Критика нещодавно зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту № 6194 від відповідального за зв’язки ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ)
з Міністерством освіти і науки України.

1). З законопроекту повністю вилучено гарантію про мінімальну кількість прийнятих на перший курс студентів, які повинні вчитися за безплатною формою навчання. Нагадую, що ця гарантія у чинній статті 23 (“Правовий статус вищого навчального закладу”) Закону “Про вищу освіту” сформульована наступним чином: “У вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше ніж 51 відсоток від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс.” У законопроекті № 6194 ця норма повністю відсутня, що суперечить 22 та 53 статтям Конституції. Суперечить це і передвиборчій обіцянці Партії регіонів про те, що не менше 50% місць у ВНЗ будуть бюджетними, а також суперечить передвиборчим обіцянкам Блоку Володимира Литвина та Комуністичної Партії України щодо гарантій доступності та безкоштовності освіти в Україні. Окрім цього, суперечить це і наступним обіцянкам з передвиборчої програми новообраного Президента Віктора Януковича: “На законодавчому рівні гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах до 75%. Створю належні умови для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових знань незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків.”

2). Формулювання редакції статті 67 законопроекту фактично пропонує скасувати гарантію того, що фінансування підготовки кадрів з вищою освітою має здійснюється в обсягах не менших, ніж необхідних для забезпечення 100 і 180 студентів відповідних типів вищих навчальних закладів на кожні 10 тис. населення.

З тексту чинної статті 64 (“Фінансування вищих навчальних закладів”) Закону “Про вищу освіту”:

Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації.

З тесту частини 1 статті 67 (“Фінансування вищих навчальних закладів”) законопроекту № 6194:

“Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки кадрів з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється з урахуванням державного замовлення, визначеного в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів професійних коледжів та ста вісімдесяти студентів в університетах, академіях, коледжах.”

Таким чином у статті 64 чинного Закону “Про вищу освіту” ця гарантія прописана в імперативній формі, тоді як формулювання статті 67 законопроекту робить цю норму необов’язковою. Тому нововведення також суперечить 22 та 53 статтям Конституції, а також передвиборчим обіцянкам Блоку Володимира Литвина та Комуністичної Партії України щодо доступності та безкоштовності освіти в Україні. Суперечить норма і вищезгаданим обіцянкам з передвиборчої програми новообраного Президента.

3). Редакція статті 68 законопроекту № 6194 сформульована у набагато гіршому варіанті, ніж cтаття 64 законопроекту № 4544 (“щодо гарантій захисту вищої школи в умовах кризи”), бо фактично дозволяє адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників:

З тексту 6 частини чинної статті 64 (“Фінансування вищих навчальних закладів”) Закону “Про вищу освіту”:

“Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання.”

З тексту статті 68 (“Платні послуги у галузі вищої освіти та пов’язаних з нею інших галузях діяльності”) законопроекту № 6194:

“У разі сплати частками, розмір плати на кожному навчальному курсі перераховується на початок кожного навчального року з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.”

З тексту статті 64 (“Фінансування вищих навчальних закладів”) законопроекту № 4544 (“щодо гарантій захисту вищої школи в умовах кризи”):

“У договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання, визначається базова вартість навчання і додаткових освітніх послуг у грошовій одиниці України (гривні), а також встановлюється спосіб (формула) щорічної корекції базової вартості з урахуванням індексу інфляції за попередній рік… Зростання розміру плати за навчання або за надання додаткових освітніх послуг упродовж всього терміну навчання не має перевищувати офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.”

І законопроект № 6194, і законопроект № 4544, в обхід 22 статті Кронституції, скасовують гарантію того, що протягом усього строку навчання встановлений у договорі розмір плати навчання має бути незмінним. Але формулювання законопроекту № 4544 депутата Лесі Оробець вводить нову гарантію зростання розміру плати за навчання або за надання додаткових освітніх послуг упродовж всього терміну навчання лише на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. В той час як законопроект № 6194 фактично дозволяє необмежене зростання розміру плати за навчання, оскільки формулювання “з урахуванням” саме по собі не є імперативним. Це може спричинити необґрунтоване завищення цін на освіту адміністраціями вищих навчальних закладів. Подібні ризики ніс і минулий законопроект № 2162 (“щодо умов оплати навчання”) депутата Віталія Курила, одного з авторів зазначеного законопроекту № 6194. Верховна Рада свого часу проект № 2162 не прийняла.

Михайло Лебедь,
Відповідальний за зв’язки ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив” (ФРІ)
з Міністерством освіти і науки України
+380681217741