Молодь… діє! А ви?

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Мабуть, мало хто з молоді (та і не лише молоді) не любить подорожувати, отримувати нові враження, «підкорювати» нові країни. Але не кожному «по кишені» власним коштом мандрувати Європою. А якщо за досить символічну плату не лише познайомитися з іноземною культурою, а й зайнятися саморозвитком? Як вам така перспектива?

Особисто мені – подобається.

Тож, чим же насправді дивує сонячна Іспанія, як не загубитися в аеропорту «Мадрид – Барахас», вийти заміж за сміттєвий бак, знайти друзів із різних куточків світу і до чого тут взагалі ФРІ – саме про це і піде мова нижче.

З 27 травня до 2 червня цього року мені пощастило побувати на тренінгу “TRANSITION COMMUNITIES: alternatives for a sustainable city life”, організований молодіжною іспанською НГО «Biodiversa». Цей курс проходив в рамках програми «Youth in Action» на півночі Іспанії, в провінції Астуріас.

ФРІ є партнером програм «Youth in Action».  На цей проект Олександра Бакун (Координатор Міжнародних проектів ФРІ) нам надала 3 місця (що, до речі, немало). В результаті відбору щасливими володарями «путівок» до Іспанії стали Катя Деменнікова з Миколаївської ФРІ та ми з Романом Пилипенко – з Харківської. Оформили візи, купили квитки (нагадаю, що Youth in Action повертає 70% вартості квитків і повністю надає проживання та харчування), приїхали в аеропорт…і тут почалось найцікавіше! Тож пристебніть ремені безпеки – буде гаряче!

Аеропорт «Мадрид – Барахас» зустрів нас не дуже тепло. Відверто кажучи – прохолодно. Після наших +28 за Цельсієм їх 14 вище нуля відразу освіжили. Але відчуття того, що ми приїхали в країну, де після двохгодинної сієсти гарячі іспанці (за версією порталу Travelers Diges, вони входять в десятку найвродливіших на планеті!) з червоними стягами вишколюють биків, а з вікон кидають мандаринами – це, повірте, варте того!

Тож настрій не зміг зіпсувати ані холод, ані досить сильний вітер, ані те, що ми ледве змогли знайти свій багаж в аеропорту (виявляється, туди треба їхати потягом близько 10 хвилин!!! Наш Бориспіль просто відпочиває). А привітливі та відкриті місцеві жителі просто таки зачарували своєю готовністю прийти на допомогу навіть за умови повної відсутності вербального порозуміння (англійську мову, як виявилось, там знають далеко не всі).

Про наші веселі поневіряння на шляху до місця проведення тренінгу розповідати зараз не буду – це тема окремого тому «Капіталу» Маркса та Енгельса. Та й це не зовсім відповідає нашій темі. Тож перейдемо до справи!

Протягом семи днів наша весела компанія з 27 учасників з 9 країн (Україна, Іспанія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Чехія, Кіпр, Польща) брала участь в тренінгу, провідною темою якого було покращення екологічного становища в наших країнах: «Transition city» як новий формат міста (більш пристосованого до потреб людей, екологічно чистішого та ближчого до природи, зі зменшеним споживанням надлишкових «благ» цивілізації), створення та функціонування екоферм, написання проектів на екологічну тематику та багато чого іншого.

В ході тренінгу нашою командою був розроблений екологічний проект, який найближчим часом ми плануємо реалізувати в Україні.

Крім досить напруженого робочого графіку (щодня було 3-4 сесії по 1,5 години), ми встигли і файно відпочити: відвідали з екскурсією найближчі міста, подивилися на справжню екологічну ферму, досхочу нагулялися околицями з чарівними гірськими краєвидами, навчилися нових цікавих енерджайзерів (із задоволенням поділимося з вами J), і, що найголовніше, знайшли нових друзів!

Не знаю, як там хто, а я ще встигла там же і «заміж вийти» . Не вірите? Кожен учасник цієї програми підтвердить, що під час показу проектів в передостанній день наша українська команда у тісній співпраці з азербайджанською провели перфоменс «Весілля Смітинки і Сміттєвого бака», в якому ролі щасливих наречених зіграли ваша покірна слуга та наш товариш з Баку Фарад. Ось так-то. Так що, дівчата, якщо ви до цього часу лише мрієте про весільну сукню (наприклад, креативно прикрашену банановими шкірками, старими газетами та брудними поліетиленками), досить лежати на дивані і виглядати у віконечко в очікуванні принца на білому «Бентлі» – негайно подавайтеся на програми від міжнародної служби!

Тим паче, можливостей зараз чимало. Це ж саме стосується і юнаків – сумувати вам точно не доведеться!

Хоча, як на мене, краще наших рідних, українських, в світі не існує!

Іспанська казка закінчилось, і Попелюшка повернулась на рідну українську землю. З безліччю нових ідей, проектів, вражень, але – додому.

Adiós, amigos!

До нових зустрічей у Європі!

Анна Андрусенко,

ФРІ Харків

Напишіть відгук