intervyu-2

Bande à part або кілька слів про Жадана, Собак і музику

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись
*Bande à part (банда аусайдерів)

Про ПСИхотур і Жадана

«Жадан і Собаки» музика для невдах та справжніх аутсайдерів. Для всіх хто знаходиться в ауті – за межами професійних спілок, формальних товариств і об’єднань. Для всіх працюючих безробітних, що наповнюють бюджети ходячи на роботу. При цьому відверто зраджуючи роботі у своїх неконтрольованих думках. Музика вільних духом людей зі своїм розумінням справедливості та честі.

Вони презентують себе як харківський ска-панк гурт «Жадан і Собаки». Слухаючи виступ розумієш, що ска народжене десь на Ямайці і загартоване у Британії, дивним чином співзвучне з нашою культурою. Ритмічний стиль якнайкраще підходить веселим та життєрадісним українцям. Здатним відбивати бойового скагопака всю ніч. І панк, відморожена тема, середній палець, Fuck the UK – несприйняття тієї сумної фальшивої реальності пропонованої щоденно політичними маріонетками. Український ска-панк зі своєю першою зброєю – піднятим в гору кулаком та гучним вигуком «за”№али» це «Жадан і Собаки».

«ПСИхотур» розпочався 23 листопада. Він присвячений виходу нового альбому «ПСИ» і містить у собі благодійну складову та громадські ініціативу. Тур є підтримкою акції «Подаруй Олександру Кольченку зустріч із мамою». Нагадаємо, що Олександр Кольченко це український політв’язень, який отримав 10 років російських таборів за фальшивими обвинуваченнями. Тому, всі гроші зібрані на концертах від виступів та продажі книжок\дисків\листівок\футболок підуть на допомогу мамі Олександра.

В цьому новому контексті виступ,  музика і тексти гурту сприймалися дещо по-іншому. Сергій Жадан, який нещодавно носив чуприну, поголивши голову,  став схожий на політв’язня. В цьому є певний символізм. Всі ми заручники зовнішньої несправедливості та псячого гонору, хижості і злоби. Ця невелика особиста зміна у образі лідера гурту є, ніби, нагадуванням, що війна триває і забувати своїх не можна. Що забувши «своїх» або «своє» ми можемо перетворитися на в’язнів, підступно висланих з власної домівки. Сергій Жадан постає перед нами китобоєм, що встромлює гарпун у тіло нашої буденності, нашої заспаної свідомості. Тепер, слухаючи пісні, замислюєшся: «…бийся за неї, вмирай за неї…» про що це, про кого це, жінку чи, все ж, країну? І далі «…бо для тебе відтепер не буде більшої втрати, ніж, прокинувшись, не чути, як звучить її серце…». Я завжди сприймав цю пісню як романтичну, присвячену саме жінці. Але тепер замислився і думаю, кожен сам обирає, за кого битися та помирати. Яка втрата буде найбільшою та чиє серце він хоче чути.

В одному інтерв’ю я прочитав, що новий альбом музиканти вважають результатом дорослішання. І цитуючи Жадана можна сказати, що: «альбом вийшов, як польові гарячі квіти та старі могильні плити». В ньому вдало поєдналося кохання і наша гротескна реальність. За зовнішньою неправдоподібністю, фантастичністю криється глибоке узагальнення важливих явищ життя.

Інтерв’ю

Мали трохи часу перед концертом щоб поспілкуватись з Сергієм.

Про концерт

На концерт у Вінниці завітала різновікова публіка. Багато молодих жінок прийшли з улюбленими збірками віршів та чекали на автограф від автора. Поспілкувавшись з відвідувачами, ми зрозуміли, що у пабі зібралися «свої люди». Серед публіки були поціновувачі сучасної української культури і музики. Звісно, знайшлися і фани британських легенд «Led Zeppelin», «Black Sabbath», але виглядали вони цілком мирно. Мабуть були під прикриттям.

Концерт розпочався з Intro нового альбому. Жадан привітав всіх лузерів та аутсайдерів. Під час виступу прозвучали нові пісні – Листопад, Нова Поліція, Пси, Ребе, 10 праведників тощо. Також, гурт виконав пісні з альбому «Бийся за неї» 2014р. Особливо порвали публіку треки: Рок музикант, Бюджет та Інстаграм. Публіка скаженіли відбиваючи плитку підлоги своїми важкими шузами. Жадан періодично закликав «підтягуватися» до сцени всіх, хто сидить на диванах, наголошуючи, що це «особливо важливо». Його заклики спрацьовували. У один момент всі дивани звільнилися і людей перед сценою стало дійсно багато.

Як справжні рок-музиканти члени банди «Жадан і Собаки» попивали подарований коньяк на сцені, змочуючи пересохле горло. У моменти особливого драйву фронтмен гурту періодично сходив до слухачів, співаючи у натовпі. Тим самим він ще більше підбадьорював і розігрівав шаленіючу публіку.

У переддень концерту у Олександра Кольченка був День народження. Сергій попросив привітати Сашка.

«Наша підтримка надзвичайно важлива для нього. Ми не маємо права забувати про всіх політв’язнів, що перебувають у таборах» – сказав він.

Публіка аплодувала. Подарунком Сашкові стала одна з композицій.

«Сашко з Криму. Ми виконаємо пісню, яка також пов’язана з Кримом. Вона звісно не надто серйозна, але повністю відповідає атмосфері» – закінчив промову Сергій.

Публіка миттєво вгадала назву подарунку. Ним став трек гурту «Два портвейна». На приспіві Жадан підсував мікрофон публіці, тому окремим піплам пощастило заспівати разом з ним.

Загалом гурт відіграв близько години і сорока хвилин. Це дійсно круто і за це варто поважати команду музикантів. Гурт «Жадан і Собаки» виправдав наші надії. Атмосфера, яку вони створили безцінна. Цей гурт близький до людей. Він живе поруч з нами. Живе тими ж страхами і переживаннями, що й більшість українського населення сьогодні. Їх тексти не байдужі до реальності. Вони, ніби останній дзвін, сповіщають нас про необхідність бути учасниками суспільного життя в своїй країні, бо майбутнє залежить лише від нас з вами.

І на останок хочеться процитувати текст пісні гурту «Жадан і Собаки»  – «я залишаюсь, тут моя країна» – така ось філософія.

 

Слухайте Радіо ФРІ та не забувайте підписуватись на наші сторінки:
Автор: Максим Бондарєв