Літератори зустрілись на школі-таборі «Калавурня» у Черкаській області

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Наметове містечко на галявині серед крислатих деревта сосен неподалік села Руська Поляна (що на Черкащині).  Сюди  з’їхались шанувальники образного слова із Полтавської, Вінницької  області, Харкова, Києва, Миколаєва, Івана-Франківська, Переяслав-Хмельницького, Черкас на  Всеукраїнську школу-табір, що відбулася 28–30 червня  2013 року. Захід приурочений 200-річчю від Дня народження генія української літератури Тараса Шевченка, 45-річчю Черкаського обласного літературного обєднання імені Василя Симоненка, 20-річчю журналу «Холодний Яр».

Це ще раз підтверджувало значення літературної школи для молоді. Не винятком стала і присутність секретаря Національної спілки письменників України по роботі із молодими авторами Сергія Пантюка, члена молодіжної  ради НСПУ Вікторії Осташ, які не тільки проводили чудові майстер-класи, а й давали суттєві поради.

 Усіх об’єднувала любов  до літератури,  тому знайомство із учасниками та тренерами  відбулось так швидко, що всі відчули себе однією сім’єю. Організаторами цього чудового заходу стала Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України, Черкаське обласне літературне обєднання імені Василя Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ та Черкаський міський осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив».

Сама назва літературної школи-табору «КАЛАВУРНЯ» говорила вже сама за себе і завдала відповідного колориту, налаштувала учасників на роздуми.

Що ж таке калавурня? Місцина, галявина серед лісу. А колись тут неподалік, на пагорбі, за словами жительки села Ірини Швед, знаходилася хата лісника. Люди ішли і кричали: «Караул». Із часом відбулася трансформація назви на «калавур».

І ось радісний момент – відкриття. Відрадно відзначити  нестандартну форму (а в лісі хіба вона може бути іншою): у дружнє коло ведучі Олена Желєзняк та Юрій Мяус запрошують учасників і оголошують основні принципи перебування на таборі. Потім слово було надано доценту кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, голові Черкаської обласної організації НСПУ Валентині Коваленко та відомому слемістові Сергієві Пантюку.

Недаремно говорять у народі: «Вдалий початок – гарний кінець». Ці слова цілком відповідають дійсності. 

Учасників табору  умовно було поділено на  «поетів», «прозаїків» – колір бейджика вказував належність до тієї чи іншої групи.  Запропоновані завдання квесту необхідно було виконати протягом трьох днів. На перший погляд, здавалось, що молодь не пише листів на папері, а виключно листується  в  Інтернеті. Та насправді це не так, адже однією із цікавинок заходу стала «ПОШТА», де учасники один одному писали листи.

І ось запрацювали перші галявини обміну досвідом: «Робота над віршованим текстом» Олександра Солодаря та «Композиціонування прозового твору» Світлани Горбань. Чомусь  запав у пам’ять приклад помилок, що вживають письменники у прозовому творі: «Убитий наповал турок упав». Звичайно, цей та інший приклади викликали посмішку. Давав анкетування, що відчуває письменник у моменти творчості, порекомендував книги:  Стівін Кінг «Як писати книги», Юрій Нікітін «Як стати письменником», Джулія Камерон «Путь художника», Михайло Арнаудов «Психологія літературної творчості», Л. Виготський «Психологія мистецтва», Даяна Хауперн «Психологія критичного мислення».

Можна погодитися із думкою Олександра Івановича: «Ніколи не знаєш, чим закінчиться твір». Запропонована вправа колективної творчості «Допиши вірш» стала підтвердженням цього.

Наступні два майстер-класи Юрія Мяуса, актора Черкаського академічного театру ляльок, «Основи сценічної мови» та «Основи фотомистецтва» від Катерини Михайленко дуже важливі для письменника так як доволі часто митцям пера доводиться виступати перед публікою… Юрій Мяус  розповів про правильну поставу, правильне дихання, як варто застосовувати дихання, щоб не втомлюватися, використовувати скоромовки якомога швидше.

