Вирок білоруському правозахиснику: яку позицію озвучить Київ?

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Вимога громадськості: звільнення Олеся Біляцького, розгляд питання про призупинення членства Білорусі в ОБСЄ та відновлення мандату Спецдоповідача ООН по ситуації з правами людини в Білорусі.

25 листопада 2011 року представники Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини в Білорусі в прес-центрі УНІАН озвучили позицію українського громадського сектору щодо засудження голови білоруського Правозахисного центру «Вясна», віце-президента Міжнародної федерації прав людини Олеся Біляцького.

Нагадуємо, що 24 листопада 2011 року суд Першотравневого району Мінська засудив правозахисника до 4,5 років позбавлення волі в колонії посиленого режиму з конфіскацією майна та шрафом у розмірі 721 млн. білоруських рублів (більше 62 тис. євро) за завдані збитки державі, 36 млн. білоруських рублів (більше 3 тис євро) державного мита. Суд визнав Олесю Біляцького винним в ухилення від сплати податків.

Олександра Матвійчук («Центр Громадянських Свобод») заявила, що дана справа має виразно політичні мотиви переслідування Олеся Біляцького за 15-ти річну правозахисну діяльність. Також вона наголосила на тому, що справа проти Олеся стала кульмінацією ситуації з громадським сектором в Білорусі, відповідно до якої наразі громадські організації позбавлені можливості легально працювати у правовому полі.

У ході прес-конференції Володимир Чемерис (Інститут «Республіка») зробив аналіз останніх законодавчих нововведень у Білорусі, серед яких, встановлення кримінальної відповідальності за організацію та проведення несанкціонованих мирних зібрань.

Відомий дисидент-шістдесятник Василь Овсієнко (Харківська Правозахисна Група) провів аналогію із справою Олеся Біляцького таз тими реаліями, в яких доводилося працювати українським правозахисникам в СРСР: «Тоді Україна була полігоном для випробувань каральних методик проти правозахисників. Так само, як і в справі Біляцького, працювала машина пропаганди, що поливала брудом чесне ім’я, та судова система, що виносила необґрунтовані вироки».

Учасники прес-конференції поділилися особистими спостереженнями за проведенням судових засідань по справі. Так, Олександра Матвійчук наголосила на безпрецедентних заходах безпеки, які ускладнювали доступ до судового засідання. Зокрема, усі бажаючі потрапити саме на це засідання проходили процедуру обшуку, в тому числі особисту, усі паспортні дані записувалися невідомими людьми у штатському, до самої зали поза чергою пускали невідомих людей спортивної статури тощо.

Михайло Каменєв (ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив”, Київський інформаційний центр Комітету) відзначив, що аргументи захисту і самого Олеся Біляцького про те, що грошові кошти із литовського і польського банківських рахунків використовували для правозахисної діяльності та на допомогу родинам політв’язнів суд не взяв до уваги. На думку Михайла Каменєва, саме уряди Литви та Польщі, чиновники яких передали інформацію про рух коштів по рахунках, мають тепер моральне зобов’язання відшкодувати 65 000 євро штрафу і конфісковане за рішенням суду майно.

Учасники прес-конференції відзначили, що в контексті переслідування правозахисників та громадянських активістів у Білорусі, тривожною є тенденція посилення тиску на громадянське суспільство в Україні. Правозахисники звертаються до української влади з вимогою висловити офіційну позицію щодо політичного засудження свого білоруського колеги. А також закликають міжнародну спільноту розглянути питання про призупинення членства Білорусі в ОБСЄ та відновлення мандату Спецдоповідача ООН по ситуації з правами людини в Білорусі

Кількома днями раніше Комісар з прав людини Ради Європи Томас Хаммарберг, що на момент проголошення вироку знаходився в Україні з візитом, прокоментував ситуацію наступним чином: «Звичайно, ми намагаємося впливати на ситуацією із правами людини в Білорусі, але проблема в тому, що ця країна не є членом Ради Європи. Ми сподіваємося, що достатньо різка заява, зроблена генеральним секретарем РЄ, матиме вплив на білоруську владу. Одного дня вони захочуть стати членом РЄ і справи, подібні до справи Біляцького, підриватимуть цю можливість. Ми намагаємося зробити все, що можемо, але це нелегко».

Довідково:

Правозахисна організація «Вясна», яку очолює Олесь Біляцький здійснює діяльність в Білорусі 15 років. За це час вона допомогла тисячам людей у захисті їх прав та свобод. Останні 9 років організація була позбавлена реєстрації у зв’язку із участю її членів у моніторингу за президентськими виборами. З цього приводу Комітету ООН з прав людини виніс рішення про неправомірність заборони діяльності організації, яке, втім, не виконується владою Білорусі.

Олесь Біляцький був арештовано четвертого серпня цього року. З того часу органам прокуратори під час проведення слідства було направлено більше тисяч клопотань про взяття Олеся Біляцького на поруки. Після оголошення вироку на захист правозахисника виступили з заявами представники Місії США при ОБСЄ, Верховний Представник ЄС Кетрін Ештон, Верховний Комісар з прав людини Ради Європи Томас Хаммарберг та депутати Європарламенту, а також Стефан Ессель — єдиний живий укладач Загальної декларації прав людини.

В останньому слові Олесь Біляцький заявив, що відчуває себе так, ніби повернувся у Радянський Союз, і що хоча пройшло більше 40 років неймовірним чином ситуація повторюється. «Я не шкодую про жоден свій крок, зроблений за ці 30 років у плані захисту демократії, прав людини в Білорусі, я це робив свідомо», – наголосив правозахисник в останньому слові на суді.

Попереду — суд апеляційної інстанції. На центральному офісі Правозахисного центру «Вясна» у Мінську висить банер: «Він захищав твої права 15 років, подумай про нього хоча б 15 секунд».

Деталі «справи Біляцького»:
http://hrwatch-by.org
http://spring96.org

Напишіть відгук