Солонтай щодо проблем армії в Україні

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Текст роздаткового  матеріалу лекції “Актуальні проблеми молодіжного руху України” екс-голови ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ), члена Національного комітету громадянської кампанії “МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!”, експерта Інституту Політичної Освіти (ІПО) Олександра Солонтая. Лекція відбулася 16-17 квітня у Львові під час навчання в рамках проекту “Транснаціональна мережа з захисту прав призовників: захист молоді в ситуації державної дискримінації”, що реалізується в Україні ГО “Центр Громадянських Свобод” за фінансової підтримки Європейської Комісії, та організоване ІПО та Нацкомітетом “МОЛОДІЖНОЇ ВАРТИ”:

“В Україні є дві проблеми молоді, які неодноразово молодіжний рух намагався вирішити, але які виявилися найскладнішими. Це житлова проблема і проблема армії. Усі інші проблеми молодіжної політики знаходили ті чи інші рецепти вирішення, змінювали своє обличчя, характеристики. Натомість ці дві проблеми, виявилися сталими: відсутність доступу до можливостей покращувати житлові умови та строковий примусовий призов тих, що не бажає здійснювати військову службу у мирний час.

Цікаво, що обидві проблеми тісно взаємопов’язані. Зокрема, одним із головних напрямів реформи Збройних Сил України, про який було неодноразово заявлено під час публічних виступів керівників держави, є перехід на контрактну форму комплектування Збройних Сил. А самі контрактники кажуть, що найбільшою їхньою проблемою є житлова. Саме через те, що вона не вирішується, вони покидають армію і йдуть працювати в комерційний сектор. Аналогічної позиції притримуються багато молодих офіцерів. Вони вражають, що це найболючіша проблема.

Щодо строкової служби, то мало хто знає і усвідомлює, що ще 1998 року в Україні припинився тотальний призов на примусову строкову службу. Якщо раніше в армію брали усіх 18-25 річних хлопців, окрім тих, хто мали право на відстрочку, то ще 1998 року в Україні система знилася. Прийняттю цього рішення передувала низка документів та реальне чисельне скорочення армії, а також Указ Президента України Л. Кучми від 17 червня 1998 року «Про припинення призову громадян України на строкову військову службу».

Мотивація тодішнього головнокомандувача, Президента України Леоніда Кучми щодо припинення призову була така: «У зв’язку  з  проведенням організаційно-штатних  заходів  та скороченням чисельності особового складу до необхідної достатності – припинити тимчасово призов громадян України на строкову військову службу до Збройних Сил України, Національної гвардії України та військ урядового зв’язку Служби безпеки України».

Після цього 1 жовтня 1998 року вперше в історії України був виданий документ (тоді це – Указ Президента, нині це – Постанови уряду), яким була встановлена конкретна кількість призовників, які будуть призвані на примусову строкову військову службу під час призову.

Такий підхід породив в Україні фіксування системної корупції з визначення державою (воєнкоматами) тих, кого з молодих людей в армію брати, а кого ні (загалом в Україні – 3 млн. молодих чоловіків віком від 18 до 25 років). Адже щороку необхідно «взяти в армію» у 20-30 разів менше хлопців від наявного призовного ресурсу (у залежності від регіону).

Високий рівень корупції у військкоматах при вирішенні питань призову на строкову військову службу на 12 місяців не є таємницею[1]. У зв’язку з цим на розгляд Верховної Ради України навіть подавався законопроект №3507 від 25.05.2007, де передбачалась можливість шляхом сплати 31000 грн. легально звільнитись від проходження строкової військової служби.

Загалом підраховано, що більше 50% ухиляються від проходження служби в армії, порушуючи чинне законодавство, у якому за це навіть передбачена кримінальна відповідальність.

Реагуючи на зміни в державі, молодіжний рух діяв далі. 17 листопада 1998 року у міжнародний день студентів розпочалася довгострокова молодіжна всеукраїнська кампанія «Україні – професійну армію!» з гаслом «В ХХІ століття без – призовів та дідівщини!».  Метою проведення кампанії була вимога запровадити поетапний перехід до професійної армії, а на першому етапі – звільнити випускників вищих навчальних закладів від примусової служби в армії.

