ФРІ підтримала позицію жіночих організацій проти законодавчої заборони абортів в Україні

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

ФРІВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ) підтримала позицію жіночих організацій проти законодавчої заборони абортів в Україні. 18 квітня було ухвалене наступне рішення Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я щодо законопроекту No.10170 про кримінальну відповідальність за аборти – рекомендувати провести широкі комітетькі або Парламентські слухання з цього приводу. Нагадуємо, що це не профільний Комітет для даного законопроекту.

Відкритий лист

Президенту України Януковичу Віктору Федоровичу
Голові Верховної Ради України Литвину Володимиру Михайловичу
Голові Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
Бахтєєвій Тетяні Дмитрівні
Міжфракційному депутатському об’єднанню “Рівні можливості”
Віце-прем’єр-міністру, Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Раїсі Василівні
Голові Адміністрації Президента України
Льовочкіну Сергію Володимировичу
Першому заступнику Голови Адміністрації Президента України
Акімовій Ірині Михайлівні

Ми, представниці провідних жіночих громадських організацій, які об’єднують тисячі жінок України та представниці й представники громадських організацій інших напрямів висловлюємо своє обурення та глибоке занепокоєння нещодавнім зверненням керівників Української Греко-Католицької та Римо-Католицької церков до народних депутатів щодо законодавчої заборони штучного переривання вагітності (абортів) в Україні, а також відвертим перебільшенням та маніпуляцією даними щодо масштабів поширення цього явища в Україні.

Оперуючи мовою фахової інформації та обґрунтованих фактів, дозвольте поінформувати Вас про реальний стан речей та прокоментувати можливі наслідки та загрози такої ініціативи як для репродуктивного здоров’я жінок України, дотримання прав людини, так і для міжнародного іміджу нашої держави в цілому.

Абсолютно безпідставно була названа кількість 40 млн. абортів, здійснених протягом 20 років незалежності України. Натомість, офіційні статистичні дані свідчать про неухильне, у 6-7 разів, зменшення кількості абортів за останні 20 років. Якщо в 90-х роках цим методом намагались регулювати кількість дітей в сім’ї близько 1 млн. жінок, то у 2011 р. було здійснено 156 193 аборти. Крім того, на тлі зниження частоти абортів у жінок репродуктивного віку частота пологів має стійку тенденцію до зростання. Починаючи з 2001 року, частота пологів перевищує частоту абортів, у 2011 році кількість пологів склала 492 218, кількість абортів – 156 193, з них небажана вагітність (аборти легальні за бажанням жінки, кримінальні) – 101 212. Загальна кількість пологів за період незалежності України склала 9 794 856.

Ми також вкрай здивовані та стурбовані подальшим розвитком подій, спричинених цими емоційними та необґрунтованими заявами, зокрема реакцією окремих представників Верховної Ради України – органу законодавчої влади в Україні, задекларованого Конституцією України як незалежна і самостійна гілка влади, і поданням Андрієм Шкілем, представником Блоку БЮТ та членом комітету ВР з питань закордонних справ, законопроекту, яким пропонується заборонити аборти, крім тих випадків, коли це загрожує життю вагітної жінки. Вважаємо, що такі заклики та ініціативи є відкритим порушенням прав людини, принципів соціальної справедливості, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини, дискримінацією жінок та позбавлення їх права на репродуктивний вибір та планування сім’ї, які несуть загрозу їхньому здоров’ю та благополуччю.

Україна є однією з найбільших країн в Європі за територією, чисельність населення якої неухильно зменшується – з 52 мільйонів у 1989 році до 45,8 в 2011 році, з яких близько 12 мільйонів складають жінки репродуктивного віку (15-44 років). Проте очевидно, що не аборти, а низька народжуваність, міграція, серцево-судинні захворювання, алкоголізм, наркоманія, швидкі темпи поширення епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, низькі показники соціально-економічного розвитку є основними причинами цього явища.

Лише за офіційною статистикою 28,1% українських громадян живуть за межею бідності офіційно встановленої на рівні 922 гривень на одну людину в місяць. Найважча ситуація спостерігається в сільській місцевості, де майже 40% населення живуть за межею цього мінімуму. Економічні негаразди сьогодні призводять до ще більшого зниження рівня життя населення, а також суттєво обмежують доступ до сучасних методів контрацепції. Остаточно позбавити жінок доступу до легальної медичної допомоги у випадку небажаної вагітності, означає змусити їх шукати допомоги у кримінальній площині, що неминуче призведе до каліцтв та материнської смертності.

Дозвольте також нагадати вам, що досвід таких ініціатив вже мав свої трагічні наслідки, оскільки у 1936 р. в СРСР було заборонено аборти, що за вкрай обмеженими даними офіційної статистики призвело до збільшення смертей від абортів до 70% на початку 1950-х рр. та зростання кількості дітовбивств. За складних соціальних та матеріальних умов, у яких знаходилася більшість населення країни, це лише викликало лавиноподібне збільшення кількості кримінальних абортів зі страшними наслідками для здоров’я та життя жінок. У 1956 р. аборти в Україні було юридично легалізовано, що без сумніву сприяло зменшенню кількості кримінальних абортів та пов’язаною з ними материнською смертністю.

Хочемо також застерегти, що заборона абортів несе загрозу невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань у сфері дотримання прав людини, захисту та збереження її репродуктивного здоров’я та прав. Збереження репродуктивного здоров’я нації проголошено Україною одним із пріоритетних напрямків державної політики, що базується на принципах плану дій Міжнародної конференції з народонаселення і розвитку (Каїр, 1994) та спрямований на забезпечення загального доступу до послуг з охорони репродуктивного здоров’я. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання досягти Цілей розвитку тисячоліття, в тому числі Мети 5 – поліпшення здоров’я матерів та зменшення материнської смертності до 2015 року.

