Молодь невдоволена рішенням прокуратури щодо справи Ігоря Індила

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Нагадуємо, що на минулому тижні прес-служба Прокуратури столиці заявила про закінчення досудового слідства у кримінальній справі, порушеній через вбивство в Шевченківському райвідділі міліції м. Києва 19-річного студента Ігоря Індила.

Наслідком роботи слідчих прокуратури стало притягнення до кримінальної відповідальності дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта Приходька С.В. (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу). У справі також пред’явлено обвинувачення старшому інспектору – черговому чергової частини  вказаного райвідділу майору міліції Коваленку С.В. (ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу).

“Версія слідства про причетність працівників міліції до заподіяння Індилу І.І. смертельних тілесних ушкоджень в ході слідства не знайшла свого об’єктивного підтвердження,” – йдеться у заяві прокуратури.

Пропонуємо Вашій увазі позицію робочої групи Всеукраїнської молодіжної організації “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ) стосовно справи розслідування вбивства Ігоря Індила:

1. Ми не віримо, що Ігоря не били у відділку. На нашу думку те, що прокуратура не знайшла доказів побиття хлопця, означає або те, що всі докази були ретельно попередньо знищені працівниками Шевченківського райвідділку міліції, або те, що оприлюдненням саме такого рішення прокуратури влада прагне мінімізувати подальші збурення у суспільстві.

2. Ми вважаємо смерть Ігоря саме вбивством. Ми допускаємо те, що Ігор міг сам померти у камері. Але помер внаслідок саме смертельних тілесних ушкоджень, отриманих напередодні від своїх вбивць – працівників міліції.

3. Звісно, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу (“перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством”), яка інкримінується одному з вбивць Ігоря, є справедливішою ніж, наприклад, ч. 1 ст. 119 (“вбивство через необережність”), яка більше підходить по суті злочину. Бо максимальний строк ув’язнення за ч. 2 ст. 365 більший. Проте ми не погоджуємось з рішенням прокуратури, оскільки вважаємо що дії вбивць слід кваліфікувати такими, які підпадають під дію ч. 3 ст. 365 (дії, передбачені ч.2 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки), ч.1 ст.127 (“катування”), ч. 2 ст. 121 (“умисне тяжке тілесне ушкодження”) та, можливо, й інших статей Кримінального кодексу.  Зокрема, чинна Постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 26 грудня 2003 року стверджує: “Умисне заподіяння смерті чи тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні влади або службових повноважень кваліфікується за сукупністю злочинів – за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу та однією з таких його статей: 112, 115, 121, 348, 379, 400, а вчинення таких дій через необережність охоплюється ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу і додаткової кваліфікації за ст. 119 чи ст. 128 Кримінального кодексу не потребує”.

4. Ми підтримуємо ідею висновку прокуратури щодо звільнення начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві полковника міліції Мірошниченка П.Т. та інших керівників цього управління з займаємих посад, та й з правоохоронних органів взагалі. Ці люди безперечно також є вбивцями Ігоря. Навіть якщо вони безпосередньо і не давали “волю рукам”. Також варто звільнити та понизити в званні начальника ГУ МВС в м. Києві генерала Крикуна, який довгий час стверджував, що начальник Шевченківського РУ ГУ МВС в м. Києві відсторонений від виконання службових обов’язків, що не відповідало дійсності.

Тобто, як бачимо, справедливість у справі вбивства Ігоря Індила ще не досягнута. Тому варто продовжити боротьбу за неї!

Текст заяви прокуратури можна прочитати тутhttp://fri.com.ua/?p=5541

Про участь ФРІ у громадській кампанії покарання вбивць Ігоря Індила читайте тут – http://fri.com.ua/tag/ihor-indylo

За додатковою інформацією звертайтесь за тел.: +380681217741 (Михайло Лебедь)

Напишіть відгук