Акція розпочалась в один день в усіх областях України. Під час кампанії було зібрано та передано у Міністерство оборони понад 400 тисяч підписів на підтримку вимог (організатор – ВМГО «Молодий Рух»).

19 лютого 1999 року з ініціативи молоді було проведено круглий стіл «Україні – професійну армію» за участю представників Генерального штабу Збройних сил України. Якраз у цей час розпочалися президентські вибори. Діючий Президент України, Головнокомандуючий Леонід Кучма вирішив підтримати дану ініціативу і пообіцяв до 2004 року «Незалежній державі — сучасну армію». Зокрема, балотуючись на другий строк на 1999-2004 рок він зазначив «Нова військова доктрина; перехід до професійної армії; зміцнення матеріальної бази і кадрового складу Збройних Сил України; розвиток військової науки; дієві соціальні гарантії та повага — військовослужбовцям»[2].

7 квітня 2001 року Президентом України Л. Кучмою було затверджено “Концепцію переходу Збройних сил України на комплектування військовослужбовцями контрактної служби на період до 2015 року”. Положення Концепції реалізовані у заходах Державної програми переходу Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, що затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №348.

Фактично, Л. Кучма молодь обманув. Згідно затвердженої концепції і програми скасування призову було відстрочено на невизначений час, а формально – до 2015 року. Разом з тим, фактично призов почав різко скорочуватися. З часів проголошення незалежності України призов на військову службу осіб офіцерського складу запасу не здійснювався.

Кількість призваних молодих хлопців, тис.[3]

Рік 1999 2001 2002 2003 2004 2005
Весна 51,32 47,4 46,8 41,28 35,81 31,24
Осінь 50 43,62 45,3 41,29 28,82 40,15
Всього 101 91 92 83 75 71
Рік 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Весна 30,79 29,91 21,6 26,5 26 26,1
Осінь 33,93 29,5 25,5 26,4 27
Всього 65 60 47 53 53

Штатна чисельність Збройних Сил України на сьогодні становить близько 200 тис посад. В армію кожні півроку призивається 26 тис. хлопців. З яких близько 12 тис. охороняють військові склади та частини, 8 тис. займаються військовою підготовкою, 5 тис. служать у внутрішніх військах міліції.

Програмою Президента України В. Ющенка «Десять кроків назустріч людям» у 2004-2009 роки також передбачалося переведення Збройних сил України на контрактну основу в кінці 2010 року. Ця дата була затверджена Розпорядженням Президента України № 1043/2005-рп від 16.05.2005 р. «Про заходи щодо переходу підрозділів Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями за контрактом». Одночасно Міністерству оборони України доручалося провести протягом 2005-2006 рр. експеримент з метою виявлення проблем, які можуть виникнути під час переводу Збройних сил України на контрактну основу комплектування, та визначення шляхів їх вирішення. Ця теза закріплена у Державній програмі розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки (затверджена Указом Президента України від 27 грудня 2005 р. №1862-25т)[4].

Але 2006 року Україна стала парламентсько-президентською державою. Стає важливою позиція політичних сил.

Ідучи на вибори 2007 року до Верховної Ради України Юлія Тимошенко оголосила про скасування примусового призову вже у 2008 році.

У відповідь на цю ініціативу лідери блоку «НАША УКРАЇНА-НАРОДНА САМООБОРОНА» (НУНС) Віктор Ющенко, Анатолій Гриценко, Юрій Єхануров та ін., заявили про те, що це зарано. Хоча загалом НУНС підтримав перехід на професійну армію, взявши під час виборів зобов’язання «професійна армія до 2010 року».

У вересні 2007 року лідер НУНС, Президент України Віктор Ющенко, привселюдно заявив що виключає створення армії на контрактній основі раніше 2010 року. “Україна професійну армію, яка ґрунтуватиметься на добровільній контрактній основі, матиме з 1 січня 2010 року” – сказав В. Ющенко, реагуючи на розпочату у суспільстві дискусію про можливе скасування призову у 2008 році.

Секретаріат Президента України В. Ющенка також нагадав про розпорядженням Президента України 2005 року. Відповідно до нього («Про заходи щодо переходу підрозділів Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями за контрактом») перехід ЗСУ на контрактну основу здійснюється до кінця 2010 року.

