Каменєв: “Спілкування з міліцією на тему мирних зібрань”

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись
Михайло Каменєв
Михайло Каменєв

Текст роздаткових матеріалів лекції “Спілкування з міліцією на тему мирних зібраньМихайла Каменєва, заступника Голови ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ), члена Громадської ради при МВС України, члена Незалежної студентської профспілки “Пряма Дія”, члена-кореспондента Міжнародної мережі “Молодіжний правозахисний рух” (МПР) та інформаційного помічника керівника Міжнародної наглядової місії Комітету міжнародного контролю за ситуацією з Правами Людини в Білорусі. Лекція відбулася 8 жовтня у Києві під час дводенного навчання в рамках проекту на захист свободи мирних зібрань в Україні, що реалізується в Інститутом “Республіки” та Центром дослідження суспільства за підтримки National Democratic Institute:

“У міжнародних документах відзначено, що свобода мирних зібрань, так само як і свобода слова, право на справедливий суд та інші, є формою захисту прав людини та основоположних свобод. Дотримання прав людини та їх гарантування є наріжним каменем демократичного суспільства, що особливо важливо для України в світлі нинішнього головування в Комітеті міністрів Ради Європи та майбутнього головування в ОБСЄ. На цьому варто наголошувати.

При спілкуванні з міліцією варто чітко запам’ятати законодавчу базу, що регулює право на свободу мирних зібрань.

Nota Bene! Варто пам’ятати!

Обов’язковими до виконання актами найвищої сили щодо свободи мирних зібрань є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська Конвенція про захист прав людини та Копенгагенський документ 1990 року ОБСЄ. Складовою частиною європейського права в цій галузі є практика Європейського суду з прав людини, обов’язкова до застосування в Україні. Крім того, вкрай важливе місце посідають Керівні принципи зі свободи мирних зібрань ОБСЄ та Ради Європи.

Акти, що на національному рівні регламентують в Україні організацію та проведення мирних зібрань і відповідальність за порушення обмежуються Конституцією, Кодексом адміністративного судочинства, Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення та Рішенням Конституційного Суду щодо завчасного сповіщення про мирні збори.

Профільного закону, що регламентував би організацію та проведення мирних зборів, в Україні немає, хоча його давно рекомендували прийняти Ради Європи та Європейський Союз.

Будь-які інші документи, зокрема ухвалені органами місцевого самоврядування, не можуть регулювати реалізацію права на мирні зібрання. Обмеження на реалізацію можуть бути застосовані виключно на основі закону, Конституції та міжнародних договорів.

Стандарти надають перевагу і передбачають не перешкоджання, обмеження або розгін зібрань, а притягнення до відповідальності порушників після закінчення зібрання. «Презумпція на користь проведення зібрань» є одним з основних регулюючих принципів свободи мирних зібрань згідно з Керівними принципами ОБСЄ та Ради Європи, що є важливою складовою європейських стандартів.

ОБСЄ відзначає, що обмеження свободи мирних зібрань може бути нерозривно пов’язане з порушенням прав на життя та справедливий суд, свободу пересування і свободу від катувань.

Часто міліція посилається на існуючі порядки організації та проведення заходів, затверджені рішеннями органів місцевого самоврядування. Однак такі посилання на ці документи, як на підставу обмеження права на мирні зібрання, є порушенням п. 1 ст. 92 Конституції України, яким встановлено: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод».

Також Конституція України та Європейська Конвенція про захист прав людини не надають державі права розробляти перелік «установлених» місць для проведення мирних зборів.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини та Керівними принципами зі свободи мирних зібрань ОБСЄ, термін мирних зборів слід інтерпретувати як такий, що включає в себе поведінку, яка може дратувати чи ображати осіб, які не згодні з підтримуваними даними зборами ідеями та заявами, а також навіть таку поведінку, яка спрямована на навмисне перешкоджання чи створення перешкод діям третіх осіб. Використання образливих лозунгів не може бути приводом для заборони чи обмеження мирних зборів, а навпаки підлягає більшому захисту з боку влади. Крім того, українське законодавство взагалі не забороняє викрики будь-яких лозунгів, окрім таких, що є хуліганськими.

