Одна з сотень. Події в Україні за 100 днів нового президента

FacebookVKTwitterGoogle+Поділитись

Стаття Ігоря Клепікова, активіста Київської ФРІ:

“Справа Ігора Індило набула неабияких масштабів. Дивно лише одне: чому ніхто не висвітлював  такі темні події, які відбуваються у «підвалах» і темних кутах Шевченківського  відділку міліції, і не лише у ньому. Темний бік медалі правозахисників, сяйвом якої вони прикривають посадові злочини мало кому вигідно перегортати. 2.06.2010 головний офіцер внутрішніх органів читав доповідь перед Верховною Радою України, а мав би, як у високорозвинених країнах, подати заяву «за власним бажанням».

Чомусь колишні країни Радянського Союзу рухаються уперед розвиваючи високу моральність і керівні навички задля життя нації. Грузія розпустила весь штат працівників міліції, набравши розумних, високоосвічених молодих людей до своїх лав. А стара добра Ненька України досі стоїть на тому ж рівні пострадянської держави. Ні, навіть не стоїть, влада маскує недоліки роботи, факти корупції, посадові злочини, свавілля чиновників, народне невдоволення, брехнею і зростаючу геометричну прогресію смертей за «активні реформи» нинішньої влади і загальну занепокоєність. Маскує, поки ширма не засмердить разом з гниючою сумішшю під нею.

Сто днів Януковича почалися з декларації зупинити цензуру, з інтерв’ю, що давав президент в Українському Домі. Тим часом «демонстрантів супротиву» не пропустили за заявленим маршрутом від ВР до Українського Дому. Емоціональна напруга серед народу у середині міліцейського живого кола відчутно передавала обурення невиконаним обіцянкам. Сьогоднішній мітинг започаткував нову веселу гру, як сміх через сльози, під назвою «боротьба вінка з тупим предметом». Кожен охочий демонстрант мав можливість символічно жбурнути вінок у макет Януковича. Навіть коли час демонстрації вичерпався і люди збирались розійтись, кожен по своїх справах, міліція довго не розривала кільце чекаючи команди, не діяли навіть наші заклики – не виконувати злочинних наказів влади.

Друга демонстрація студентів біля МВС України залишилась непоміченою ЗМІ, за дванадцять годин жоден з інформаційних каналів не представив картини  пануючої на вулиці ім. Богомольця. Студенти вимагали покарати винних у смерті студента коледжу ім. Макаренко Ігора Індило, викликали «на килим» міністра внутрішніх справ Могільова. Сподівання, що міліція припинить свавілля луснуло наче кулька, коли навіть на мирному мітингу один з чергових за порядком намагався зупинити живий ланцюг студентів, що переходили дорогу У ДОЗВОЛЕНОМУ ЗАКОНОМ МІСЦІ!

Наводячи  останні факти брутальних дій співробітників силових структур, особисто я, як і багато іншого мислячого народу, сподіваюсь, що прийде час відповідати владі за свої дії. НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЬ БАЙДУЖИМИ!!! Оскільки, «врятувавши хоча б одне життя, ви врятуєте світ»…

Інформація з акції протесту «Міліція поза законом»:

14 березня – спец загони міліції «Беркут» затримали п’ятьох учасників суботнику на бульварі Лесі Українки. Після цього інциденту затримані звернулися до медичних установ, які зафіксували численні тілесні ушкодження.

25 березня – одягнені у цивільне, представники київської міліції здійснили напад на учасників акції щодо відставки міністра Табачника і незаконно вилучили у них агітаційні листівки. Один з учасників акції, А. Пікуль, був затриманий співробітниками міліції, які обмежились «профілактичною бесідою». Цього ж дня КМУ з дорученням  до КМДА «вжити вичерпних заходів щодо організації роботи з громадянами та їх об’єднаннями, зокрема на випередження та недопущення у подальшому проведення акцій протесту біля приміщень Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України».

27 березня – працівники київської міліції провели обшук у помешканнях журналістів О.Білозерської і О.Фурмана та та вилучили у них фотоматеріали з кадрами акцій протесту проти політики Київської міськдержадміністрації та проти продажу хутра.

8 квітня – міліція та особи у цивільному за вказівкою народного депутата від правлячої Партії регіонів В. Колісниченка затримали 13 громадян, які протестували проти проведення в Українському Домі виставки «Польські та єврейські жертви УПА». Насильство було застосоване до журналіста «Нового каналу», який виконував свої професійні обов’язки.

9 квітня – представники міліції незаконно обшукали учасників акції протесту проти захоплення книжкового магазину «Сяйво». Один з них, у якого було знайдено балончик з фарбою, був затриманий і звинувачений у дрібному хуліганстві.

13 квітня – працівники міліції затримали 4 учасників (зокрема журналіста І. Луценка) акції протесту проти незаконної забудови на вулиці Гончара. Один із затриманих зазнав тілесних ушкоджень.

15 травня – у місті Харкові міліція зірвала проведення мирної акції протесту «Знищимо в Харкові сміття», що була організована громадською організацією «Демократичний альянс». Правоохоронці заблокували рух колони, силою відібрали відеокамеру та знищили записи, на яких були зафіксовані дії міліції, зірвали прапори та порвали транспаранти.

25 травня – у Харкові в Центральному парку ім. Горького близько 100 міліціянтів били протестувальників, які виступали проти вирубки дерев.

27 травня – бійці «Беркуту» й міліція у Львові відтискали з площі мітингувальників проти діючої влади, залишивши біля воріт лише учасників нечисленного мітингу на підтримку Януковича.

28 травня – у харківському парку невідомі в цивільному з бейджами «Муніципальна охорона» прорвали кордон учасників акції, і до парку увійшла важка землерийна техніка. У ході прориву кордону міліціонери затримали кілька людей.

2 червня – в Харкові напали близько 50 невідомих у чорній формі. Почалася сутичка, невідомі відтягли захисників від дерев, деяких били ногами, робітники почали пиляти дерева, включаючи ті, на яких сиділи захисники. В результаті бійки активістів витіснили з парку, вирубка дерев відновилась, 8 людей затримала міліція.

3 червня – співробітники міліції затримали активістів партії «За Україну», які збирались провести акцію «Локшина і мильні бульбашки від Януковича» біля Національного палацу «Україна».

Клепіков Ігор,

член КМО ВМГО “ФРІ”

Напишіть відгук