Законопроекти про мирні збори: ВР – педалює, громадськість – вивіряє

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Законопроекти про мирні збори потребують експертизи Венеціанської комісії та широкого громадського обговорення – переконані правозахисники.

Учасники робочої групи по доопрацюванню законодавчої ініціативи “Про порядок організації і проведення мирних заходів” переконані, що в цьому не варто поспішати. Натомість Верховна Рада врешті хоче поставити крапку в перемовинах і затвердити закон в тому вигляді, який нині існує.

Однак гарний сам по собі законопроект про мирні збори (№2450) може призвести до несподівано репресивних наслідків…

Два законопроекти про мирні збори (№ 2450 та № 10569) потребують подальшого обговорення, і з цим поспішати – ризиковано.

Над законом № 2450 втомилися працювати усі. Робота триває понад 4 роки, вже двічі він був відправлений на експертизу до Венеціанської комісії, провелося купа засідань – “а віз і досі там”. Наразі з боку Верховної Ради йде ініціатива пришвидшити цей процес.

Незважаючи на досить вдалий законопроект про мирні збори № 2450, з деякими принциповими положеннями правозахисники не можуть погодитися.

Володимир Чемерис, голова правління ВГО “Інститут Республіка”, член Громадської ради при МВС називає головні ризики існуючого законопроекту № 2450: по-перше, це повідомлення про організацію заходу за 2 робочих дні; по-друге, не подано вичерпний перелік місць, заборонених для проведення мирних зібрань.

Так, 6 червня 2012 року профільний парламентський Комітет з питань прав людини проголосував за невичерпність переліку місць. Це фактично означає, що можна прийняти низку інших законів, у яких можна доповнити список заборонених місць. А це у свою чергу призведе до того, що акції протесту в ближчому майбутньому дозволять проводити десь на окраїні міста, де їх ніхто не побачить і не почує.

Нині мирні зібрання в центрі міста заборонені в Білорусії, Казахстані. Восени цього року таку заборону хочуть ухвалити в Санкт-Петербурзі.

Олексій Шевченко, голова громадського руху “Контроль ради справедливості” зауважує, що понад 100 громадських організацій, рухів та профспілок висловили не згоду щодо повідомлення про мирне зібрання за 2 дні. Однак Комітет з питань прав людини не прийняв це до уваги.

Два робочі дні можуть розтягнутися до шести з урахуванням вихідних та святкових днів, що є “незвично довго” за висновком Венеціанської комісії. Та навіть двох днів достатньо, щоб суд під будь-яким приводом заборонив людям збиратися.

“Як свідчать дані з Єдиного реєстру судових рішень, за 2011 рік 89,4% справ про протести забороняють”, – повідомляє Михайло Лебедь, представник всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”.

Вражаючі цифри з огляду на те, що право людини на мирні зібрання гарантоване Європейською конвенцією та Деклараціє прав людини.

Роман Куйбіда, представник Центру політико-правових реформ, підкреслив, що в Україні діє практика тотальних заборон мирних зібрань: “Конституція містить підстави таких заборон, але суди досить широко їх тлумачать”.

Також він прокоментував ті принципові положення, у разі затвердження яких створюватимуть перешкоди для мирних зібрань в Україні.

“Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення – не може бути підставою для розігнання мирної демонстрації.

Обмежання свободи зібрання необхідно мінімізувати, й ті чітко сформулювати. Такі обмежання мають стосуватися виключно екстремальних випадків.

Адміністративні санкції, включно 15 діб адміністративного арешту організаторів зібрань – таке положення необхідно виключити. Чому правозахисники мають боятися висловлювати свою позицію й проводити мирні акції протесту?”

Михайло Каменєв, заступник голови ВМГО “Фундація регіональних ініціатив”, член Громадської ради при МВС зазначив, що міжнародна спільнота називає серед найбільших порушень прав людини в Україні – це політично-мотивовані переслідування та не дотримання прав мирних зібрань.

Він також наголошує, що не можливо утверджувати лише один закон (№ 2450) без іншого (№10569, який містить суттєві доповнення). Тож потрібен ще час, щоб доопрацювати обидва закони, і остаточно привести у відповідність українське законодавство стосовно реалізації права на мирні зібрання.

Джерело: Центр інформації про права людини

Фото – Ірини Виртосу

Напишіть відгук