Безымянный

Літературний Ровер був і ще буде, буде і буде…

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

-“Щось про сандалі”, точно памятаю.
-“А ще ця пісня, от, про ровер”
-“І дівчинка така цікава, та що вірші читала”
-“Яка саме?”

Знає той, хто був на Літературному Ровері  і ще співає пісеньок від гурту  “The SunTime”. Так, саме вчора відбувся творчий вечір, той що Літературний Ровер і саме на цьому вечорі було весело, було затишно і просто як вдома, тільки з класною командою поетів і 2-ма музичними гуртами і було це в місті Львові, якщо хто не знає і організовувала це звісно ж  Львівська ФРІ.


І було там таке: багацько люду і багато рими або просто хороших віршів.
“Якщо дрова сухі, як відомо, достатньо іскри.
З почуттями те ж саме. Лиш імпульс — і от, гори.” – казала Яринка Сидорович.


І згадували разом з гуртом “BrandyBand” пісеньок Скрябіна та інших і всім було так тепло.
І казала нам Яна Лілл:

“В місті мого дитинства
Не стукали колеса трамваїв
Не розбивалися коліна
До старої бруківки”

І було в нас ще дуже багато цікавих людей, усіх й не згадаєш, хоча ні – вони всі запамятались, кожен своєю перчинкою.

А якщо Вам все таки цікаво про “Сандалі”, то це Рибко Віталій нам розповів і звучало воно так:
світ дивна річ, як не крути
по ньому легко мандрувати все далі і далі
я старий чоловік, повірте мені
от я і блукав, зі мною були мої сандалі

я любив опівнічні залізничні мости
під ними жив у журбі і печалі
пив теплий вермут й переходив на “ти”
із жебраками котрі також любили сандалі

і кохання пізнав і часи самоти
вірте мої жінки були ті іще кралі
всі вони були дикі мов дворові коти
любив я їх ніжно. майже так як сандалі

мав я сотні бійок на вокзалах й в метро
в тих місцях де мов вени плелись магістралі
рвав горлянки за їжу, свободу й тепло
ламав зуби й носи об вологі сандалі

гроші то порох, вірте бо я вже старий
я їх тратив на пійло й музиків у барі
але часом мусив пийнути й помий
та завжди блистіли пряжками чисті сандалі

не працював ані дня, я волоцюга, я пес
маю лише шляхи а між ними коллатералі
ви повірте старому і киньте монет
бо зносився вже я, але не мої сандалі

З Вами була Львівська ФРІ. до нових зустрічей з теплими віршами.

Напишіть відгук