Катерина Михайленко розповіла про основні види форм фотографії, композиціонування, експозиція.

Екзотичним у великому наметі, адже лив сильний дощ, виявився «Літературний менеджмент: від автора до читача» від Сергія Пантюка, де розповів про види літературного менеджменту: комерційний та автоменеджент, про особливості книговидавництва, просування книги. Молодь цікавили питання, на яких умовах працюють видавництва із авторами.

Другий день був найбільш насичений

Більшість читачів зі мною погодиться, що для дітей писати найважче. Секретами написання прози для дітей поділилась педагог за покликанням Валентина Коваленко, наголосивши: «Я виписала ту категорія вчителів, які в нього (дитину – авт.) закладали духовні людські основи, а з іншого боку я показала і тих реальних вчителів, які в дитині придушували оте дитяче, індивідуальність. Навіть була така, яка ненавиділа його за такий прозірливий, дитячий, глибинний погляд. Вона завжди уникала дитячого погляду тих карих оченят».

Про прийоми написання поезії для дітей поділився свої здобутком із присутніми Сергій Пантюк.

Творча особисть – творча в усьому. І тому не дивно, що Олена Мяус провела майстер-клас із виготовлення листівок, використовуючи техніку квілінг. Основам ораторської майстерності поділилася Олена Желєзняк.

А що було потім? Вільне спілкування.

Ну і нарешті третій день.

Валентина Коваленко на своєму майстер-класі доцільно пояснила значення вислову «до щирця поетичного слова»:  «Обов’язково треба було пройти плавун, такий високий і докопатися саме до того піску, який білий, щирий, звідки вже тече кринична природня, джерельна вода. Докопатися до щирця слова, якраз це і є пошук своєї індивідуальності. Оці слова зачіпають, вони змушують думати…

Основні прийоми комічного зібрали усіх присутніх. Гуморист, пародист, член НСПУ Іван Дубінін презентував власні пародії і ділився творчими секретами. «Комічні прийоми різні. Головне, щоб було цікаво читачеві. Адже ваші вібрації випуск у світ, у серця читачів. Будьте обережні зі словом». 

Чи можна редагувати поезію? Одні скажуть «так», інші – «ні».  Своїм досвідом саморедагування поділилася Вікторія Осташ.

Оксана Дуплій цікаво і змістовно донесла до учасників основи відеопоезії.

Смачні сніданки, обіди готували Антоніна Романенко, Наталія Бонь.

Катерина Вербівська, завідувачка відділів читальних залів Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва, зазначила, що всі різні, цікаві і між учасниками відбувся обмін.

Своїми думками про табір поділилася Ганна Кревська: «Отримала більше, ніж очікувала. Матеріал послугує для написання статей…»

Катерина Терен, учасниця із Івана-Франківська, збагатилася позитивними емоціями. «На такому таборі я вперше. Очікувала щось хороше. А тут і природа, і люди – усе в гармонії. Сама тільки починаю писати. Коли пишеш, знаходяться однодумці, свій твір можна давати старшим товаришам. Головне, не боятися критики».

Важливо відзначити, що найменшими учасниками табору, крім Яромира Пантюка, стали Валерія Карбушева, учениця 7 класу Черкаської ЗОШ №12 та Нікіта та Анна Міхель (спеціалізована школа №17).

Живописна природа Черкащини, ліс, свіже повітря, намети, карімати…  Живе спілкування не тільки створило позитивний настрій протягом усіх трьох днів, а й розширило межі світосприйняття. Будемо сподіватися, що і наступного року відбудеться літературна школа-табір на теренах Землі Тараса та Богдана.

 

Оксана Галаєва, член НС ПУ,

голова Черкаського міського

осередку ВМГО «Фундація регіональних ініціатив»

Напишіть відгук