Делікатний: “Кабмін змушує МОНМС порушити чинне законодавство”

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

За інформацією ЗМІ, Уряд у своїй постанові “Питання посилення фінансово-бюджетної дисципліни” від 19 січня доручив Міністерству освіти, науки, молоді та спорту (МОНМС) до 1 вересня розробити механізм відшкодування державі студентами-бюджетниками, “які не відпрацювали в державному секторі економіки визначений законодавством термін” коштів, витрачених на їхнє навчання.

Ситуацію коментує заступник голови Київського осередку Всеукраїнської молодіжної організації «Фундація Регіональних Ініціатив» Антон Делікатний:

“Кабінет Міністрів своєю постановою фактично наказує Міністерству освіти порушити законодавство України. Оскільки згідно з чинним законодавством, держава гарантує громадянам країни право на вільний вибір професії, роду занять та роботи. Причому Україна зобов’язалася скасувати примусову або обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми, зокрема “як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку”.

Звісно, починаючи з 1994 року в Україні вже діє низка підзаконних актів, які формально обмежують свободу вибору місця своєї праці. Проте на даний момент випускники вищих навчальних закладів продовжують бути вільними у цьому виборі. І підзаконні акти, і вказівка Кабміну, і ідея примусових відпрацювань суперечать нормам Конституції (ст. 8, 9, 22, 43, 53 та п.1 Перехідних положень), нормам Кодексу законів про працю (ст. 2), Закону “Про зайнятість населення” (ст. 1, 4 та 8), ратифікованим Україною Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод” (ч. 2 ст. 4) та Конвенції Міжнародної організації праці “Про скасування примусової праці” (№ 105, ст. 1, п. б).

До того ж, ст. 8 Основного Закону України каже, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. В той час як закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції і повинні відповідати їй. А п.1 Перехідних положень Конституції каже, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Основного Закону, є чинними лише у частині, що не суперечить самій Конституції. Окрім цього, ст. 9 Конституції каже, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином випускник, якщо хоче, може ігнорувати як вже існуючі антиконституційні підзаконні нормативні акти про примусові відпрацювання, так і ті, що можливо будуть введені через нову постанову Кабміну. Також випускник може захищати свої конституційні права у суді, у разі такого бажання чи потреби. Тут варто згадати, що виконавчий директор Української Гельсінської спілки з Прав Людини (УГСПЛ) Володимир Яворський у 2010 році заявив, що УГСПЛ готова захищати права таких випускників у суді. Щодо питань фактичної поведінки, у разі змушення відпрацьовувати, постійно надає консультації Віце-президент ВМГО “Українська асоціація студентського самоврядування” (УАСС) Надія Прохорова (prohorova(а)uass.org.ua). Проконсультуватись з цього приводу можна і в ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ).

А прихильникам ідеї закріпачення випускників слід перш за все відповідати, що ідея ця не відповідає передвиборчим обіцянкам усіх без виключення політичних партій, які зараз знаходяться при владі. Бо у своїх передвиборчих програмах політики обіцяли належну систему заохочень та гарантій випускникам при працевлаштуванні. Зокрема, йдеться про надання допомоги у 20 000 гривень і соціального житла для випускників, а також 20% надбавок до зарплати у порівнянні до аналогічної посади у містах (НУНС). Йдеться і про надання в оренду строком на 10 років соціального житла, зведеного за кошти від земельних аукціонів, і про забезпечення житлом під державні фінансові гарантії (1 млрд. грн.) молодих спеціалістів, які працюють на підприємствах-флагманах індустрії, і про укладання представниками бюджетної сфери трудових договорів на 20 років з метою одержати квартиру (ПР). Йдеться також про довгострокові кредити на житло під 2-4% річних на 10-30 років (БЮТ), і про надання пільгових чи безстрокових кредитів на будівництво житла (КПУ, БЛ). А новообраний Президент Віктор Янукович під час виборів обіцяв створити умови для відродження іпотечного кредитування з фіксованою ставкою не більше 7% на рік, а також обіцяв, що буде збудовано 1 млн. квартир, зокрема, для молоді та працівників бюджетної сфери.

Вирішувати проблему відсутності належної кількості кадрів потрібно не примусовим відробітком випускників, а створенням належної системи заохочень та гарантій для них. Зокрема, в Німеччині влада федеральної землі Саксонія вирішила надавати спеціальні стипендії студентам-медикам, які погодились на відпрацювання в провінції. Починаючи з третього курсу студентові протягом першого року доплачують по 300 євро на місяць, протягом другого – по 400 євро на місяць, протягом третього – по 600 євро на місяць. Система заохочень була присутня у передвиборчих обіцянках усіх без виключення політичних сил, які зараз в Україні знаходяться при владі. Тож депутатам варто першочергово зорієнтуватися саме на виконанні цих обіцянок, а не на прийнятті антиконституційних законів.

Напишіть відгук