Навчальний візит ФРІшників у Вірменію

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Невеличкий звіт від Ярослава, Іри та Аліни, які їздили на Study Visit to Armenia: ‘Non-formal education and youth participation for active citizenship’ 29.10-05.11 у Єреван та Гюмрі

Барев, друзі!

Study Visit to Armenia або ж точніше to Hayastan (саме так гайї – вірмени  називають свою країну) відкрив для мене цю кавказьку і водночас останню за географічним критерієм європейську країну з різноманітних сторін – ми дізнались про молодіжну роботу у Вірменію, ознайомились з її напрочуд багатою культурою, а загалом я б охарактеризував цю країну як  «матеріально бідною – духовно багатою» – коли приїжджаєш сюди за 3000 км далеко на південь – розумієш, що в Україні добробут таки є (ВВП на душу населення у Вірменії 5200 дол. Порівняно із 7200 дол. в Україні).
Арарат (Навчальний візит у Вірменію)

Цікаві факти про Вірменію: гора Арарат, яка є символом Вірменії і де, за легендою, зупинився Ноїв ковчег, тепер знаходиться в Туреччині – так радянське керівництво у свій час наводило дружні відносини із Ататюрком. Віременія межує з 3-ма мусульманськими країнами –  Іраном, Туреччиною та Азербайджаном – з 2 останніми у неї закритий кордон, причому з Азербайджаном країна досі перебуває у стані війни. Також це перша країна у світі, яка прийняла християнство як державну релігію у 301р. З того часу і дотепер не належить ні до православної, ні до католицької течії у християнстві, це окрема гілка – Вірменська апостольська церква.

Метою проекту  було ознайомлення з реаліями молодіжною роботи у Вірменії. В ході програми учасники також обмінювались практикою і досвідом розуміння контексту молодіжної роботи в кожній з країн-учасниць навчального візиту.

Враховуючи тему навчального візиту Non-formal education and youth participation for active citizenship, програма була насичена – вільного часу практично не було, попри це контент програми був доволі невимушений і цікавий для сприйняття, за що окрема подяка приймаючій організації – Єреванському офісу швейцарської «KASA Foundation».

На початку програми учасники ділились очікуваннями та особистим внеском у програму, або іншими словами – займались самомотивацією та готували презентації свої організацій. Протягом навчального візиту учасниками було відвідано 8 громадських організацій та інституцій в Єревані та Гюмрі + Міністерство молоді та спорту Вірменії, де у нас була зустріч із департаментом молодіжної політики. Також у нас були неформальні зустрічі із громадськими та молодіжними активістами, які відстоюють екологічні ініціативи у Вірменії і, як це недивно для пострадянських країн, також зустрічаються з корупційними діями у сфері захисту навколишнього середовища.

Молодіжні активісти поділились із учасниками програми про стан молодіжної роботи у Вірменії у співпраці із представниками уряду – у Вірменії діє 3 організації – Молодіжна рада при Прем’єр-міністрі, Молодіжний парламент, Національна молодіжна рада. Ці організації покликані координувати діяльність молодіжної роботи та консультувати у цих питаннях уряд та парламент Вірменїі, проте єдиним діючим і якісним органом є лиш Молодіжна рада при Прем’єр-міністрі, 2 інші – фейкові утворення, які, за словами експертів МГО сектору, вже себе віджили.

Що цікаво у контексті співпраці з урядом – молодь у Вірменії все-таки існує, більше того – це один із пріоритетів Міністерства. Якщо порівнювати роль уряду у Вірменії у просуванні молодіжної роботи із українськими реаліями – то це –  небо і земля. У цій країні, меншій, ніж Одеська область – уряд проводить дослідження серед молоді щодо її потреб, світогляду, матеріального забезпечення і т.п.(нам навіть подарували це детальний звіт вірменською абеткою на 200 ст.), за результатами якого буде у грудні цього року буде прийнята стратегія розвитку молодіжної роботи до 2015 року. Так, Вірменія – не Україна, це матеріально бідніша країна, але і пересічні громадяни, і політики свідомі того, що молодь – це пріоритет розвитку країни.