Є декілька сценаріїв діяльності міліції під час мирних зборів:

–        дотримання;

–        ігнорування на підставі “власного бачення” або незнання права та законів;

–        повне ігнорування норм (свавілля).

У випадку дотримання прав, спілкування з міліцією слід обмежити виключно обговоренням необхідних для організаторів акції дій міліції.

Слід пам’ятати, що організатори не зобов’язані надавати міліції копії повідомлень, або інші документи для ознайомлення, окрім випадків, коли міліція прагне встановити особу того, з ким спілкується.

Варто записати контактні дані, телефон та звання міліціонера, з яким ведеться розмова. Це згодить в майбутньому в разі потреби зв’язатися з представником правоохоронних органів, що відповідає за громадську безпеку з метою узгодження спільних дій. Це демократичний шлях, хоча в реаліях України не особливо варто довіряти будь-яку інформацію міліції.

Перед початком мирних зборів міліція іноді хоче зазняти на відео, як попереджає заявників про відповідальність за порушення. Цього не слід боятися. Втім, ніхто не зобов’язує заявника мирних зборів бути персонажем цього “відеоролику” і можна проігнорувати міліціонера, відвернутися, чи взагалі піти від нього геть.

Для учасників акції все, що не заборонено законом, дозволено.

У спілкуванні з міліцією треба:

–        вести розмову твердо та рішуче;

–        звертатися ввічливо та на Ви;

–        не повідомляти зайву та персональну інформацію, обмежитися виключно загальновідомим фактами чи інформацією з повідомлення про проведення мирних зборів;

–        намагатися в разі потреби роз’яснити міліціонеру в доступній формі суть існуючих законів та гарантій прав.

У разі ігнорування на підставі “власного бачення” або незнання права та законів варто спробувати докладно роз’яснити суть існуючого законодавства міліції і журналістам, які присутні. Пояснити, що дії заявників законні та захищені правом на свободу мирних зборів.

Не факт, що правоохоронці одразу ж все зрозуміють, але тільки постійним нагадуванням та роз’ясненням норм можна змінити існуючий стан речей та просвітити міліціонерів.

Міліція зобов’язана розглядати ситуації виключно в правовому полі, а не формальному. Оціночні судження та припущення не можуть бути використанні для обмеження права на мирні збори.

У разі повне ігнорування норм (свавілля) з боку міліціонерів, слід спробувати  докладно роз’яснити суть існуючого законодавства міліції і обов’язково журналістам, які присутні. В такому випадку є великий шанс, що подальші дії міліції, які б вони не були, будуть правильно витлумачені та зображені журналістами.

Міліція має звичку часто брехати в обличчя журналістам, навмання тлумачачи закони та Конституцію. Заявники акції мають продемоснтрувати своє глибоке знання діючої правової системи, чим вигідно виглядатимуть на фоні байок міліціонерів.

Міліція за законом не має обмежувати право на мирні зібрання в разі якщо:

  1. Повідомлення про проведення заходу було подано завчасно і відповідало нормам, відтак влада була належним чином повідомлена. Всі формальні процедури для проведення мирних зборів організаторами мирних зборів виконано. Втім, залишається право на так звані спонтанні мирні зібрання, повідомляти про які не треба, втім тут вже буде важче порозумітися з міліцією.
  2. Судова заборона мирних зборів була відсутня.
  3. Громадяни зібралися мирно, без зброї, не заважали дорожньому руху, не порушували громадський порядок.

Протиправні дії міліції з обмеження, заборони чи розгону мирних зборів підпадають під кримінальну відповідальність за ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення службових повноважень) та ст. 340 ККУ (незаконне перешкоджання проведенню мирних зборів). У випадку протиправних дії міліції, заявникам та учасникам мирних зборів слід обов’язково оскаржити такі дії до прокуратури.”

Напишіть відгук