Влада може дискримінувати більшість молодіжних та дитячих ГО у питанні доступу до інформації

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись
ФРІЧленам парламентського Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму

Костенку П.І.
Волкову О.А.
Тедеєву Е.С.
Найдьонову А.М.
Лук’яновій К.Є.
Іваненку В.Г.
Суслову Є.І.
Чепинозі В.М.
Зацу О.В.

Щодо НЕБЕЗПЕК законопроекту № 2593
“Про внесення змін до Закону України
“Про молодіжні та дитячі громадські організації”
(щодо вікових обмежень, участі у виборчих коаліціях)

Шановні члени парламентського Комітету!

Висловлюємо наше занепокоєння щодо редакції ст. 8 законопроекту № 2593 “Про внесення змін до Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (щодо вікових обмежень, участі у виборчих коаліціях), який завтра, 22 вересня 2010 року, буде розглядатися у парламентському Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. На нашу думку законопроект № 2593 може дискримінувати більшість молодіжних та дитячих організацій у питанні доступу до інформації.

Нагадуємо, що ст. 8 законодавчої ініціативи пропонує, щоб органи державної влади та місцевого самоврядування під час прийняття рішень, які стосуються програм щодо дітей та молоді, в обов’язковому порядку, для отримання пропозицій, надсилали проекти своїх рішень молодіжним та дитячим організаціям, кількість індивідуальних членів яких складає не менше як:
– 0,5 % від чисельності відповідної територіальної громади під час прийняття згаданих рішень на місцевому рівні;
– 10 тис. членів під час прийняття відповідних рішень на загальнодержавному рівні.

Розуміємо, що автори законопроекту прагнули саме прогресивних нововведень. Адже де-факто на даний момент інформацію про проекти рішень щодо дітей та молоді можна отримати або неофіційно, або з офіційних сайтів органів влади (де публікується далеко не все), або у відповідь на офіційне звернення у строк, встановлений Законом “Про звернення громадян” (причому відповісти органи влади також можуть не в повному обсязі). Тому узаконення саме обов’язкового порядку надання такої інформації дійсно сприятиме діалогу між владою та організаціями, які відповідають критеріям законопроекту. Проте проблема полягає в тому, що на практиці застосування таких критеріїв призведе до дискримінації переважної більшості молодіжних та дитячих організацій.

Кількісні критерії, сформульовані у законопроекті № 2593, фактично розділяють в очах влади молодіжні та дитячі організації на умовно “репрезентативні” та “нерепрезентативні” у питаннях надання їм інформації. Таким чином може з’явитися новий метод дискримінації “меншості”: “нерепрезентативна” організація, не отримавши проект певного рішення, звично звернеться до влади, користуючись Законом “Про звернення громадян”, – але тепер ризикуватиме отримати досі небачену відписку про те, що, мовляв, обов’язку надавати інформацію “маленьким” організаціям не існує.

Нагадуємо, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Конституції “усі  об’єднання громадян рівні перед законом”. Отже норма про надання інформації в обов’язковому порядку лише тим молодіжним та дитячим організаціям, кількість індивідуальних членів яких складає не менше як 10 тис. членів, або 0,5 % від чисельності відповідної територіальної громади фактично порушує цей конституційний принцип. Адже, фактично у питанні отримання інформації дискримінує молодіжні та дитячі організації фіксоване членство, яких становить менше 10 тис. членів чи 0,5 %, обмежуючи таким чином їх можливість брати участь в процесі розробці молодіжних програм. Також ця норма фактично порушує принцип рівного права на отримання інформації про діяльність влади і фактично позбавляє більшість молодіжних та дитячих організацій можливості брати участь у процесі обговорення та прийнятті рішень щодо молодіжної політики, таким чином порушуючи одразу декілька прав передбачених Конституцією України та Європейською Конвенцією з прав людини. А саме ст. 24, ст. 34, ч. 5 ст. 36 Конституції та ст. 10, ст. 11, ст. 14 Європейської Конвенції з прав людини. Крім того, норма взагалі порушує принцип рівності щодо можливості отримання інформації про діяльність влади, що є міжнародним та європейським стандартом, зокрема проголошений Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 21.02.2002 “Про доступ до офіційних документів”, Європейською Конвенцією з прав людини, Конституцією України.

Нагадуємо також, що відповідно до ст. 5 чинного Закону “Про молодіжні та дитячі громадські організації” членство в організації може бути не лише індивідуальним фіксованим, а й нефіксованим та колективним. Тобто норма фактично дискримінує такі організації. Норма також дискримінує молодіжні та дитячі організації, які представляють потреби молоді з особливими потребами, адже вони самі по собі є порівняльно не масовими. Варто також зазначити, що в окремих регіонах України відсоток молоді є незначним, отож така вимога, може в цілому дискримінувати молодь певної територіальної громади.
Тож, з огляду на вищезазначене, а також з огляду на справді серйозні проблеми, які сьогодні має Україна у питаннях доступу своїх громадян до інформації, просимо Вас:

1). прибрати з законопроекту № 2593 будь-які кількісні обмеження щодо чисельності молодіжних та дитячих організацій у питаннях доступу до проектів рішень, які стосуються програм щодо дітей та молоді;

2). ввести в законопроект № 2593 норму, згідно з якою органи державної влади та місцевого самоврядування в обов’язковому порядку надавали б проекти рішень, які стосуються програм щодо дітей та молоді, за запитом будь-якої дитячої та молодіжної організації України;

3). ввести в законопроект № 2593 норму, згідно з якою органи державної влади та місцевого самоврядування в обов’язковому порядку публікували б кожну редакцію проектів, які стосуються програм щодо дітей та молоді, у загальнодоступних місцях – на загальнодоступних стендах та сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування.

З надією на розуміння та співпрацю,

Михайло Лебедь,
член Ради Старійшин ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ)
+380681217741

Напишіть відгук