Ще в нас були 2 екскурсії – у монастир Gerghard та у культурній столиці Вірменії – м. Гюмрі. Монастир IV ст., розташований у печерах – вразив автентичністю та практично ідеальним станом за бідьш, ніж 1500 рокі свого існування. А от містечко Гюмрі розкрилось з ракурсу «міста з далекого минулого» – 1988 року тут зареєстрували землетрус магнітудою 9 балів, в результаті чого загинуло 35 тис. мешканців, а саме місто донині живе «днем після землетрусу».

Країни-учасники: Німеччина, Італія, Польща, Україна, Грузія, Вірменія – 4 учасники з кожної країни (формат 3х3 – 3 країни-члени ЄС, 3 країни-учасники Східного Партнерства).

Варто наголосити, що з кожної країни-учасниці була 1 організація учасник, окрім України – де проводився відкритий конкурс на участь у проекті, за результатами якого на проект потрапило одразу 3 ФРІшників – Ірина Білик, Аліна Ковальська та Ярослав Мелех, а також представник МГО «Модос» із Маріуполя – Татевік Ватінян.

Цікаво, що представники організація-учасник проекту з Італії «Affabulazione» є членом тієї ж міжнародної організації, що і ФРІ –  «YEU International».

Що це дало ФРІ? В першу чергу, «про ФРІ почули». Те, що багато хто в нас сприймає як негативне явище – проведення масових протестів або «політичних акцій» – було доволі сміливо оцінено учасниками програми, по правді кажучи, дехто був навіть у захопленні.

ФРІ ближче познайомилось із колегами по «YEU International» із італійського «Affabulazione». До слова, її член подається у Governing Board на цьогорічній  Генеральній асамблеї «YEU International», що потенційно важливо при налагодженні співпраці з цієї міжнародною організацією.

ФРІ може стати партнером при проведенні міжнародних проектів або стати організатором і мати партнерів у інших країнах.
презентація ФРІ на навчальному візиті у Вірменію

Я вважаю участь у цьому навчальному візиті корисним – це чудова можливість дізнатись про стан справ молодіжної роботи та молодіжних організацій у іншій країні, особливо враховуючи той факт, що обидві країни об’єднує радянський background. Це можливість дізнатись про стан справ  і обмінятись досвідом із учасниками із інших країн, особливо від учасників з ЄС.

А що головне – то це можливість обмінятись думками із людьми з інших країн «з перших вуст» щодо реальної ситуації у цій країні як в громадському, так і в політичному житті. Бо часто те, що висвітлюють ЗМІ далеко не відповідає реальній ситуації у тій чи іншій країні. Так до прикладу, я дізнався про «грузинський сценарій і Саакашвілі» – в Україні президент Грузії висвітлюється як «передовик», водночас самі грузини встигли розчаруватись в ньому і перемога Іванішвілі на останніх парламентських виборах – це наслідок політики Саакашвілі, «катування у грузинських тюрмах» та елітарна корупція уряду Саакашвілі.

ФРішники на навчальний візиті у Вірменію
Найбільше вразило Ярослава: мандрівка автобусом та 2 літаками за 3000 км таки вартувала відвідати цю країну – гора Арарат, яку видно з усі куточків Єревану. Багато культурно країна, приємні та гостинні мешканці. Близько 99% населення країни сповідують християнство. А що головне – так це вірменська кухня – рекомендую!

А Аліна думає про поїздку таке: Будь-які подібні заходи – це, перш за все, комунікація та вимір нових ідей, відповідей, натхнення. Навчальний візит показав приклад єдності різнобічних організацій у єдиній меті – презентація своєї країни та готовності до активної інтеграції у міжнародний простір громадської активності. Чим не привід для українських організацій об’єднати свої наміри у подібному сумісному проекті та презентувати себе на світових форумах? Внутрішній обмін між ГО також є важливим кроком до самоідентифікації і розвитку. Думаю, що вже час виходити на інший рівень, позиціонувати себе з українським прапором у вишиванці та толерантністю у серці.
Навчальний візит у Вірменію (місто після землетрусу)

Напишіть відгук