Логічним продовженням системної та послідовної діяльності Уряду України з виконання ключових ратифікованих міжнародних документів у цій сфері стало ухвалення документів, складених у відповідності до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та направлених на покращення стану репродуктивного здоров’я населення України, зниження рівня материнської смертності, кількості абортів і післяабортних ускладнень. Зокрема, державою було розроблено та ухвалено Національну програму «Планування сім’ї» (1995-2000), Національну програму «Репродуктивне здоров’я 2001-2005», а 26 грудня 2006 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Національну програму «Репродуктивне здоров’я нації» до 2015 року. Результатом її виконання стало створення в Україні потужної служби планування сім’ї, завдяки чіткій організації роботи якої вдалося суттєво вплинути на зниження кількості абортів в країні.

Сьогодні, на тлі стабільної тенденції до зменшення кількості абортів відбуваються позитивні зміни у зменшенні кількості позалікарняних абортів, що свідчить про наявну доступність до цієї послуги в закладах охорони здоров’я. Незважаючи на те, що кількість абортів в Україні щороку зменшується, цей показник все ще залишається високим в Україні (13,94 абортів на 1000 жінок репродуктивного віку) порівняно з іншими країнами Західної Європи (5,0 абортів на 1,000 жінок). Відповідно до висновків МОЗ та ВООЗ, в Україні все ще має місце низька якість медичних послуг у випадку небажаної вагітності та поширено застосування процедур небезпечного аборту. Отже залишається ще чимало проблем в цій сфері, масштаби яких значно збільшаться із забороною аборту.

Вирішення проблеми небажаної вагітності та абортів, насамперед, має бути пов’язано з посиленням профілактичних заходів, широкою просвітницькою роботою та доступом до сучасних методів планування сім’ї. Збереження репродуктивного здоров’я нації залежить від удосконалення законодавчої бази, забезпечення якісної медичної допомоги, підвищення кваліфікації медичного персоналу, модернізації клінік та забезпечення їх сучасним обладнанням, покращення доступу людей до інформації про сучасні засоби контрацепції як ефективного та цивілізованого методу планування сім’ї та попередження небажаної вагітності. Легальна та доступна процедура переривання небажаної вагітності, як крайнього заходу, має бути невід’ємним елементом профілактики небезпечних та кримінальних абортів в Україні, а також правом жінки зробити свідомий інформований вибір та отримати кваліфіковану медичну допомогу у випадку небажаної вагітності, з мінімальними ускладненнями та збереженням репродуктивної функції.

На підставі вищевикладеного ми сподіваємося на розуміння, повагу та захист права жінки на репродуктивний вибір.

Просимо Вас не допустити ухвалення рішень, які порушують репродуктивні права, а також загрожують здоров’ю та життю українських жінок.

Євген ДЕМЧЕНКО,

Голова ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ)
+3080664296278, +30681217741

Звернення також підтримали:

  • Харківська обласна ГО “Молодіжна правозахисна група-Харків” (МПГ-Харків);
  • Громадський рух “Феміністична Офензива”
  • Благодійний фонд “Здоров’я жінки і планування сім’ї”;
  • МБФ “Український жіночий фонд”;
  • “Інформаційно-консультативний жіночий центр”;
  • “Жіночий інформаційно-координаційний центр”;
  • Всеукраїнська ГО “Центр – Розвиток демократії”;
  • Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху;
  • Вінницька ГО “Інформаційно – просвітницький центр “ВІСЬ”;
  • Гендерний центр “КОЛО”;
  • Полтавськй обласний осередок Ліги соціальних працівників України;
  • Західноукраїнський центр “Жіночі перспективи”;
  • ЛМГО Науково-дослідний Центр “Жінка і суспільство”;
  • ІОЦ “Жіноча Мережа”;
  • БФ “Центр підтримки ініціатив”;
  • ГО “Нова хвиля для кращого майбутнього”;
  • Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка”, місто Рівне;
  • Кіровоградська обл. інформаційної жіноча служба;
  • ГО “Веселка”;
  • Центр гендерної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;
  • Славутицька міська громадська організація жінок СОІУ;
  • Центр соціальних і гендерних досліджень “Нове життя”;
  • Всеукраїнський жіночий центр інформації та соціально-економічної адаптації;
  • Харківська міська організація “Жіноча громада”;
  • Красноармійська міська Ліга ділових і професійних жінок;
  • Молодіжна організація “Перспектива”;
  • ГО “Спільна справа”;
  • Черкаський жіночий центр;
  • ГО “Чернівецький міський Центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу”;
  • Асоціація жінок-депутатів місцевих рад Чернівецької області;
  • Кримський правозахисний центр “Дія”;
  • ВЖЄО “Проект Кешер”;
  • Рівненське обласне відділення ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВС”;
  • Проект Кешер;
  • ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”;
  • Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда-Україна”;
  • НДО “Місто майстрів”;
  • Донецька обласна Ліга ділових і професійних жінок;
  • Київський інститут гендерих досліджень;
  • Молодіжна організація “Нова генерація”, м.Херсон;
  • Херсонська обласна організація Всеукраїнської ГО “Дія”;
  • Херсонський обласний центр “Успішна жінка”;
  • Херсонська жіноча ініціативна група “FeminaRight”;
  • Жіноча МГО, Київський осередок;
  • Херсонська обласна організація Організації солдатських матерів України
Повний список підписантів тутhttp://gender.at.ua/news/2012-03-20-963

Напишіть відгук