Громадськість домоглася ветування законопроекту “Про регулювання містобудівної діяльності”

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Сьогодні Президент України ветував законопроект “Про регулювання містобудівної діяльності” No.7418, проти прийняття якого протестувала громадськість. Раніше звернення-вимогу до Президента про вето щодо цього Закону підписав в тому числі і Харківський осередок “Фундації Регіональних Ініціатив” (ФРІ).

Громадські екологічні організації України раніше висловлювали своє занепокоєння з приводу цього законопроекту на етапі його підготовки Мінрегіонбудом, звертались до Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова з проханням зняти з розгляду Кабінету Міністрів України цей законопроект. Екологічна громадськість зверталася до керівництва Верховної Ради України, комітетів та окремих народних депутатів на всіх етапах його опрацювання про неприпустимість прийняття цього законопроекту в існуючій редакції. Утім, голос громадськості не був почутий і громадська думка не була врахована. Більше того, народні депутати України, що підтримали цей законопроект, проігнорували думку Науково-експертного та юридичного управлінь Апарату Верховної Ради України.

Прийняття таких змін до законодавства порушує міжнародні законодавчі акти, зокрема положення Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (ратифікованої у 1999 р.) та Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (ратифікованої Україною у 1999 р.).

Законопроект у сьогоднішній його редакції порушує права громадян України, не враховує вимог Конституції України та інших законодавчих актів України. Зокрема:

1. Новий закон звужує предмет громадського обговорення. Якщо чинний Закон України «Про планування і забудову територій» передбачав проведення громадського обговорення:

– погоджених в установленому законодавством порядку проектів схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;

– генеральних планів населених пунктів;

– детальних планів територій;

– проектів забудови територій;

– містобудівного обґрунтування розміщення об’єктів містобудування;

то новий закон передбачає громадське обговорення лише розроблених і погоджених проектів генеральних планів населених пунктів.

Тому закон звужує зміст і обсяг існуючих прав громадян України, у тому числі передбачених статтею 50 Конституції України, що є неприпустимим згідно частині третій статті 22 Конституції України.

2. Новий закон значно звужує повноваження органів місцевого самоврядування з питань виділення земельних ділянок під будівництво. Зокрема законом (пункт 4 розділу V «Прикінцеві положення» щодо нової редакції статті 12 Закону України “Про основи містобудування») передбачається можливість делегування місцевими радами питань, що належать до їх повноважень (у тому числі, і визначених Конституцією України), своїм виконавчим органам або місцевим державним адміністраціям.

Такий підхід не відповідає Конституції України в частині гарантування в Україні місцевого самоврядування. Так, відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. А відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Такими утвореними територіальною громадою органами є виключно місцеві ради (стаття 141 Конституції України). Згідно ж зі статтями 181, 190 Цивільного кодексу України земельні ділянки є майном. Відтак, місцеві ради не вправі делегувати свої конституційні повноваження своїм виконавчим органам, оскільки місцеві ради утворюються територіальною громадою, в тому числі для управління майном.

Якщо право ухвалювати рішення щодо земельних ділянок для потреб містобудування буде передано виконавчим комітетам сільської, селищної, міської рад, це означатиме, що кілька людей отримають можливість абсолютно безконтрольно розглядати зазначені питання і приймати рішення щодо надання земельних ділянок або прав на них для містобудівних потреб; розпоряджатися земельними ділянками для містобудівних потреб; затверджувати результати земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них.

3. Новий закон спростовує положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про екологічну експертизу» про обов’язковість екологічної експертизи у процесі інвестиційної, господарської та іншої діяльності, яка впливає або може вплинути на стан навколишнього природного середовища. Новий закон вилучає з переліку об’єктів екологічної експертизи інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств (пункт 8 розділу V «Прикінцеві положення» щодо нової редакції статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Новий закон замість проведення державної екологічної експертизи передбачає здійснення державної експертизи в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури. Отже, виникне ситуація, коли Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України самостійно встановлюватиме для себе правила, змушуватиме всіх дотримуватись цих правил і саме себе контролюватиме, адже навіть процедуру громадського обговорення перетворено на фарс. А громадські слухання як форма обговорення проектів містобудівної документації та місцевих правил забудови вилучаються із Закону України «Про планування і забудову територій».

4. Новий закон (пункт 3 розділу V «Прикінцеві положення» щодо нової редакції Закону України «Про інвестиційну діяльність») вилучає з статті 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» вимогу одержання необхідного дозволу на капітальне будівництво, позитивного комплексного висновку державної експертизи щодо дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва чинних нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екологічної безпеки, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності будинків і споруд, а також архітектурних вимог. Натомість Закон України «Про інвестиційну діяльність» у діючій редакції дає можливість контролювати і не дозволяти здійснювати екологічно небезпечну діяльність. Таким чином, новий закон надає можливість реалізації в Україні екологічно шкідливих проектів під виглядом інвестицій, що може призвести до погіршення екологічної ситуації та здоров’я українців. Важливо зазначити, що вже зараз громадські екологічні організації з тривогою констатують в усіх регіонах України справжню навалу «іноземних інвестицій» у вигляді застарілих виробництв, технологій, які завозять в Україну і планують для будівництва.

5. Новий закон суперечить зобов’язанням України щодо виконання Порядку денного асоціації з Європейським союзом, де в частині «Навколишнє природне середовище», сторони співпрацюють щодо підготовки до імплементації актів acquis ЄС, включаючи Директиви щодо оцінки впливу проектів і планів на навколишнє середовище (ОВНС), зокрема, Директиви ОВНС 85/337/ЕЕС з подальшими доповненнями та Директиви про участь громадськості в ОВНС 2003/35/ЕС, і підтримки України у подальшій розробці та імплементації українського законодавства, стратегій та планів у сфері навколишнього природного середовища, зокрема щодо оцінки впливу на довкілля, стратегічної оцінки, доступу до інформації у сфері навколишнього природного середовища та участі громадськості.

Наскільки нам відомо, офіційний висновок щодо відповідності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» acquis ЄС – не готувався. Відсутність такого висновку і, відповідно, відсутність врахування його результатів в процесі розробки нового закону протирічить вимогам Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і загрожує погіршенням співпраці з ЄС внаслідок невиконання Україною екологічних пріоритетів ПДА в 2010 році.

Законопроект у сьогоднішній його редакції порушує конституційні права громадян України, зводить нанівець засади державної екологічної експертизи, призведе до погіршення стану довкілля, збільшує ризики для здоров’я населення і погіршує перспективи європейської інтеграції України.

Напишіть відгук