Тієї ж самої думки були представники правлячої на час виборів Партії Регіонів. «Перехід на професійну армію. З 2008 року втричі збільшаться виплати курсантам та солдатам строкової служби. Грошове утримання молодших офіцерів буде не нижче 2 тис. грн. на місяць» – зазначила політична сила на чолі з Віктором Януковичем. А у жовтні 2007 року віце-прем’єр-міністр України Олександр Кузьмук (Партія Регіонів) заявив: “Президент правильно заявив, що не раніше 2010 року” .

Також пролунали заяви представників Міноборони та СБУ. Якщо міністр Анатолій Гриценко заявив, що будь-які ініціативи політичних партій “не реалізовуватимуться, зокрема, що стосується припинення призову військовослужбовців з січня 2008 року”, то заступник головного інспектора МО України генерал-лейтенант Дмитро Уманець зазначив: “Сьогодні в українській армії служать юнаки з найбідніших сімей, з поганим здоров`ям. Безпека держави зараз в таких руках”. Заступник начальника ГУ по боротьбі з корупцією СБУ генерал-майор Валерій Рацюк натомість висловився про необхідність призову ще 2-3 роки.

Після виборів однією з вимог блоку НУНС до блоку Тимошенко щодо формування спільного уряду стала відмова Тимошенко від дати 2008 року. Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо підвищення боєздатності Збройних Сил України” № 1209/2007 від 12.12.2007 р. Кабінету Міністрів було доручено підготувати та подати пропозиції про внесення змін до Державної програми розвитку Збройних Сил на 2006-2011 рр. щодо завершення переходу Збройних Сил на контрактний принцип комплектування до кінця 2010 р.

У лютому 2008 року Міністерство оборони України прийняло Перспективний план основних заходів щодо переходу Збройних Сил України на комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом на період 2008-2010 рр. Для сприяння процесу переходу Збройних Сил України на контрактну основу у 2008 р. Міністерством оборони України була розроблена і впроваджена Концепція створення і розвитку професійного сержантського складу і створення системи багаторівневої підготовки, за якої професійні сержанти з розширеними повноваженнями повинні взяти на себе основний тягар з виховання і навчання особового складу і стати основою професійних Збройних Сил.

Станом на початок 2010 року, фактично В. Ющенко теж обманув молодь? У кінці строку своїх повноважень, він видав черговий указ про весняний призов. В Україні і надалі продовжує діяти адміністративна та кримінальна відповідальність, за ухилення від примусової строкової служби.

Щороку українські військкомати просіюють крізь корупційне сито кілька мільйонів українських громадян, щоб взяти хабара. За те, щоб не йти служити – «плати!», щоб йти – «теж плати?». В армію беруть 2,5% хлопців. Хто і за якими правила робить цей корупційний відбір, в умовах постійного скорочення військових кафедр ? Дійшло до смішного, – понад 50% хлопців мають медичні довідки !

Сьогодні в Україні армії майже не залишилося. Це засвідчено тисячами тих, хто повернувся після служби, десятками тисяч офіцерів, які покинули армію. Це знають громадяни, це бачить світ, це знає навіть наша влада і Міноборони, хоча справно просить щороку бюджет на своє існування. Це знає головнокомандуючий та його оточення….

То чи здатні ми це змінити ?

Звичайно здатні. Наша країна в наших руках. Нам потрібна боєздатна та професійна армія, без строкового призову у мирний час, з нормальним контрактом, без примусу для юнака, а з можливістю зробити професійну військову кар’єру для патріота та з виїздом на полігон зрілого мужчини.”


[1] Див. Щоденна всеукраїнська газета День №32, 24 лютого 2010 р.

[2] Передвиборна програма кандидата у Президенти України Кучми Леоніда Даниловича

[3] Зростання кількості призову в осінній призов 2008-го та весняний призов 2009-го років може пояснюватися економічною кризою, російсько-грузинською війною та іншими факторами

[4] в Україні прийнята на роки вперед Національна оборонна доктрина, а кілька років тому затверджена Національна програма розвитку ЗСУ. В останньому документі чітко зафіксовано перехід армії на контрактну основу в 2010 р.

Напишіть відгук