Що читає луцька молодь?

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

І чи взагалі щось читає?! На ці питання намагалися відповісти принаймні для себе студенти, що вперше зібрались на посиденьки за чаєм, які відбулися в рамках проекту «Літературне бомбардування». Cуть таких зібрань у тому, що кожен присутній може презентувати свою улюблену книжку і обмінятися нею з іншими. Крім того, у неформальній атмосфері молодь може обговорити літературу вцілому, поговорити про останні тенденції та згадати про класику.
Організатором зустрічі стала молодіжна організація “ФРІ” (“Фундація Регіональних Ініціатив”).  Крім того, всім присутнім були презентовані спеціальні закладки з логотипом даної організації, у яких є своє призначення:
Кожен, хто обмінюється літературою, вручає “товаришам по читанню” таку закладку зі своїми координатами, – розповів Тарас Ібрагімов, один із організаторів зібрання.
Перша зустріч була присвячена питанню: “Що читає луцька молодь?”. Молоді люди, які зібралися на ній намагалася розгадати феномен саме молодіжної літератури — чому одні автори стають популярними серед юних читачів, а інші — ні.
Прозвучали думки про те, що деякі молоді люди, на жаль, якщо щось і читають, то книги штибу “Методи зваблення”, “Життя без трусів” тощо. Якщо ж таку молодь спитати, якій художній літературі вони надають перевагу, хто їх улюблений український письменник — нормальної відповіді не буде, бо це є для такої молоді дуже далеким.
Загалом, молодим людям найчастіше нецікаво читати те, що включено, скажімо, до шкільної програми, – вважає Юлія Гусаровська, студентка, – це своєрідний юнацький протест. Великий вплив на молодь здійснює і інтернет, і думка друзів. Були часи, коли найпопулярнішими українськими письменниками серед молодих людей були Любко Дереш, Ірена Карпа тощо. Згодом з’явилося чимало авторів, які копіювали їхній стиль написання. Така література подобалася молоді, бо в ній використовується сленг, нецензурщина.
Присутні на зібранні зійшлися на думці, що найбільш визначальною для вибору книг для прочитання серед молоді є все таки мода, певна тенденційність. Прозвучали думки і про те, що для того, щоби бути молодіжним письменником, неважливо, скільки тобі років, з якої ти країни. Для цього важливим є інше — що ти — молодий душею.
Загалом, на зустрічі молоді люди презентували книги: Харукі Муракамі “Дружище Квак спасает Токио” і “Дети из камери хранения”, Федора Достоєвського “Злочин і кара”, Януша Вишневського “Самотність у мережі” тощо.
Говорили на зустрічі і про книгу Ліни Костенко “Записки українського самашедшого”. Говорили, що в цьому творі все накупу та іноді здається, що чи не всі події висвітлено з негативного боку. Проте ця книга “підняла” всіх — хто читає і не читає літературу, зацікавила, заінтригувала:
– Феномен цієї книги в тому, що Ліна Костенко — літня жінка, у всіх сформувався її образ як поетеси, – вважає Тарас Ібрагімов, – і тут раптом, “на старості років” – об’ємний прозовий твір, у якому викладені певні власні узагальнення. Це був хороший хід, на який всі “повелися”. Про книгу я чув неоднозначні відгуки, але багатьох вона зацікавила, і це факт.
Загалом, як розповіли організатори зібрання, МО “ФРІ” долучалася до таких цікавих літературних заходів, як “Мандри книги”.
– Суть акції була в тому, що книга львівського автора Сергія Трохимовича “П’ятеро в ліфті, не рахуючи музи” мандрувала містами України, в кожному з яких проводилися тематичні флеш-моби та усілякі “фішки”, – розповів газеті “Аверс-прес” Юрій Сковорода, член МО “ФРІ”, – на вулицях Луцька ми також проводили літературний рух в рамках цієї акції — давали почитати перехожим уривок із книги, а враженнями вони ділилися на величезному ватмані, котрий потім був переданий автору.
Будемо сподіватися, що у нашому місті зібрання читаючої і думаючої молоді стануть хорошою традицією.

Віра ШЕВЧУК


4 thoughts on “Що читає луцька молодь?

Напишіть відгук