ФРІ підтримала звернення про відкладення парламентського розгляду Трудового кодексу

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

ФРІГолові Верховної Ради України
Литвину В.М.

Шановний Володимире Михайловичу!

Найближчим часом Верховна Рада України планує прийняти у другому читанні проект Трудового кодексу, що  містить цілу низку положень, які несуть загрозу для трудових і соціальних прав працівників.

Стаття 143 проекту Трудового кодексу дає можливість встановлювати фактично НЕОБМЕЖЕНУ тривалість робочого дня і тижня. Нею передбачено збільшити робочий тиждень з 40 до 48 годин. Крім того, законопроектом передбачена можливість встановлення більшої тривалості роботи протягом тижня, якщо працівник перебуває в стані очікування роботи, або має змогу відпочивати протягом робочого дня. Ця стаття Трудового кодексу порушує Конвенцію № 47 МОП «Про скорочення робочого часу до 40 годин на тиждень», яка ратифікована Україною.

Статтею 48 проекту Трудового кодексу України передбачено подовжити випробувальний термін з трьох до шести місяців. В Україні розповсюдженою є практика, особливо в банківській сфері, коли людей, які відпрацювали три місяці, звільняють як таких, що не витримали випробувального терміну. При цьому їм не оплачують відпрацьований час. На їхнє місце беруть нових людей, а звільнені наймаються на роботу в інший банк, де їх очікує подібне.

Статтею 49 проекту Трудового кодексу України роботодавцеві надається необмежене право на звільнення працівника під час його випробувального терміну. Результати випробування визначає роботодавець. Він у будь-який час має право звільнити працівника, не виплативши йому вихідної допомоги. Статті 48 і 49 порушують Конвенцію №158 МОП «Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємства», яка ратифікована Україною.

Згідно зі ст. 28 проекту Трудового кодексу України, роботодавці наполягли на тому, щоб їх наділили правом контролювати виконання працівниками трудових обов’язків за допомогою аудіо – та відеозаписів, які можуть використовуватися як докази в суді при звільненні працівника, застосовуватися для адміністративного чи матеріального покарання.

Усі норми законопроекту виписані таким чином, щоб роботодавці були зацікавлені у відсутності профспілки на підприємстві, тоді не потрібно буде узгоджувати з нею зміст таких нормативних актів, як накази, розпорядження, рішення роботодавця, питання оплати праці, нормування робочого часу тощо (статті 121, 122, 143……).

Книга 6 проекту ТКУ відтворює закон «Про соціальний діалог в Україні», який порушує право незалежних профспілок брати участь у соціальному діалозі, який усуває незалежні профспілки від соціального діалогу, зокрема позбавляє їх права підписувати колективні договори та угоди, участі в управлінні фондами соціального страхування та виключає із соціального діалогу на всіх рівнях. Таким чином положення    книги 6 проекту ТКУ порушують Конвенцію № 87 МОП «Про свободу асоціації і захист право на організацію» та Конвенцію № 98 МОП «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів», ратифіковані Україною.

Стаття 328 проекту Трудового кодексу України погіршує стан незалежних профспілок. Проектом передбачено розділити українські профспілки на дві нерівноправні категорії: «репрезентативні» та «нерепрезентативні». Згідно зі ст. 328 «репрезентативними» вважаються лише ті профспілки, які охоплюють не менше 3% працівників певної галузі (у законодавстві України поняття «галузь» не має чіткого визначення), 2% працівників, зайнятих у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Запропонованим критеріям було б важко відповідати навіть діючим профспілкам ЄС та США. Більшість профспілок були б визнані «нерепрезентативними». А «нерепрезентативні» профспілки не будуть допущені до участі в підписанні колективних угод і договорів, будуть усунені від управління фондами загальнообов’язкового соціального страхування та інших трьохсторонніх органів соціального діалогу.

Які наслідки матиме поділ профспілок на «репрезентативні» та «нерепрезентативні»? Практика застосування законодавства в Україні показує, що старі профспілки, які існують ще з радянських часів, часто неспроможні захистити інтереси найманих працівників. А незалежні профспілки вже зараз усувають від представлення інтересів найманих працівників і захисту їхніх прав, передбачених Конвенціями МОП.

Згідно з проектом Трудового кодексу України, визначати репрезентативність профспілкових організацій буде Національна служба посередництва і примирення, яка є державним органом при Президенті України. Інформація, отримана при визначенні «репрезентативності», зможе використовуватися проти незалежних профспілок.

Проект Трудового кодексу містить багато статей, які мають розмите юридичне трактування і будуть використовуватися роботодавцями для тиску на робітників і введення їх в оману, бо роботодавці мають більше можливостей для трактування трудового законодавства.

Слід зазначити, що багато положень нового Трудового кодексу вже діють на практиці. Зокрема, роботодавці вже застосовують норми щодо збільшення тривалості робочого дня та тижня без погодження з профспілками.

Ми, представники громадських організацій, просимо Вас, шановний Володимире Михайловичу, посприяти відхиленню розгляду проекту нового Трудового кодексу України з метою врахування громадської думки та підвищення рівня обізнаності громадян про соціально-економічні реформи провести публічні громадські обговорення редакції проекту Трудового кодексу України.

Конфедерація вільних профспілок України (КВПУ),

Об’єднання БОРОТЬБА,

ВГО “Інститут Республіка”,

Профспілка “Серп і Молот”,

Соціалістичне об’єднання “Ліва опозиція”,

Київська міська громадська організація “Альтерра”,

Федерація професійних спілок працівників малого та середнього
підприємництва України,

ВГО Громадянський рух “Контроль ради справедливості”,

ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ)

Напишіть відгук