потепління незначне, але навіть воно вже призводить до серйозних проблем: зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, частішають сильні шторми, торнадо, рясні повені та посухи.

Згідно з дослідженнями Університету Колорадо в Боулдері, проведеного на основі 25 років супутникової зйомки, темпи підвищення рівня океану пришвидшуються приблизно на 0,08 мм/рік. Це означає, що до 2100 року швидкість підйому води сягне 10 мм/рік або навіть більше.
Багато це чи мало? Якщо говорити про Україну, то із зазначеними темпами підвищення рівня моря 2100 року можливі такі наслідки:

  • 6 міст і селищ міського типу (Вилкове, Гола Пристань, Щолкіне, Седове, Затока, Лазурне), а також 62 села будуть затоплені повністю;
  • 34 міста потрапляють до зони затоплення (їхня територія буде частково затоплена), зокрема Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Керч;
  • 75 тис. людей мають бути переселені, з них 47 % сільського і 53 % міського населення;
  • повністю або частково підвищення рівня моря впливатиме на 98 об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема частину території Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників, та 31 об’єкт Смарагдової мережі  (дослідження «Вода близько» ГО «Екодія»).

Можна подумати, що це все таке далеке й непевне, але кожна людина вже сьогодні особисто стикається з екстремальними погодними явищами чи аномаліями, які захоплюють і водночас жахають. Кожна пора року дивує по-своєму: у Києві восени цвітуть каштани, у Луцьку взимку буяють троянди, а в Африці взагалі випадає влітку сніг. Кількість температурних рекордів останнім часом і сама стає рекордною, а 2018 рік, за свідченнями українських синоптиків, вважається четвертим найтеплішим роком поспіль.

Унаслідок зміни клімату починаючи з 2008 року 21,5 млн людей стали кліматичними біженцями, пошкоджено 2/3 бар’єрного рифу, близько 340 млрд дол. щороку витрачається на усунення наслідків повеней.

Цьогорічна ситуація у США довела реальність змін клімату, це набуло світового розголосу — і недарма. Поки українці в січні тішилися квітучими підсніжниками й трояндами, американці уособлювали мем зі смертельно змерзлим чоловіком. Морози до –53 °C, льодовикові землетруси й крадіжки пуховиків — чому ж усе це відбулося? Такі надзвичайно міцні морози виникли через те, що Арктика останнім часом стала нагріватися вдвічі швидше, внаслідок чого утворився вихор сильних арктичних вітрів, який і навис над Північною Америкою.

Основною причиною глобального потепління є зростання концентрації парникових газів, що утворюються внаслідок людської діяльності: промисловості, транспорту, сільського господарства, спалення викопного палива, а також лісових пожеж. Вони утримують сонячне тепло в нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатися до космосу, створюючи таким чином парниковий ефект.

Головними чинниками, які роблять наш особистий внесок у зміни клімату, є використання електроенергії, транспорту, обігрів квартир, використання води та утворення відходів. Як же ми можемо зменшити цей внесок? Виявляється, це так само легко, як вчасно вимкнути телевізор, і так само важко, як кинути палити. Утім, ще можливо. Зміна наших щоденних дій, звичок щодо використання енергетичних та інших ресурсів можуть зробити значний внесок у справу охорони природи та протидію змінам клімату.

Знання проблеми — перший крок до її вирішення. Розвивайтеся і дізнавайтеся про клімат разом із ФРІ (організовуйте та відвідуйте схожі події: Екомарафони та Екотабори), а також робіть нехай маленькі, але впевнені кроки для уникнення зміни клімату та вимирання людства.