Віталій Шабунін: Україна – ідеальна країна для реалізації потенціалу

Share

Віталій Шабунін – один з найефективніших громадських діячів у країні. Очолюваний ним Центр протидії корупції активно просував такі ключові реформи як електронне декларування чиновників чи створення Національного антикорупційного бюро тощо. За це йому постійно дістається від провокаторів: то йому показово вручають повістку у військкомат, то податкова міліція відкриває проти ЦПК кримінальні справи, то влаштовують мітинги під будинком активіста.

Але Шабуніна така протидія не зупиняє. Здається, навпаки – заряджає ще більше.

Багато хто знає Шабуніна як антикорупціонера, але мало хто знає про нього як про члена ФРІ. Він був головою організації протягом 2008-2011 років. Ми вибрали з його інтерв’ю Українській правді уривки, які, на нашу думку, будуть корисними для сучасної активістської молоді.

 

– Ким мріяли стати в дитинстві? Адже такої професії як антикорупціонер тоді ще не існувало.

– Або громадським діячем або політиком. Це найефективніший спосіб змінювати світ навколо себе. Робити зміни може і нормальний бізнес, але у мене немає дару бізнес-управління.

– Як Вас “занесло” в антикорупційний сектор?

– Ми з Дашею Каленюк (виконавчий директор Центру протидії корупції, – УП) були знайомі ще з громадської організації “Фундація регіональних ініціатив”. Я був головою організації, а вона керувала міжнародним департаментом. Потім Даша вчилася при Чиказькій школі права, а я працював у парламенті з Лесею Оробець.

Працюючи у політичній сфері, зрозумів у чому корінь проблеми. Корупція є в усьому світі – навіть в США. Просто в усіх нормальних країнах це виняток. А в Україні корупція – це основа системи державного управління. Починаючи робити будь-яку реформу, ти рано чи пізно впираєшся у корупцію – або в самій системі або в форматі мислення перших осіб, для яких держуправління, в першу чергу, є способом наживи.

Тому для мене стало зрозуміло, що основна проблема, яку треба вирішити  – це топ-політична корупція. Паралельно Даша мені повідомила, що повертається в Україну і має конкретне бачення змін у цій сфері.

Так у 2012-му ми заснували Центр протидії корупції. Перший рік був волонтерський – я працював на своїй роботі, Даша на своїй. Потім отримали перше фінансування на дослідження і протидію у медичних державних закупівлях і далі розширили свою діяльність.

***

– Скажіть чесно, давали колись хабарі? На побутовому рівні.

– Я ж вчився у приватному ВИШі, мені було легше.

– І все ж?

– Тут треба розділяти. Політики часто маніпулюють – давайте ми всі не будемо давати хабарі. Це брехня і підтвердження їх політичній імпотенції. Поясню чому.

Звісно, українцям не треба давати хабарі. Але між тим, що люди не дають хабарів дорожній поліції і тим, що міністр краде на рюкзаках – немає жодного зв’язку. Не можна подолати корупцію побутову, лишивши топову. Проблема зверху, а не знизу. Знизу вверх може відбутися революція або зміна політичних еліт, дай Бог, шляхом виборів. Але всі зміни робить політична еліта завжди – в усіх країнах.

– Чому у 2014-му  балотувалися по партійних списках, а не мажоритарці?

– Надзвичайно складно і майже неможливо перемогти мажоритарку не маючи фінансового ресурсу, якого у мене не було і не могло бути.

Специфіка мажоритарної роботи у тому, що ти, як депутат, більшість свого часу маєш присвячувати проблемам свого мажоритарного округу. І це нормально. Тебе обрали ці люди і ти маєш займатися їхніми інтересами. Поле ж моєї діяльності відділене від території. Кримінальне покарання за корупційний злочин це не до конкретного округу, а до всієї країни. Не можна ефективно займатися і своїм округом і національними питання. Тому для мене мажоритарка ні по ресурсу, ні по формату не є можливою.

– Як ставитеся до того, що мажоритарну систему до виборів у парламент можуть скасувати?

– Загалом, будь-яка виборча система хороша. Немає кращої чи гіршої. Та сама система в різних країнах десь працює, а десь ні.

Мені здається, що перша ключова проблема в тому, що за виборчі злочини не карають кримінально так само, як і за корупційні злочини. Якби за підкуп виборців реально посадили кандидатів у депутати, то небезпека від мажоритарки потенційно набагато б зменшилася. Але, навіть за таких умов, це гарантує якісний депутатський корпус? Ні. Бо депутат все рівно займається проблемами свого округу, а не проблемами всієї країни. Не можна підняти зарплати в одному округу. Треба створити умови, щоб економіка усієї країни піднялася і це вплине на історію з зарплатами твоїх виборців.

Треба відмовлятися від мажоритарки. Бо це найпростіший спосіб зайти в парламент тупо скупивши голоси. Нащо агітацію робити, якісь програми, в регіон вникати? Тупо скупляєш голоси, як Антон Яценко. Коли є повна безкарність за виборчі злочини – мажоритарка є тотальним злом.

До речі, нещодавно ми запустили проект “Серпом по рейтингу”. Це сайт, де зібрані корупційні зашквари депутатів-мажоритарників. Не журналістські розслідування, а конкретні факти – їхні голосування, реєстрація законопроектів та правок, взяття на поруки корупціонерів. Наприклад, “Не голосував за дозвіл на арешт Розенблата” або “Зареєстрував закон, який знищує незаконне збагачення”.

Ми просимо людей пожертвувати гроші на “покарання” мажоритарника з їх округу. Тільки збираємо від них 1300 грн., то берем зашквари того мажоритарника і таргетуємо рекламу на його округ. Так, ми вже прогнали 20 депутатів і досягли 700 тис. виборців.

***

– Чи не було колись бажання послати політику подалі, кинути антикорупційну діяльність і емігрувати з України?

– Є хороший жарт, що насправді українці збудували  ідеальну Україну  в Канаді.

Насправді ні, у мене покликання пов’язане тільки з Україною, де я народився і живу. Я провів у Канаді півроку, мені ця країна дуже подобається. Працював там як вантажник і будівельник. Треба було закінчити вищу освіту у приватному універі, а у батьків не було грошей, тож поїхав підзаробити.

– Скільки заробляли на місяць?

– У мене була крута ставка і я заробляв 8 канадських доларів на годину. Якщо працювати на складі у вихідні дні, то отримував вдвічі більше. 8 канадських доларів це, на той час, 6 американських баксів. Я спокійно закінчив освіту і ще трохи навіть лишилося.

У мене в Канаді родичі – дві тітки давно живуть, три двоюрідні сестри і двоюрідний брат, які також мають свої сім’ї. Тому сів, полетів і живеш.

– І все ж лишаєтесь тут?

– Такі суспільства, як канадське, британське, американське, вже давно усталені. Нам з вами там набагато важче реалізувати якусь ціль. З точки зору добробуту родини, звичайно, там легше  роботи купа, нормальний рівень життя.

А з точки зору можливості реалізувати свої таланти за межами свого добробуту, Україна – ідеальна країна. Все одно ми вже більше Європа, ніж були років 10 назад. Але суспільство ще не усталене і ти можеш на нього впливати.

Зараз формуються правила гри суспільства. Тому Україна  ідеальна країна для реалізації свого потенціалу.